Правила кваліфікації спеціального рецидиву

Поняття і види рецидиву злочинів

Кваліфікація рецидиву злочинів

Правила кваліфікації злочинів з преюдицією

При кваліфікації злочинів з преюдицією (яку фактично збережено і в КК 2001 р.) слід мати на увазі:

1. Правопорушення, яке особа вчинила вперше, враховують при кваліфікації в межах строків, коли особу може бути притягнуто за нього до юридичної відповідальності, або коли зберігає юридичну силу раніше накладене стягнення.

2. Якщо на особу було накладено адміністративне або дисциплінарне стягнення за перше правопорушення, то при кваліфікації належить перевірити законність раніше прийнятого рішення (крім випадків накладення стягнення в судовому порядку).

3. Момент закінчення злочину, наявність співучасті та її форма, вид співучасника визначають лише щодо другого із вчинених діянь (оскільки перше діяння не є злочином).

Рецидив становить собою повторність, пов’язану із засудженням за попередній злочин. Необережні злочини не можуть утворювати рецидив.

Якщо закон не виділяє рецидив як ознаку складу злочину, але передбачає посилення відповідальності при повторності, то повторне вчинення злочину особою, яку було засуджено за відповідний злочин, враховують як повторність.

У чинному законодавстві не визначено видів рецидиву. Кваліфікуюче значення має рецидив:

- спеціальний – особу було засуджено за певний злочин, і вона знову вчинила злочин, ознакою складу якого є вчинення його особою, раніше судимою за такий злочин;

- пенітенціарний – має місце за умови, що новий злочин вчинено під час відбування покарання за раніше вчинений злочин, причому це передбачено законом як ознака складу злочину.

Так званий загальний рецидив кваліфікуюче значення має лише у складі злочину, передбаченого ст.395 КК „Порушення правил адміністративного нагляду”.

При кваліфікації рецидиву слід дати кримінально-правову оцінку лише другому (рецидивному) злочину (оскільки злочин, за який особу було засуджено, вже отримав свою оцінку у вироку суду).

Спеціальний рецидив за чинним КК в усіх випадках виступає кваліфікуючою чи особливо кваліфікуючою ознакою. Тому кваліфікація злочину, ознакою складу якого є спеціальний рецидив, включає в себе встановлення ознак складу відповідного простого складу злочину.

Отже, під час кваліфікації рецидиву злочинів потрібно:

1) встановити, що особа вчинила новий злочин у період після вступу в силу вироку за раніше вчинений злочин і до погашення або зняття судимості за нього;

2) кваліфікувати новий (рецидивний) злочин – встановити наявність ознак складу простого злочину, врахувати положення КК про стадії вчинення злочину, форму співучасті та вид співучасника;

3) визначити, що раніше вчинений злочин, за який особу було засуджено, є таким, на який вказує диспозиція статті про рецидивний злочин;

4) остаточно кваліфікувати скоєне з урахуванням спеціального рецидиву.

Дата добавления: 2014-01-14