Потреба відмежування злочинів від інших правопорушень

Відмежування злочинів від інших правопорушень

Розмежування складів злочинів, виділених за ступенем суспільної небезпеки

Розмежування окремих складів злочинів між собою

Розмежування окремих складів злочинів

Види розмежування, які здійснюють під час кримінально-правової кваліфікації

Під час кримінально-правової кваліфікації здійснюють такі основні види розмежування:

1) злочину та інших (менш небезпечних) правопорушень;

2) окремих видів злочинів між собою;

3) різних видів одного й того ж злочину, виділених за ступенем суспільної небезпеки.

Об’єктами ж розмежування є:

1) диспозиції статей КК;

2) склади злочинів;

3) фактичні обставини, які підлягають кримінально-правовій оцінці.

Щоб розмежувати різні склади злочинів, потрібно:

1) встановити обов’язкові ознаки основного складу злочину, за якими відрізняються два чи більше посягання;

2) зіставити однойменні ознаки, які збігаються. При цьому відбувається порівняння одних і тих же ознак (наприклад, предмета, суб’єкта злочину) за змістом. Розмежування різних складів злочинів звичайно проводять за кількома ознаками. Що більше розмежувальних ознак, то чіткішим і очевиднішим є розмежування між ними.

Специфіка розмежування складів злочинів, виділених за ступенем суспільної небезпеки, полягає в тому, що такі злочини збігаються за ознаками основного складу. Їх відмінність у тому, наскільки інтенсивно виражені, масштабні ці ознаки.

Верхня межа простого виду злочину є нижньою межею кваліфікованого виду цього ж злочину. Верхня межа кваліфікованого виду злочину є нижньою межею особливо кваліфікованого виду цього ж злочину.

Якщо кваліфікований (особливо кваліфікований) вид злочину має матеріальний склад, який виділено з урахуванням тяжкості наслідків, а простий вид цього ж складу злочину – формальний, то за відсутності наслідків і можливості їх настання, діяння через малозначність не становить суспільної небезпеки.

Потребу розмежовувати норми, передбачені різними галузями права, зумовлено тим, що:

1) у різних галузях права є норми, які регламентують схожі суспільні відносини, і статті нормативно-правових актів, що мають суміжні ознаки;

2) неприйнятною є ситуація, коли одне й те ж діяння оцінюють як правопорушення, передбачене різними нормативно-правовими актами;

3) неприпустимо, щоб особа відповідала за більш тяжкий вид правопорушення, ніж вчинила насправді;

4) потрібно унеможливити ситуації, за яких можна уникнути відповідальності за фактично вчинене й обмежитися відповідальністю за менш тяжке правопорушення.

Дата добавления: 2014-01-14