Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Рід іменників як самостійна граматична категорія

Граматична категорія роду іменника є однією з визначальних постійних характеристик іменника як частини мови. Усі іменники, за винятком множинних, поділяють за граматичним родом на три основні групи: чоловічого, жіночого, середнього.

Іменники спільного роду не виражають особливого граматичного значення роду. Позначаючи людей залежно від їхньої статі, вони поєднуються з означуваними словами у формах чоловічого або жіночого роду (вредний плакса, вредна плакса).

Подвійний рід (чоловічий – середній, жіночий – середній) фіксують в іменниках із суфіксом -ище, -исько, що мають відтінок згрубілості: ручище, свекрушисько.

Рід визначають за формою однини (столи – стіл, отже, чол.). Якщо іменник уживають лише в множині, то він граматичного роду не має (змовини, оглядини, завидки, Бровари).

 

Рід іменника визначають за такими критеріями:

1) за зіставленням із займенниками він, цей (чол.), вона, ця (жін.), воно, це (сер.);

2) за закінченням називного відмінка однини;

 

Чоловічий Жіночий Середній Спільний (чол. і жін.) Подвійний (чол./сер.; жін./сер.)
він, цей вона, ця воно, це він і вона, цей і ця   він і воно, цей і це; вона і воно ця і це
-а, -я, -о, □ Н-д: Микола, Джеря, батько, край, Дніпро (!), собака (!). -а, -я, □, мати Н-д: книга, мрія, нехворощ. -о, -е, -а, -я Н-д: вікно, поле, курча, збіжжя. -а, -я, -о Н-д: п’яниця, невдаха, базікало. Називають осіб за їхніми характерними діями або рисами поведінки. Із суфіксами -ище, -исько, що мають відтінок згрубілості. Н-д: бабище, дідисько, але горище – сер.

 

3) за суфіксами: учень – учениця, учитель – учителька, співак – співачка, поет – поетка;

4) синтаксично: малий Шура – мала Шура, уїдливий причепа – уїдлива причепа;

5) лексично, у разі наявності суплетивних (різнокореневих форм): батько – мати, вівця – баран, півень – курка, корова – бик, кінь – кобила.

Окремі закономірності родової належності

ЧОЛОВІЧИЙ РІД ЖІНОЧИЙ РІД
Іменники з основою на твердий приголосний
Більшість: Сибір, степ, смерч, насип, пил, кір, псалтир. Нетипові для жіночого роду. Виняток становлять: а) окремі слова з кінцевим губним та -р:любов, кров, кіновар, твар, лазур; б) непоширені слова з кінцевим шиплячим: велич, далеч, зустріч, заполоч, ніч, безліч, здобич, жовч, наволоч, неміч, картеч, гич, туш, поміч, північ, піч, річ, січ, нехворощ, подорож, одіж, упряж, суміш, ретуш, розкіш.
Іменники з основою на м’який приголосний
1. Усі без винятку іменники з кінцевим : край, плай, плаксій. 2. Незначна кількість іменників на м’які д, дз, т, з, с, л. Майже вичерпний їх перелік такий: аерозоль, вождь, рояль, сажень, лебідь, ведмідь, жолудь, ґудзь, ґедзь, витязь, бевзь(лайл. бовдур), язь(те саме, що в’язь – риба родини коропових), тесть, шампунь, толь, тюль, зять, нежить, фенхель, гість, день, кіготь, ніготь, дьоготь, лікоть, клапоть, віхоть, тать(заст. – злодій, грабіжник), кметь(заст. – селянин, хлібороб), колодязь, князь, ретязь(заст. – ланцюг), ферзь, лосось, лось, карась, дідусь, братусь, татусь. (Корсунь – власна назва.) Більшість: твердь, ожеледь, кладь, гладь, сизь, різь, цитадель, акварель, гниль, сіль, юнь, рунь, вись, сіножать, снасть, брость(листкові або квіткові бруньки), міць, вуаль, антресоль, бандероль, бешамель, ваніль, емаль, каніфоль, консоль, мігрень, папороть, філігрань, фланель, Умань.
Якщо виникають труднощі в ході визначення роду цих чи аналогічних іменників, застосовують практичний прийомутворення форми орудного відмінка однини.
Іменники чоловічого роду в О. в. ] ] матимуть закінчення -ем, -ом (кір – кором, смерч – смерчем);
Іменники жіночого роду в О. в.   ] ] матимуть закінчення -ю (Умань – Уманню, ваніль – ваніллю).

 



Деякі іменники мають варіантні родові форми. Найчастіше варіюються форми

Úчоловічого та жіночого роду: африкат – африката, вольєр – вольєра, жираф – жирафа, зал – зала, клавіш – клавіша, перифраз – перифраза;

Úрідше чоловічого і середнього: безлад – безладдя, виднокіл – видноколо, свердел – свердло;

Úжіночого і середнього: покуть – покуття.

 

Такі варіантні форми можуть відрізнятися стилістичним забарвленням або частотністю вживання: банкнот – банкнота, птах – птаха.

 

Окрему групу становлять іменники, що мають дублетні форми роду: дрож, жужіль, купіль, фальш, ґандж.

 

Утворюючи паралельні форми чоловічого та жіночого роду іменників, що є назвами осіб за професією, посадою, званням та ін., слід ураховувати таке:

1. Офіційними назвами посад, професій, звань є іменники чоловічого роду: ректор, кандидат, директор. В офіційних документах, в інформаційних жанрах їх уживають, незалежно від статі: великий математик Софія Ковалевська, зауважив педагог Денис Баришполь.

 

2. Якщо зазначено прізвище жінки, яка обіймає посаду, то дієслово-присудок у минулому часі узгоджують із прізвищем жінки чи з її іменем (якщо прізвище незмінюване), тобто вживають у жіночому роді (професор К. Городенська блискуче виступила, бібліотекар Ганна Козуб повернулася), проте професор виступив.

 

3. Від частини іменників такої семантики утворюють співвідносні форми жіночого роду за допомогою суфіксів -к-, -иц-, -ис-, -ин-, -ес-, що вживаються в усіх мовних стилях, крім наукового та офіційно-ділового: вихователька, робітниця, інспектор – інспектриса, стюард – стюардеса, міністр – міністерка, член – членкиня, шеф – шефиня.

 

У розмовному стилі можуть уживатися суфікси -ш-, -их- (президентша, агрономша, лікарша, ректориа, професорша, професориха), що називають жінку за родом заняття, посадою, званням або дружину відповідної особи.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Рід іменників як самостійна граматична категорія

Дата добавления: 2014-01-14; Просмотров: 2693; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 23.20.50.242
Генерация страницы за: 0.086 сек.