Кваліфікація злочину як закінченого

Момент закінчення окремих видів злочинів

На триваючий злочин повністю поширюється загальне правило: злочин кваліфікують як закінчений (тобто без посилання на ч.1 ст.14, ч.2 або ч.3 ст.15 КК, а лише за статтею Особливої частини) тоді, коли у скоєному є всі ознаки, передбачені диспозицією статті Особливої частини. Оскільки законодавство передбачає триваючі злочини лише з формальним складом, то їх кваліфікують як закінчені тоді, коли виконано діяння, яке є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони (наприклад, ст.263 КК – незаконне зберігання вогнепальної зброї).

Продовжуваний злочин, який складається з кількох проступків, кваліфікують як закінчений тоді, коли виконано останню з дій, достатніх для визнання посягання злочином, другу – за умов повторності (неодноразовості), третю – за умов систематичності (наприклад, вчинення декількох розкрадань чужого майна, які охоплювались єдиним умислом винного).

Продовжуваний злочин з матеріальним складом є закінченим тоді, коли розмір шкоди стає достатнім, щоб визнати посягання, яке складається з кількох деліктів, злочином (наприклад, вчинення декількох розкрадань чужого майна, які охоплювались єдиним умислом винного, що перевищило три неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Складений злочин кваліфікують як закінчений за умови, що є закінченими всі посягання, які його утворюють.

Дії кожного зі співучасників кваліфікують як посягання з тією стадією, яку вчинив виконавець злочину.

Момент закінчення основного і кваліфікованих видів одного й того ж злочину, а також кваліфікованих видів, які виділяють за різними кваліфікуючими ознаками складу, може не збігатися (наприклад, ч.1 ст.358 КК передбачає відповідальність за підроблення документів з метою збуту або їх збут; у першому випадку злочин вважається закінченим з моменту підроблення документу, а в другому – з моменту його збуту).

Ознаки закінченого злочину викладено в диспозиції статті Особливої частини КК. Тому його кваліфікують лише за статтею Особливої частини.

Кваліфікація злочину як закінченого посягання означає:

1) у скоєному є всі обов’язкові ознаки відповідного складу злочину;

2) діяння, які вчинено до моменту закінчення посягання, але у зв’язку з ним, підлягають додатковій (самостійній, окремій) кваліфікації за умови, що їх не охоплюють ознаки цього злочину – коли має місце сукупність злочинів (наприклад, нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому при вчиненні хуліганства, передбаченого ч.1 ст.296 КК; в цьому випадку дії винної особи додатково кваліфікуються ще й за ст.122 КК);

3) діяння, вчинені після закінчення злочину, не впливають на кваліфікацію цього посягання, якщо вони не становлять собою іншого злочину (наприклад, незаконне заволодіння транспортним засобом з наступним викраденням його деталей, вузлів та агрегатів кваліфікується тільки за відповідною частиною ст.289 КК);

4) діяння, вчинені після закінчення злочину, підлягають додатковій кваліфікації тоді, коли вони утворюють самостійний злочин (наприклад, якщо після зґвалтування потерпілій були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, ці дії кваліфікуються за відповідними частинами ст.152 та ст.121 КК).

Дата добавления: 2014-01-14