Основи екологічного права

План

Юридичні аспекти взаємодії суспільства та природи. Закони, нормативні акти України про охорону довкілля

1. Основи екологічного права

2. Структура екологічного права України

3. Природоохоронне та ресурсоохоронне право України

4. Антропоохоронне право і безпека людини

5. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і природокористування

6. Національна екологічна політика України

7. Основи глобальної екологічної політики

8. Проблеми біотичної регуляції навколишнього середовища

Декларація «Про незалежність України», Конституція України. Поняття про екологічну політику в Україні. Національна і глобальна екологічна політика. Програма дій на ХХI століття. Основні напрями законодавства України – природоохоронне – Закони України: “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Водний кодекс”, “Земельний кодекс”, “Про охорону атмосферного повітря”, “Про охорону рослин”, “Про тваринний світ”; ресурсоохоронне право: “Про надра”, “Гірничий кодекс”, “Лісовий кодекс”; антропоохоронне: “Про охорону здоров’я”, “Про санітарно-епідемічне благополуччя населення”, “Про екологічну експертизу”, “Про відходи”, “Про охорону праці”, національна програма “Репродуктивне здоров’я». Нормативні документи та основні їх вимоги щодо забезпечення безпеки життєдіяльності населення: норми, правила, інструкції.

Законодавство – це сукупність етично-моральних настанов, вироблених суспільством на протязі свого існування, та сукупності законів, затверджених державою, які стоять на сторожі здоров’я, безпеки природи та людини. Актуальним у забезпеченні екологічної грамотності є знання про явні, скриті або можливі небезпеки. Знання – це застосована у практиці інформація, зокрема юридична, і згідно з чинним законодавством громадянин має право на її отримання. Вся система законодавства базується на певних концепціях, засадах, зокрема на положеннях, які проголошені в Декларації про державний суверенітет України, яка формує національну екологічну безпеку.

Право – це система загальнообов’язкових правил поводження, соціальних норм, встановлених суспільством або санкціонованих державою, які відбивають волю панівного класу або всього народу і

спрямовані на врегулювання суспільних відносин. Для забезпечення прав людини держава має примусовий апарат.

Екологічне право регулює екологічні суспільні відносини, визначає морально-етичні цінності і визначає найбільш ефективні шляхи використання природних ресурсів, екологічну безпеку громадян і захист їхніх прав у цій сфері.

Існує суб’єктивне право – як оцінка можливої поведінки громадян, фізичних осіб або організацій – юридичних осіб. Воно залежить від культури, моралі суспільства, спрямованих на досягнення певної цілі, пов’язаної із задоволенням інтересів, потреб (на жаль, не завжди законних). До цього відносять екологічні права, зокрема право на безпечне для життя і здоров’я, стан природного середовища.

Це одне з фундаментальних прав людини, закріплених у міжнародних правових актах, Декларації про державний суверенітет України, Конституції України, законах України. Захист екологічних прав людини і громадських організацій – одне з пріоритетних напрямків права, юриспруденції.

Дата добавления: 2014-01-14