Запрос-Создать-Конструктор

Запрос-Создать-Конструктор

2. Запит «Створення таблиці» створимо на основі запиту «Замовлення».

3. У діалоговому вікні «Добавление таблицы» на вкладці «Запросы» виберемо запит «Замовлення».

4. Для створення цього запиту додаэмо всі поля із запиту «Замовлення».

5. Міняємо вид запиту («Запрос – Создание таблицы…»), в діалоговому вікні «Создание таблицы».

6. Вписуємо ім’я «Сума замовлень клієнтів» та натискаємо «ОК», закриваємо та зберігаємо запит під назвою «Створення таблиці».

7. Після запуску запиту та підтвердження усіх повідомлень в БД створиться нова таблиця «Сума замовлень клієнтів».

Приклад 9. Створити запит «Видалення кураги» на видалення записів з таблиці «Сума замовлень клієнтів», в результаті виконання з таблиці видаляється товар курага.

2. Додаємо таблицю «Сума замовлень клієнтів».

3. Міняємо вид запиту («Запрос – Удаление»).

4. Додаємо поле «Товар».

5. У рядку «Условие отбора:» під полем «Товар» записуємо «Курага».

6. Після запуску запиту та підтвердження усіх повідомлень в таблиці «Сума замовлень клієнтів» знищаться усі записи стосовно кураги.

10. Організація виводу та представлення інформації в СУБД Access

10.1 Звіти. Основні поняття

Для представлення проміжної й підсумкової інформації в системах управління базами даних традиційно використовується такий засіб як звіт. У сучасних СУБД звіти можуть бути виведені на екран, принтер або вихідний файл для наступної передачі даних. Крім того, у СУБД Access останніх версій включений спеціальний об'єкт — Страницы —, що дозволяє розміщати вихідні дані на Web-Сторінках. Процес створення звітів подібний створенню форм і для розробки використовується режим або Майстра, або Конструктора звітів.

Джерелом даних для звіту може бути таблиця або запит. Крім даних, отриманих з таблиць, у звіті можуть відображатися обчислені за вихідними даними значення, наприклад підсумкові суми.

Звіти й форми Access мають багато спільного. Однак, на відміну від форм, звіти не призначені для введення й виправлення даних у таблицях. Вони дозволяють лише переглядати й друкувати дані. У звіті неможливо змінити вихідні дані за допомогою елементів управління, як це можна зробити за допомогою форм. Хоча у звітах можна використовувати такі ж елементи управління для зазначення стану перемикачів, прапорців і списків.

Звіт, як і форма, може бути створений за допомогою майстра. Розділи звіту подібні розділам форми й включають заголовок і примітка звіту, область даних, а також верхній і нижній колонтитули. У примітках звіту часто поміщають поля з підсумковими значеннями.

Елементи управління можуть бути додані у звіт за допомогою панелі інструментів Панель елементів (Toolbox), яка ідентична тієї, що використовується в режимі Конструктора форм. Форматування й угруповання елементів управління у звіті виконуються аналогічно форматуванню й угрупованню елементів управління у формі. Форми можуть містити підлеглі форми, а звіти можуть містити підлеглі звіти.

Для створення звітів в MS Access серед об’єктів виберемо звіти («Объекты – Отчеты»). Перший звіт створимо за допомогою майстра звітів та внесемо в нього деякі зміни у конструкторі. Другий звіт створимо у конструкторі звітів.

4.2 Приклади створення звітів в СУБД ACCESS за допомогою Майстра звітів та Конструктора

Приклад 1. За допомогою Майстра звітів створити звіт «Замовлення клієнтів по місяцях» на основі запиту «Замовлення». У звіті потрібно виконати угрупування даних по місяцях, а потім по клієнтах. Підсумкові значення по клієнтах, місяцях та звіту в цілому повинні видавати загальну суму замовлень. Відредагувати звіт у конструкторі.

1. Обрати «Создание отчета с помощью мастера», в діалоговому вікні обрати запит «Замовлення».

2. Вибрати всі поля та натиснути «Далее >».

3. На наступному кроці додати рівні угруповання натискаючи кнопку «>», а потім «Группировка…».

4. Вибрати порядок сортування (за допомогою випадаючих списків) та обчислення, що виконуються для записів (натиснути кнопку «И тоги…»)

5. Вибрати вид макету, орієнтацію та стиль.

6. Надати ім'я звіту «Замовлення клієнтів по місяцях» та натиснути кнопку «Г отово».

7. В результаті отримаємо наступний звіт «Замовлення клієнтів по місяцям»

8. Відкриємо звіт в режимі конструктору («Вид – Конструктор»)

9. Відредагуємо звіт. Змінимо назви полів, видалимо зайві поля, відформатуємо текст.

10. Для поля Ціна з області даних та обчислювальних полів =Sum([Сума замовлення]) встановимо грошовий формат поля («ПКМ на потрібному полі – Свойства – Макет – Формат поля – Денежный»):

11. В результаті отримаємо наступний звіт:

Приклад 2. За допомогою конструктора звітів створити звіт «Замовлення товарів клієнтами» на основі запиту «Замовлення». У звіті повинна виводитися наступна інформація: товар, клієнт та сума замовлення. Виконати угрупування даних по найменуванням товарів. Підсумкові значення по товарам повинні видавати максимальну суму замовлень, а по звіту в цілому – загальну суму замовлень.

1. Виконаємо «Создать – Конструктор – источник данных – Замовлення – ОК»;

2. Для додавання заголовка і примітки звіту треба виконати «Вид – Заголовок/при м ечание отчета».

3. Для визначення порядку угруповання й сортування даних у звіті виконаємо «Вид – Со р тировка и группировка».

4. У стовпці «Поле/выражение» за допомогою списку виберемо «Товар», а в стовпці «Порядок сортировки» – «По возрастанию».

5. У властивостях групи для заголовка і примітки поставимо «Да».

6. За допомогою інструменту «Надпись» на панелі елементів додамо в область «Заголовок отчета» назву звіту «Замовлення товарів», в область «Верхний колонтитул» – «Товар», «Клієнт» та «Сума замовлення».

7. Зі списку полів «Замовлення» до області «Заголовок группы ꞌТоварꞌ» перетягнути «Товар» та видалити назву «Товар:».

8. Таким же чином поступити з полями «Клієнт» та «Сума замовлення» для області «Область данных».

9. До області «Примечание группы ꞌТоварꞌ» перетягнути поле «Сума замовлення», змінити назву на «Максимальна сума замовлень:».

10. Перетворити поле «Сума замовлення» на «=Max([Сума замовлення])» та встановити для нього грошовий формат поля.

11. До області «Нижний колонтитул» вставити дату («Вставка – Д ата и время…») та нумерацію сторінок («Вставка – Н о мера страниц…»).

12. До області «Примечание отчета» перетягнути поле «Сума замовлення», змінити назву на «Загальна сума замовлень:»,

13. Перетворити поле «Сума замовлення» на «=Sum([Сума замовлення])» та встановити для нього грошовий формат поля.

14. Відформатувати поля за своїм розсудом. Закрити та зберегти звіт під назвою «Замовлення товарів клієнтами».

15. В результаті отримаємо наступний звіт:

11. Контрольні питання за модулем «Технології управління базами даних»

1. Що таке база даних, предметна область, моделі даних?

2. Яку структуру зберігання даних використовують у БД?

3. У чому особливість реляційної БД?

4. В чому полягають принципи нормалізації БД?

5. У чому полягає зручність табличного представлення інформації?

6. Як описується структура даних у реляційній БД?

7. Що таке запис, поле запису? Яку інформацію вони містять?

8. Визначите наступні поняття: ім'я поля, значення поля, тип поля. Які бувають типи полів?

9. Які бувають ключі? Їх призначення?

10. Для чого потрібен зв’язок між таблицями? Що він дозволяє?

11. Що таке СУБД? Яке призначення цього виду програмного забезпечення?

12. Які основні функції СУБД?

13. Об’єкти СУБД Access?

14. Які властивості мають поля БД?

15. Які види запитів використовуються?

16. Як створюється запит на вибірку?

17. Можна при створенні запиту вказувати умови?

18. Для чого потрібні активні запити?

19. Які типи активних запитів існують?

20. Як створюється активний запит?

21. Що таке форма? Її можливості?

22. Створення форми?

23. Звіти та їх призначення.

24. Як створити звіт за допомогою Майстра звітів?

25. Як створити звіт за допомогою Конструктора звітів?

12. Тест за модулем «Технології управління базами даних»

	У СУБД Access допустимі типи полів записів
	числовий, символьний, графічний, музичний
логічний, дата, числовий, грошовий, OLE
числовий, текстовий, гіпертекстовий, логічний
	Одна з основних особливостей БД – це
	наявність процедур для введення і зберігання не тільки самих даних але і опис структур
можливість стискати дані
вбудований переклад з однієї одиниці числення в іншу
	Структура даних, для якої характерна підлеглість об'єктів нижнього рівня об'єктам верхнього рівня, називається
	табличною
реляційною
ієрархічною
	База даних призначена для
	зберігання і впорядкування інформації
ведення розрахунково-обчислювальних операцій
обробки текстової інформації
	Режим конструктора – це
	уявлення, в якому ви можете вводити і змінювати інформацію з одного запису
середовище для написання коду для VBA
уявлення в якому можна переглядати або обробляти структуру таблиці або запиту
	Ключове поле повинне бути
	неодмінно лічильником
обов'язково числовим
унікальним
	Поле вважається унікальним, якщо
	його значення не повторюються
його значення повторюються
його довга мінімальна
	Реляційні бази – це
	статистичні дані
поля однакових властивостей
зв'язані таблиці
	Властивість автоматичного нарощування має поле
	числове
лічильник
мемо
	Логічні дані – це
	грошові дані
текст
одне з двох значень
	Текстове поле дозволяє занести інформацію
	256 символів
20 символів
6536 символів
	Записами вважаються
	заголовки
стовпці
рядки
	Довжина поля вимірюється в
	байтах
міліметрах
символах
	Структуру таблиці складає
	запис
поле
чарунка
	У Access запит можна створити
	тільки за допомогою конструктору
тільки за допомогою майстра
за допомогою конструктора і майстра
	Таблиці призначені для
	зберігання інформації
вибірки інформації
вивід на друк таблиць
	Запити створюють для вибірки даних
	з декількох таблиць
тільки з однієї таблиці
із звітів
	Звіти створюються на підставі
	інших звітів
базових таблиць
форм
	Для встановлення зв'язків між таблицями використовують
	меню зв'язку
кнопку Схеми даних
кнопку Властивості

Модуль 5: «Сучасні комп’ютерні мережі»

13. Локальні комп’ютерні мережі

13.1 Основні поняття. Класифікація локальних комп’ютерних мереж

Локальна комп’ютерна мережа являє собою систему розподіленої обробки iнформацiї, яка складається як мiнiмум з двох комп’ютерів, що взаємодіють мiж собою при допомозi спецiальних засобiв зв’язку. Комп’ютери, що входять до складу мережi, виконують наступні функції:

· органiзацiя доступу до мережi;

· управлiння передачею iнформацiї;

· надання обчислювальних ресурсів i послуг абонентам мережi.

В свою чергу, засоби зв’язку покликані забезпечити надійну передачу iнформацiї мiж комп’ютерами мережi.

КМ класифікуються за територіальним розташуванням (рис.13.1)та за сферою застосування (рис. 13.2).

В середині 80-х років з'явилися стандартні технології об'єднання комп'ютерів в мережу - Ethernet, Arcnet, Token Ring. Класифікація КМ за комплексом архітектурних рішень представлена на рис. 13.3.

Стандарт Ethernet був прийнятий у 1980 році. Головний принцип, який покладений в основу Ethernet - це випадковий метод доступу до розподіленого середовища передачі даних. Таке середовище може використовувати коаксіальний кабель, виту пара, оптоволокно або радіохвилі. В стандарті Ethernet комп'ютери підключаються відповідно до топології "загальна шина". Управління доступом до лінії зв'язку здійснюється мережевими адаптерами Ethernet. Передача даних відбувається зі швидкістю до 100 МБіт/с.

Одиниця даних, якими обмінюються комп'ютери в мережі Ethernet, називається кадром.

Будь-яка комп’ютерна мережа характеризується (рис.13.4) топологiєю, протоколами, iнтерфейсами, мережевими технiчними та програмними засобами.

Рис. 13.4 - Основні компоненти архітектури локальної комп’ютерної мережi.

Топологiя комп’ютерної мережi вiдображає структуру зв’язкiв мiж її основними функцiональними елементами і буває шинна, кільцева, зіркоподібна, змішана, повнозв’язна (рис. 13.5).

Мережеві технічні засоби це рiзноманiтнi пристрої, що забезпечують об’єднання комп’ютерів в єдину комп’ютерну мережу (мережні адаптери, кабелі).

Протоколи являють собою правила взаємодiї функцiональних елементiв мережi.

Iнтерфейси – засоби узгодження функцiональних елементiв мережi. Слiд звернути увагу, що в якостi функцiональних елементiв можуть виступати як окремi пристрої, так i програмнi модулi. Вiдповiдно до цього iснують апаратнi та програмнi iнтерфейси.

Мережевi програмні засоби здiйснюють управлiння роботою комп’ютерної мережі i забезпечують вiдповiдний iнтерфейс з користувачами. До мережевих програмних засобів належать мережевi операцiйнi системи i допомiжнi (сервiснi) програми.

Розглянемо шинну топологію (рис. 13.6). Топологія типу шина, являє собою головний кабель (називається шина або магістраль), до якого під‘єднані всі робочі станції. На кінцях кабелю знаходяться термінатори, для запобігання поверненню сигналу.

Сигнал, що відправляється з робочої станції розповсюджується на всі комп’ютери мережі. Кожна машина перевіряє – кому адресовано сигнал і якщо їй, то обробляє його. Для уникнення одночасної відправки даних застосовується або „несучий” сигнал або один з комп’ютерів є головним і „дає слово” решті станцій.

При побудові великих мереж виникає проблема обмеження на довжину зв’язку між вузлами, в такому випадку мережу розбивають на сигменти. Сигменти з’єднуються різними пристроями – повторювачами, концентраторами або хабами (Свічами).Наприклад, технологія Ethernet дозволяє використовувати кабель довжиною не більше 185 метрів.

Переваги шинної топології:

- малі затрати часу на встановлення;

- малі грошові витрати(необхідно менше кабелю і мережевих пристроїв);

- легкість настройки;

- вихід з ладу робочої станції не відбивається на роботі мережі.

Недоліки шинної топології:

будь-які несправності в мережі, такі як обрив кабелю, поламка термінатора повністю знищують роботу усієї мережі;

складна локалізація несправностей;

з додаванням нових робочих станцій падає продуктивність мережі.

термінатор

Рис 13.6 - Топологія шина

Розглянемо топологію зірка (рис. 13.7).

Зірка — базова топологія комп’ютерної мережі, в якій всі комп’ютери мережі приєднані до центрального вузла (зазвичай мережевий концентратор). Одна з найбільш використовуваних топології, оскільки легка в обслуговуванні. В основному використовується в мережах, де носієм виступає кабель „вита пара”.

Робоча станція, якій треба відправити дані, відправляє їх на концентратор, а той визначає адресата і відправляє йому інформацію. В певний момент часу тільки одна машина в мережі може пересилати дані, якщо на концентратор одночасно приходять два пакети, то вони обидва не приймаються і відправник чекатиме випадковий проміжок часу щоб відновити передачу даних.

Концентратор

Рис. 7.7- Топологія зірка

Переваги топології зірка:

- вихід з ладу однієї робочої станції не відображається на роботі всієї мережі в цілому;

- добра маштабність мережі;

- легкий пошук несправностей і обривів в мережі;

- висока продуктивність мережі

- гнучкі можливості адміністрування.

Недоліки топології зірка:

- вихід з ладу центрального концентратора призведе до непрацездатності мережі в цілому;

- для прокладання мережі доволі часто необхідно більше кабелю ніж для більшості інших топологій;

- кінцева кількість робочих станцій (користувачів) обмежена кількістю портів в концентраторі.

Розглянемо топологію кільце (рис. 13.8). Кільце — базова топологія комп’ютерної мережі, в якій робочі станції (комп’ютери) під’єднані послідовно один до одного, утворюючи замкнену мережу. Найбільше використовується в оптоволоконних мережах.

Рис. 13.8 – Топологія кільце

В кільці не використовується конкурентний метод відправлення даних, комп’ютер в мережі отримує дані від „сусіда” і перенаправляє їх далі, якщо вони адресовані не йому. Для визначення того, кому треба передавати дані зазвичай використовують маркер. Дані ходять по колу тільки в одному напрямі.

Переваги топології кільце:

- легкість установки;

- відсутність додаткового обладнання;

- можливість стабільної роботи без значного падіння швидкості передачі даних при великій загрузці мережі, оскільки використання маркера виключає можливість виникнення незвичайних ситуацій.

Недоліки топології кільце:

- вихід з ладу однієї робочої станції, та інші неполадки (обрив кабелю) відобразяться на роботі всієї мережі;

- важкість конфігурування і настройки;

- важкість пошуку неполадок.

Дата добавления: 2014-11-06