Відповідальність, повноваження та їх делегування

Если вдруг произошел несанкционированный взрыв, и вы оказались засыпанными, необходимо определить свободное место, в которое вы могли бы переместиться. По возможности, если под рукой есть обломки стола, парты, постараться укрепить то, что над вами находится. И ждать. Не нужно предпринимать попыток самостоятельно выбраться из под завала. Разбор завалов по общему правилу у нас производится сверху-вниз. Каждый час устанавливается минута молчания. Когда перестали работать различные механизмы, необходимо громко кричать, заявлять о себе.

Упасть на пол. Если есть какая-нибудь влажная ткать, накрыть ею лицо, чтобы было легче дышать. Если нет воды, то воспользуйтесь собственной мочой.

Специально не подготовленный тоже не сможет оказать достойного сопротивления.

Не стоит применять газовые балончики, электрошокеры и другие средства, потому что это очень большие и злые люди, которым ребенок не сможет оказать сопротивления.

Если вы оказались в заложниках, старайтесь фиксировать все события, которые сопровождают захват. Запомните о чем переговариваются террористы между собой, как выглядят, кто у них лидер, какие их планы, какое у них распределение ролей. Данная информация в дальнейшем будет очень важна для нас. Часто террористы пытаются скрыться, поэтому они переодеваются в одежду заложников, пытаясь сохранить свои жизни.

ВОПРОСЫ, ЗАДАННЫЕ ДЕТЬМИ СОТРУДНИКАМ ЦСН ФСБ РОССИИ:

Могут ли помочь средства индивидуальной защиты?

А взрослый человек?

Если на человека повесили бомбу, какие знаки нужно подавать?

Специально установленных знаков нет, но в любом случае если на вас находится бомба, если вы прикованы наручниками, нужно без паники голосом или движением руки дать понять об этом сотрудникам спецслужб. При планировании спецопераций мы осуществляем контроль мест содержания. Поэтому если вы регулярно будете повторять "На мне бомба, на мне бомба...", то те кому надо, это услышат.

Что делать, если террорист пытаясь спасти свою жизнь, приставил тебе пистолет к виску?

Только одно, выполнять требования террориста и ждать когда вас освободят. Ваша главная цель - спасти собственную жизнь.

Что делать, если в помещение, где находятся заложники и террористы попала газовая шашка?

Что делать, если ты оказался под завалом?

Что делать после освобождения?

Вам надо обязательно обозначиться. Связаться с сотрудниками специальных служб, которые проводили операцию по освобождению. Они помогут вам передать имеющуюся у вас информацию по назначению и в дальнейшей пройти курс медицинской реабилитации. (Люди, оказавшиеся в заложниках, испытывают последствия посттравматического синдрома. Помощь специалистов для таких людей просто необходима).

Делегування є передачею завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання.

Класик менеджменту Мері Фоллет зазначала, що делегування – це спосіб домогтися виконання роботи іншими людьми. З іншого боку, делегування – це акт (дія), який перетворює людину на керівника.

Основними елементами делегування є:

ü передача повноважень;

ü прийняття відповідальності;

ü підзвітність.

Відповідальність – це зобов’язання виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх задовільне розв’язання.

Під поняттям зобов'язання ми розуміємо те, що від індивіда очікують виконання конкретних робочих вимог, коли він займає певну посаду в організації. Фактично індивід укладає контракт з організацією на виконання завдань певної посади в обмін на отримання винагороди. Відповідальність означає, що працівник відповідає за результати виконання завдання перед тим, хто передає йому повноваження.

! Відповідальність не може делегуватись. Врешті-решт відповідає менеджер, який делегує повноваження. Наприклад, начальник дільниці делегував бригадиру повноваження управління процесом складання телевізорів, але відповідати за результати буде сам менеджер.

Навіть у великих організаціях, де багато делегування, відповідає вищий за посадою менеджер.

Повноваження – це обмежене право використовувати ресурси підприємства і спрямовувати зусилля підлеглих співробітників на виконання певних завдань.

! Повноваження делегують посаді, а не особі.

Межі повноважень звичайно визначаються політикою, процедурами, правилами та посадовими інструкціями, що викладаються у письмовому вигляді або передаються підлеглому усно. Особи, що виходять за ці межі, перевищують свої повноваження навіть тоді, коли це необхідно для виконання делегованих завдань.

Межі повноважень розширюються

у напрямі вищих рівнів управління організації.

Повноваження визначають, що саме особа, яка займає певну посаду має робити, а влада - що вона справді може робити.

Якщо делегування немає, менеджер змушений виконувати всі без винятку трудові процеси сам, щоб досягти цілей, що стоять перед організацією. Але неможливо це за великих обсягів виробництва. Тому необхідно передавати частину своїх прав і обов’язків підлеглим.

Передача повноважень можлива за наявності взаємної довіри між менеджером і підлеглим. Це можливо тільки тоді, коли менеджер сам формує свою команду.

! Отже, ефективне управління, засноване на делегуванні повноважень, невіддільне від підбору та розстановки кадрів.

У процесі делегування необхідно враховувати психологію виконавців. Успіх делегування істотно зростає, якщо менеджер і співробітник, якому делеговані повноваження, єдині в розумінні цілей і завдань управління організацією і зв’язані взаємною довірою. Якщо виконавець не припускає думки щодо працьовитості начальника, то, природньо, будь-яке делегування буде сприйняте як ще одна спроба перекласти свої функції на плечі підлеглих. Якщо підлеглий переконаний у тому, що делегування йому функцій менеджером – це є визнанням компетентності й уміння, то ефект делегування зросте.

Невміння і небажання делегувати повноваження породжують серед значної частини підлеглих безініціативність, утриманство, прагнення максимально обмежити свої функції, бачити в кожному непередбаченому дріб’язку привід для звертання до начальства.

Американський менеджмент виділяє дві концепції процесу передачі повноважень:

1. Класична концепція, коли повноваження передаються від вищого до нижчого рівня (рис.1). Наприклад, головний технолог отримує повноваження від головного інженера тощо.

Рис. 1. Модель класичної концепції передачі повноважень

2. Концепція обмежених повноважень, відповідно до якої підлеглий має можливість відхиляти вимогу керівника (рис.2).

Рис. 2. Модель концепції обмежених повноважень

Дата добавления: 2014-11-06