Методи формування цілей організації

Проаналізуємо тепер із системних позицій методи формування цілей організацій[14].

Встановлення ієрархії передбачає формування цілей, досягнення яких на певних рівнях забезпечує реалізацію корпоративних цілей. Отже, досягнення го­ловної цілі починається з останньої підцілі, причому кожний перехід до наступної цілі потребує реалізації попередньої. Для логічної завершеності ієрархи цілей в організації і для того, щоб вона стала дієвим інстру­ментом їх досягнення, її слід довести до конкретного виконавця. Розрізняють такі основні підходи до виз­начення цілей організації централізований, децен­тралізований і змішаний. Централізований підхід до визначення цілей (зверху — донизу) передбачає формулювання головних цілей вищим керівництвом організації, а на їх основі — цілей нижчих рівнів уп­равління. Такий підхід є логічним способом поділу завдань, сформульованих для всієї організації, на ці­лі, за досягнення яких відповідають керівники само­стійних підрозділів. Усі цілі підпорядковані одній орі­єнтації, що є істотною перевагою. Водночас можливим є неприйняття таких цілей нижчими рівнями органі­зації. Конфлікт між різними рівнями керівництва спричинений значною мірою орієнтаціями виконав­ців, які впливають на прийняття управлінських рі­шень. Ще одним недоліком цього підходу є те, що навіть у разі виявлення певних неузгоджень у сфор­мульованих цілях або в процесі їх реалізації низові ланки не завжди мають змогу (чи бажання) довести цю інформацію до вищого керівництва.

У даному випадку реалізований механістичний підхід, тому що роль надсистеми виконує вище керівництво організації.

Децентралізова­ний підхід до визначення цілей (знизу — доверху) передбачає, що цілі нижчих ланок є основою для формулювання цілей вищого рівня, а також більшу самостійність і відповідальність усіх підрозділів і кожного працівника. Він відповідає філософії органі­зацій, які декларують залучення до управління пра­цівників усіх рівнів. Приклад децентралізованого під­ходу — процедура, яку практикують в японських компаніях. Рішення приймає виконавець, який відтак узгоджує його в усіх підрозділах організації, що бу­дуть причетні до його виконання. Кожна зацікавлена особа висловлює свою думку з цього питання. За не­узгодженості рішення повертається до виконавця, а за його підтримки — спрямовується на наступне погодження і прийняття керівником. Однак не завжди є можливість "знизу" визначити й оцінити глобальні завдання, що стоять перед організацією загалом, і ско­ординувати діяльність усіх працівників на їх досяг­нення. Іноді визначення цілей "знизу — доверху" свідчить про відсутність стратегічного управління з боку вищого керівництва. За оцінками фахівців, де­централізований підхід доцільно застосовувати в ак­ціонерних товариствах, зокрема закритого типу. У даному випадку реалізовано комплексний підхід.

Змі­шаний підхід передбачає, що керівники вищого рівня розробляють основні показники діяльності організа­ції на плановий період і доводять їх до відповідних підрозділів, які аналізують власні можливості у вико­нанні поставлених завдань і за потреби уточнюють їх, а відтак повертають на розгляд і затвердження ви­щому керівництву. Цей підхід застосовують у бага­тьох зарубіжних приватних фірмах, він об'єднує обидва описані вище способи визначення цілей, що певною мірою дає змогу позбутися їхніх недоліків. У даному випадку цілі формуються на основі системного підходу.

Дата добавления: 2014-11-06