Контрольні запитання. Цінні папери, що не належать, згідно з цим Законом, до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового

Цінні папери, що не належать, згідно з цим Законом, до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів.

Б. За формою існування: документарні (випускаються у вигляді сертифіка­ту, що містить реквізити відповідного виду цінного паперу певної емісії, дані про кількість цінних паперів і засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними па­перами) та бездокументарні (випускаються у вигляді здійсненого депозитарієм на електронних носіях облікового запису, який є підтвердженням права власності на цінні папери).

B. За формою випуску: на пред'явника (права, посвідчені таким цінним папе­ром, належать його пред'явникові), іменні (права, посвідчені таким цінним папе­ром, належать особі, зазначеній у цінному папері) або ордерні (права, посвідчені таким цінним папером, належать особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу).

Г. Групи цінних паперів, що можуть бути у цивільному обороті в Україні:

1) пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у ви­гляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів належать: а) акції; б) інвестиційні сертифікати;

2) боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і пе­редбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповід­но до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться: а) облігації підпри­ємств; б) державні облігації України; в) облігації місцевих позик; г) казначейські зобов'язання України; ґ) ощадні (депозитні) сертифікати; д) векселі;

3) іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпо­течні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні; г) сертифікати ФОН;

4) приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право влас­ника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

5) похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого до­говором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

6) товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому дер­жателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

II. Встановлює уніфіковані вимоги:

• до емісії цінних паперів у разі відкритого (публічного) та закритого (при­ватного) їх розміщення (розділ IV), у тому числі етапи (залежно від виду розміщення (відкрите чи закрите) - ст. 28:

а) відкрите (публічне) розміщення цінних паперів серед заздалегідь не ви­значеного кола осіб здійснюється за такими етапами:

1) прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів ор­ганом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

2) у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами відкритого (публічного) розміщен­ня цінних паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову;

3) подання заяви й усіх необхідних документів для реєстрації випуску цінних паперів і проспекту їх емісії;

4) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку ви­пуску цінних паперів і проспекту їх емісії;

5) прийняття у разі потреби рішення про залучення андерайтера до розмі­щення цінних паперів;

б) присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера;

7) укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних папе­рів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника;

8) виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних папе­рів у документарній формі;

9) розкриття інформації, що міститься в проспекті емісії цінних паперів;

10) відкрите (публічне) розміщення цінних паперів;

11) затвердження результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

12) затвердження змін до статуту, пов'язаних із збільшенням статутного капі­талу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій;

13) реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації;

14) подання звіту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;

15) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку зві­ту про результати відкритого (публічного) розміщення цінних паперів;

16) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів;

17) розкриття інформації, що міститься у звіті про результати відкритого (пу­блічного) розміщення цінних паперів.

6) приватне (закрите) розміщення цінних паперів (розміщення цінних па­перів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь визначеному колу осіб) здійснюється за такими етапами:

1) прийняття рішення про закрите (приватне) розміщення цінних паперів ор­ганом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

2) у разі відмови власника акцій від використання свого переважного права на придбання акцій, якщо це передбачено умовами закритого (приватного) розміщен­ня цінних паперів, - отримання від нього письмового підтвердження про відмову;

3) подання заяви й усіх необхідних документів на реєстрацію випуску цінних паперів;

4) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку ви­пуску цінних паперів;

5) присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера;

6) укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії цінних папе­рів або з реєстратором - про ведення реєстру власників іменних цінних паперів, крім випадків, коли облік прав за цінними паперами веде емітент відповідно до законодавства або цінні папери розміщуються на пред'явника;

7) виготовлення сертифікатів цінних паперів у разі розміщення цінних папе­рів у документарній формі;

8) закрите (приватне) розміщення цінних паперів;

9) затвердження результатів розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення;

10) затвердження змін до статуту, пов'язаних зі збільшенням статутного капі­талу акціонерного товариства з урахуванням результатів розміщення акцій;

11) реєстрація змін до статуту в органах державної реєстрації;

12) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів;

13) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку зві­ту про результати закритого (приватного) розміщення цінних паперів;

14) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів;

•до проспекту емісії цінних паперів (ст. ЗО), у тому числі щодо розкриття інформації, обліку зареєстрованих випусків цінних паперів (ст. 31), вимоги до закритого (ст. 32) та відкритого (ст. 33) розміщення цінних паперів, осо­бливості відкритого розміщення за участю андеррайтера (ст. 34), до звіту про результати розміщення цінних паперів, що подається ДКЦПФР (ст. 36), щодо особливостей розміщення цінних паперів іноземних емітентів на території України та українських емітентів за межами України (ст. 37);

•до розкриття інформації на фондовому ринку його учасниками: емітен­тами (ст. 39), у тому числі подання ДКЦПФР регулярної інформації (ст. 40), особливої інформації про емітента (ст. 41), учасниками депозитарної системи про облік іменних цінних паперів (ст. 42), а також визначається поняття інсайдерської інформації та інсайдерів (ст. 45) і встановлюється заборона щодо її використання інсайдерами у власних інтересах та/або ін­тересах третіх осіб, що відповідає положенням Директиви 2003/6/ЄС Єв­ропейського парламенту та Ради від 28 січня 2003 року про інсайдерську діяльність та маніпулювання ринком.

III. Закріплює поняття фондового ринку/ринку цінних паперів (ст. 2 За­кону) як сукупності учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів), а також ви значає його рівні (первинний як сукупність правовідносин, пов'язаних з розмі­щенням цінних паперів, та вторинний як сукупність правовідносин, пов'язаних з обігом цінних паперів) ти учасників (емітенти, інвестори, саморегулівні організа­ції та професійні учасники фондового ринку) з відповідними уточненнями:

а) емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками;

б) інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нере­зиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства. Інституційними інвесторами є ін­ститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), ін­вестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фі­нансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

в) саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку - неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління акти­вами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів і зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

г) професійні учасники фондового ринку - юридичні особи, які на підста­ві ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність (діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарну діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку) відповідно до встановлених умов здійснення такої діяльності, а саме: як загаль­не правило - заборона поєднання окремих видів професійної діяльності на фон­довому ринку, крім передбачених законом випадків (ст. 26); ліцензування такої діяльності та вимога дотримання професійними учасниками фондового ринку ліцензійних умов (ст. 27), у тому числі вимог до розміру статутного і власного капіталу, порядку його визначення, ліквідності, кваліфікаційних вимог до фа­хівців професійного учасника фондового ринку, необхідних (обов'язкових) умов договорів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фон­довому ринку, інших вимог та показників, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку.

IV. Закріплює ключові положення щодо виконання зобов'язань за цінним папером, передбачаючи, що:

1) особа, яка розмістила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед його законним володільцем солідарно. У разі задоволення ви­моги законного володільця ордерного цінного паперу про виконання посвідчено­го цим папером зобов'язання однією або кількома особами з числа тих, хто має такі зобов'язання, особи, що індосували цінний папір, набувають право зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які мають зобов'язання за цінним папером;

2) відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з по­силанням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допус­кається.

V. Закріплює положення (в тому числі новації) щодо:

• акцій (ст. 6), передбачаючи можливість випуску акціонерним товариством (а) лише іменних акцій, (б) можливість випуску акцій двох типів - про­стих та привілейованих; прості акцій не можуть конвертуватися в приві­лейовані та в інші види цінних паперів, а привілейовані акції можуть бути різних типів (відповідно до статуту товариства); встановлюються вимоги до сертифікатів акцій (зазначення в сертифікаті акції таких відомостей: вид цінного паперу, найменування та місцезнаходження акціонерного товари­ства, серія і номер сертифіката, номер і дата випуску, тип і номінальна вар­тість акції, ім'я власника, кількість акцій, що випускаються; міжнародного ідентифікаційного номеру);

• облігацій (ст. 7): їх видів (відсоткові, цільові та дисконтні облігації), права юридичної особи розміщувати облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами (ч. З ст. 8); можливість конвер­тації облігацій, що розміщуються акціонерним товариством, в акції (конвер­товані облігації) - ч. 4 ст. 8; державна реєстрація облігацій місцевих позик ДКЦПФР (ст. 9); визначення видів державних облігацій: а) за строком їх обігу: довгострокові - понад п'ять років; середньострокові - від одного до п'яти років; короткострокові - до одного року; б) за територією обігу та/ або наявністю цілі випуску: облігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України та цільові облігації внутрішніх державних позик України; більш ґрунтовне (порівняно із Законом «Про цін­ні папери та фондову біржу», що втратив чинність) регулювання відносин щодо казначейських зобов'язань (ст. 11); визначення поняття, видів інвести­ційних сертифікатів, їх емітентів та особливостей випуску й обігу (ст. 12).

VI. Визначаються основні засади регулювання ринку цінних паперів (роз­діл VI), у тому числі особи, що його здійснюють (держава та саморегулівні орга­нізації) - ст. 47; поняття саморегулівної організації, мета її діяльності, порядок делегування державою саморегулівним організаціям окремих функцій щодо ре­гулювання відносин на ринку цінних паперів (статті 48-49).

З урахуванням положень гл. 17 ГК України та вищезгаданих актів законодав­ства правовий режим цінних паперів як особливої категорії майна у сфері госпо­дарювання характеризується такими ознаками:

• умови та порядок випуску цінних паперів визначаються актами законодав­ства залежно від виду цінного паперу та емітента;

• право на випуск акцій та облігацій підприємства виникає у суб'єкта гос­подарювання з дня реєстрації цього випуску в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку;

• суб'єкту господарювання забороняється випуск акцій та облігацій підпри­ємства для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю;

• цінні папери (або їх бланки) виготовляються лише на державних підприєм­ствах, що мають ліцензію Міністерства фінансів України, та охороняються;

• суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків і відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом;

• цінні папери оплачуються суб'єктами господарювання у гривнях, а у ви­падках, передбачених законом та умовами їх випуску в обіг, - в іноземній валюті; проте незалежно від виду валюти, якою проведено оплату цінних паперів, їх вартість виражається у гривнях;

• з метою реалізації єдиної державної політики у сфері випуску й обігу цін­них паперів здійснюється державне регулювання у цій сфері, яке поклада­ється на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (статус, порядок організації та діяльності якої визначаються Законом «Про дер­жавне регулювання ринку цінних паперів в Україні») та інші органи дер­жавної влади, які діють у межах визначених законом повноважень (Антимонопольний комітет України - щодо випадків економічної концентрації у формі придбання значних за розмірами пакетів акцій крупних акціонерних товариств; Національний банк України - щодо випуску акцій акціонерни­ми банками; Фонд державного майна - щодо розміщення/продажу акцій у процесі приватизації державних підприємств, перетворених на відкриті акціонерні товариства, та ін.);

• операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску й обігу цінних паперів з дотриманням визначеного законом порядку. Так, акціонер­не товариство щодо емітованих ним акцій може здійснювати такі операції:

1) їх продаж акціонерам товариства, найманим працівникам, іншим особам;

2) знерухомлення акцій (переведення їх із документарної у бездокументарну форму); 3) здійснювати корпоративні операції: дроблення акцій (змен­шення їх номінальної вартості на певний коефіцієнт); конвертацію (пере­ведення акцій одного виду в акції іншого виду); консолідацію акцій (змен­шення кількості випущених акцій - на певний коефіцієнт - без зменшення їх сумарної вартості); викуп власних акцій з метою їх анулювання чи наступ­ного продажу власним працівникам та/або акціонерам. Операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють торговці цінними паперами; діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів, обліку прав власності на цінні папери, оформлення угод з цінними паперами - депозитарії; діяль­ність з управління активами інститутів спільного інвестування - компанії з управління активами ICI; діяльність по організації торгівлі на ринку цінних паперів - фондові біржі тощо.

1. Яке майно використовується у сфері господарювання?

2. За якими критеріями можна класифікувати майно, що використовується у сфері господарювання?

3. За рахунок яких джерел формується майно суб'єкта господарювання?

4. Який склад майна суб'єкта господарювання (господарської організації)?

5. В чому полягають обов'язки суб'єкта господарювання щодо закріпленого за ним на певному правовому титулі майна?

6. На яких правових титулах може закріплюватися майно за суб'єктами госпо­дарювання?

7. Назвіть основні правові титули майна суб'єктів господарювання та похідні. Чим вони відрізняються?

8. За якими суб'єктами господарювання майно закріплюється на праві власнос­ті?

9. Чим відрізняються суб'єкти права господарського відання і суб'єкти права оперативного управління?

10. В яких випадках майно може закріплюватися за суб'єктом господарювання на праві довірчої власності?

11. Які форми права власності належать до публічних?

12. У чому полягає специфіка права державної власності на засоби виробни­цтва?

13. Які форми реалізації права комунальної власності?

14. В чому полягає мета і зміст приватизації державного та комунального май­на?

15. Назвіть основні нормативно-правові акти, що регулюють приватизацію дер­жавного майна.

16. Які способи приватизації забезпечують інвестування підприємств у процесі їх приватизації та економіки в цілому?

17. В чому полягає особливість права приватної власності у сфері економіки?

18. Ваша точка зору щодо права колективної власності та доцільності закріплен­ня його в законі.

19. Розкрийте зміст поняття «корпоративні права».

20. В чому проявляється специфіка корпоративних прав держави?

21. Які особи можуть здійснювати управління корпоративними правами держа­ви?

22. Чим відрізняється правовий режим цінних паперів у сфері господарюван­ня?

23. За якими критеріями можна класифікувати цінні папери?

24. Які категорії суб'єктів господарювання можуть емітувати облігації?

25. Чим відрізняються акції від облігацій підприємств?

26. Які категорії документів належать до товаророзпорядчих?

27. Чи можна віднести інвестиційні сертифікати до емісійних цінних паперів?

28. Які характерні ознаки правового режиму природних ресурсів у сфері госпо­дарювання?

29. Який зміст вкладається в поняття «право промислової власності»?

30. Назвіть категорії (види) об'єктів права промислової власності.

31. В чому полягає особливість правового регулювання використання об'єктів права промислової власності?

32. Чим характеризується правовий режим використання природних ресурсів у сфері господарювання?

Дата добавления: 2014-11-06