Іменникова категорія числа. Експресивна та інформативна функції іменників, ужитих в однині чи множині

Категорія числа – самостійна лексико-граматична категорія іменника, що виражає кількісний вияв позначуваного іменником предмета. Розрізняють два граматичні числа – однину і множину.

Однина – уживається для позначення однієї речі, предмета: яблуко, птах, віче. Іменники в однині можна зіставити із займенниками він, вона, воно або поєднати із цей, ця, це: цей світ, ця громада.

Множина – уживається для позначення іменників, що називають два і більше однакові предмети: літаки, щоки. Іменники у множині можна зіставити із займенником вони або поєднати із ці: ці вікна.

У давнину існувала ще третя форма числа іменників – двоїна, від якої залишилися лише форми очі, плечі, вуса та діалектні форми два відрі, дві нозі.

За здатністю утворювати форму однини і множини іменники поділяють на чотири групи:

Повна парадигма числа(функціонують в однині та множині)	Однинні(функціонують лише в однині)	Множинні(функціонують лише в множині)	Синтаксичний критерій визначення числа
Більшість іменників: пісня – пісні, вікно – вікна, вада – вади.	1) Абстрактні іменники: блакить, сум;	1) Парні й складні предмети: перила, нари, челюсті;	Це іменники середнього роду на -я, число яких можна визначити лише у словосполученні або в реченні: складне завдання, оперативні рішення, гучне весілля, два життя.
2) збірні: жіноцтво, качва, листя;	2) речовина, матеріал: білила, вершки;
3) речовинні: фосфор, пшоно;	3) залишки речовини: недоїмки, висівки;
4) власні назви: Денис, Золотоноша, Київ, Діана;	4) ігри, обряди, часові поняття: піжмурки, входини, сутінки;
5) окремі овочі, ягоди: хрін, малина, морква.	5)збірні іменники: люди, меблі, дрова;
6) тривалі дії, процеси: проводи, перемовини;
7) окремі географічні назви: Татарбунари, Суми;
8) емоції, переживання (переважно із суфіксом -ощ-): заздрощі, гордощі;
9) чітко не визначені грошові поняття: фінанси, гроші.
Іменники людина – люди, дитина – діти, курка – кури, гуска – гуси, радість – радощі, гордість – гордощі й подібні є спорідненими словами, а не співвідносними формами однини та множини, причому друге слово в кожній парі є множинним.

Стилістичні ресурси категорії числа пов’язані з використанням форм однини в значенні множини або навпаки – форм множини в значенні однини. Так, іменники у формі однини, уживаючись зі значенням множини передають відтінок збірності, наприклад: думка читача, погляд сучасника. Такий прийом часто використовують у заголовках, назвах рубрик: „Твої права, споживачу”. Поряд із такими словами можуть уживатися означення, які є вказівкою на те, що мова йде не про один предмет: десятитисячний передплатник, мільйонний відвідувач.

У мові ЗМІ представлено різні способи вираження категорії числа, які виконують експресивну функцію, рідше інформативну.

1) П овторення форм називного та родового відмінка на позначення великої або надмірної кількості, масовості, розташування на великій території. Н-д:

2) Уживання однини конкретних іменників (назв осіб та тварин, рослин і предметів) у збірному значенні для вираження сукупності однорідних предметів як одного цілого: пасажир української залізниці має такі переваги, радість уболівальника на євробаченні, фахові стандарти журналіста; ціна яблука вітчизняного та закордонного. Однак не можна вживати однину для позначення розчленованої множинності, яка складається з однакових предметів і підлягає лічбі, як-от: щодоби фірма виготовляє тисячу жіночого плаття* (замість плать).

У назвах установ і свят форму однини або множини визначають традиційно: Будинок книги, Будинок подарунків, Будинок учителя, Будинок офіцерів, День фізкультурника, Міжнародний день студентів.

3) Форми однинних іменників для іронічно-зневажливого вираження збірності, масовості. Іронічний відтінок може підсилюватися відповідною суфіксацією: офіцерня, дітлашня, бомжарій.

4) Уживання однинних іменників у формі множини на позначення простору, тривалості, інтенсивності ознаки, гіперболізації предмета: по світах пішла чутка, пересічній жінці бракне часу ходити по манікюрах, засідають по президіях. Таке вживання лімітовано розмовним та художнім стилем.

5) Уживання однинних речовинних іменників у множині для номінації видів, сортів, виробів із цієї речовини, її великої кількості: солі, грязі, лаки, масла, у снігах, води.

6) В икористання однинних власних назв у множині для номінації типу людей (сучасні сократи); для вираження презирливості, зневаги, сарказму, у цілому негативного ставлення (продажні павлики лазаренки); для називання угруповань, пов’язаних родинними стосунками (Ющенки в політиці та Януковичі), для передачі узагальненого значення (принади Єгиптів, Тайландів, Туреччин переманили відпочивальників із Криму).

7) Авторська форма множини, що дозволяє не лише висловлювати свої думки, погляди, а й залучати до обговорення читачів і слухачів: починаючи цикл публікацій про літніх людей, ми запрошуємо до розмови...

8) Множина ввічливості, пошани, виражена формами ІІ особи займенників у сполученні з дієслівними та прикметниковими формами множини: ви стверджуєте.

!!! Вислови на зразок ви був*, ви казала*, ви красива* (замість ви були, ви казали, ви красиві) не відповідають нормам літературної мови і є ознакою просторіччя.

9) Пошанна однина – звертання на ти до визначних сучасників та історичних осіб.

Отже, форми числа виявляють стилістичну активність у певних мовленєвих ситуаціях.

Ненормативне вживання форм числа. Морфологічними помилками слід вважати такі конструкції:

1) ненормативне недоцільне та невмотивоваве утворення форми множини від однинного іменнника:

низькі пенсії* – низька пенсія;

високі стипендії* – висока стипендія;

заслухано інформації* – заслухано інформацію;

солоні івасі* – солона івасі;

асортименти* молочної продукції – асортимент молочної продукції;

курси валют* – курси валюти;

головні болі* – головний біль;

2) ненормативне утворення форми однини від множинногоіменника: свіжа консерва* – свіжі консерви;

смачна суші* – смачні суші;

виробники меблі* – виробники меблів.

Дата добавления: 2014-01-14