Іонізація повітря рослинами

Пилепоглинаюча здатність зелених насаджень

Осідання пилу на листовій поверхні листа залежить від різних факторів: біологічних (опушеність листа, клейкість, наявність воскового нальоту), кількості й характеру опадів, що випадають у плин року, вітрового режиму й інших факторів.

Таблиця 1.1 - Кількість пилу, що осіла на 1 м листовій поверхні, мг

Вид	Міська алея	Контроль
Травень	Липень	Вересень	Травень	Липень	Вересень
Горобина
Дуб
Каштан
Липа
Клен

Зміна кількості пилу на листах протягом вегетаційного періоду визначається її кількістю в атмосферному повітрі, погодними умовами, станом листів і інших факторів. Лист протягом вегетації не залишається морфологічно постійним, з віком змінюється його щільність, опушеність, вологість, клейкість, збільшується морщиністість, особливо в умовах забруднення, чим і пояснюється неоднакова пилезатримуюча здатність. Незважаючи на різні коливання в запиленості листів, найбільша кількість пилу на них спостерігається наприкінці вегетаційного періоду [16].

Існують аероіонні легені, які можуть нести негативний або позитивний заряди, і важкі - позитивно заряджені. Найбільш сприятливий вплив на навколишнє середовище роблять легкі негативні іони. Носіями позитивно заряджених важких іонів звичайно є іонізовані молекули диму, водяного пилу, пар, що забруднюють повітря. Отже, чистота повітря значною мірою визначається співвідношенням кількості легких іонів, що оздоровлюють атмосферу, і важких іонів, що забруднюють повітря.

Істотною якісною особливістю кисню, вироблюваного зеленими насадженнями, є насиченість його іонами, що несуть негативний заряд, у чому й проявляється сприятливий вплив рослинності на стан людського організму. Для більш ясного подання про можливість рослин збагачувати повітря негативними легкими іонами можна привести наступні дані: число легких іонів в 1 см³ повітря над лісами становить 2000-3000, у міському парку - 800, у промисловому районі - 200-400, у закритому багатолюдному приміщенні – 25-100.

На іонізацію повітря впливає як ступінь озеленення, так і природний

склад рослин. Кращими іонізаторами повітря є змішані хвойно-листяні насадження. Соснові насадження тільки в дозрілих літах впливають на його іонізацію, тому що внаслідок виділюваних молодими бур'янами пар скипидару концентрація легких іонів в атмосфері знижується. Летучі речовини квітучих рослин так само сприяють підвищенню в повітрі концентрації легких іонів. За даними В.Н. Власюка (1976 рік), іонізація лісового кисню в 2-3 рази вище в порівнянні з морським в 5-10 разів - з киснем атмосфери міст. Тому лісу, що утворять зелений пояс навколо міст, роблять значний доброчинний вплив на оздоровлення міського середовища, зокрема збагачують повітряний басейн легкими іонами. У найбільшій мері сприяють підвищенню концентрації легких іонів у повітрі акація біла, береза карельська, тополялистяна і японська, дуб червоний і черешчатий, верба білий і плакуча, клен сріблиста й червоний, модрина сибірська, ялиця сибірська, горобина звичайна, бузок звичайна, тополя чорна [3].

Так само рослини засвоюють сонячну енергію й створюють із мінеральних речовин ґрунту й води в процесі фотосинтезу вуглеводи й інші органічні речовини.

Дата добавления: 2014-11-06