Сутність бухгалтерських рахунків, їх побудова

Рахунки синтетичні і аналітичні, їх взаємозв’язок

Подвійний запис, його сутність і значення

План рахунків бухгалтерського обліку, його побудова і значення

Сутність бухгалтерських рахунків, їх побудова

Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Питання, що розглядаються у темі:

У балансі активи, капітал і зобов'язання підприємства узагальнюються щомісяця станом на останнє число звітного періоду. Однак, події, що відбуваються в господарській діяльності підприємства протягом певного періоду часу, викликають зміни в складі його активів, капіталу І й зобов'язань. Ці зміни можна побачити, якщо порівняти дані статей балансу, а також підсумкові показники на початок і кінець звітного періоду. Разом з тим, самих господарських операцій, їхнього економічного змісту в бухгалтерському балансі побачити неможливо, тому що в ньому відображаються, як вказувалося в попередній темі, тільки наявність (залишки) активів, капіталу і зобов'язань.

Для контролю господарських операцій, інших подій у діяльності підприємства і тих змін, які вони викликають, необхідно забезпечити їхній поточний облік. Для безперервного обліку змін по тій або іншій статті балансу відкриваються бухгалтерські рахунки, у яких знаходять своє відображення поточні господарські операції.

Спочатку всі господарські операції і події відображаються у первинних документах і інших носіях інформації, які дають різну характеристику об'єктів, що обліковуються. У первинних документах відображається тільки одна операція. Тому існує необхідність у групуванні однорідних операцій, накопиченні інформації та підрахуванні підсумків діяльності підприємства. Таким способом групування і систематизації господарських операцій за їхньою економічною однорідністю в бухгалтерському обліку є рахунки. Це найважливіший і специфічний елемент методу бухгалтерського обліку.

Рахунки бухгалтерського обліку – спосіб поточного відображення, групування господарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за наявністю і змінами активів, капіталу й зобов'язань у процесі господарської діяльності підприємства.

Особливості бухгалтерських рахунків як елемента методу бухгалтерського обліку:

1) бухгалтерські рахунки – спосіб вторинного відображення господарських операцій і тих змін, які вони викликають у структурі активів, капіталу й зобов'язань (первинне відображення операції знаходять у документах);

2) бухгалтерські рахунки – спосіб систематизації і групування економічно однорідних об'єктів. Наприклад, на рахунку 28 «Товари» обліковуються тільки матеріальні цінності, придбані підприємством з метою подальшого перепродажу; на рахунку «Каса» обліковується тільки готівка, що перебуває на зберіганні в касі підприємства.

3) бухгалтерські рахунки – спосіб накопичення й узагальнення інформації про наявність і рух господарських ресурсів підприємства та джерел їхнього утворення. Рахунки є основою для складання балансу і фінансової звітності. Система рахунків дає можливість визначати найважливіші показники господарсько-фінансової діяльності: фінансові результати, собівартість, обсяг реалізації, стан розрахунків, наявність кожного виду коштів і т.п.

Особливістю бухгалтерських рахунків є те, що в них відображається і стан об'єктів обліку, і їхній рух. У цьому відмінність рахунків від балансу, де відображається тільки наявність ресурсів, та від документів, у яких фіксується тільки рух ресурсів.

Зв'язок рахунків з іншими елементами методу бухгалтерського обліку, такими як документи і баланс дуже тісний. Бухгалтерські рахунки відкриваються на підставі даних балансу. Господарські операції на рахунках записуються на основі документів. Записи на рахунках щомісяця узагальнюються і розраховується залишки об'єктів обліку на кінець місяця. У свою чергу, кінцеві залишки за бухгалтерськими рахунками є основою для складання нового балансу. У більшості випадків бухгалтерський рахунок відповідає певній статті балансу, однак є деякі рахунки, залишки за якими показуються в балансі загальною сумою за однією статтею. Наприклад, за статтею балансу «Запаси» відображається загальна вартість активів, які визнаються запасами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246. Тому ця стаття показує суму залишків за декількома рахунками, що призначені для обліку різноманітних запасів: «Виробничі запаси», «Малоцінні та швидкозношувані предмети», «Готова продукція», «Товари», інші. Узагальнення даних за такими рахунками пояснюється необхідністю врахування суттєвості облікової інформації, що визначає її здатність впливати на рішення користувачів.

У разі відповідності ознакам суттєвості може бути окремо наведена у додаткових статтях балансу інформація про вартість виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів за відповідними рахунками. До підсумку балансу включається загальна вартість запасів, інформація про вартість окремих складових запасів наводиться у додаткових статтях в межах загальної суми.

Кожну суттєву статтю слід наводити у фінансовій звітності окремо, а несуттєві статті об'єднувати зі статтями, подібними за характером або функціями. Суттєвість статті визначається її величиною і характером, що розглядається разом. Окремі, однакові за характером об'єкти бухгалтерського обліку, доцільно об'єднувати в одну статтю, навіть якщо величина кожного виду об'єктів є суттєвою.

Кожен рахунок має назву і номер (код, шифр) згідно затвердженого в Україні Плану рахунків бухгалтерського обліку, двосторонню побудову, тобто дві протилежні сторони:

Ø ліва сторона – дебет ( скорочено – Дт);

Ø права сторона – кредит ( скорочено – Кт).

Ця умовна позначка дає можливість записувати зміни активів, капіталу, зобов'язань у вигляді зменшення й збільшення на протилежних сторонах бухгалтерського рахунку.

За бухгалтерськими рахунками відображаються такі показники:

1) сальдо початкове (скорочено С-до поч.) – залишок, наявність об'єкту обліку на початок звітного періоду;

2) оборот – підсумок операцій, які відбулися за місяць (у підрахунок обороту ніколи не включається початкове сальдо). Обороти розраховуються окремо за дебетом (скорочено ОбДт) і за кредитом рахунку (скорочено ОбКт);

3) сальдо кінцеве – залишок об'єкту обліку на кінець звітного періоду (скорочено С-до кін.).

Стосовно балансу бухгалтерські рахунки бувають:

Ø активні – на них ведеться облік наявності і руху активів підприємства, сальдо таких рахунків відображається переважно в активі балансу. До активних рахунків належать: «Основні засоби», «Виробничі запаси», «Готова продукція», «Товари», «Каса», «Рахунки в банках» та ін.;

Ø пасивні – на них ведеться облік наявності і руху капіталу й зобов'язань підприємства, сальдо за такими рахунками відображається в пасиві балансу. До пасивних рахунків відносяться: «Статутний капітал», «Резервний капітал», «Резервний капітал» та ін.;

Ø активно-пасивні – вони можуть мати в залежності від певної ситуації або дебетове сальдо, або кредитове. Якщо на активно-пасивному рахунку визначено сальдо за дебетом, то він має значення активного рахунку, а тому записується в активі балансу. І, навпаки, якщо на такому рахунку визначено кредитове сальдо, то рахунок набуває значення пасивного рахунку, і має бути записаний до пасиву балансу. До таких рахунків належать: «Розрахунки за податками й платежами», «Внутрішні розрахунки», «Фінансові результати» та ін.

Побудову активних, пасивних та активно - пасивних рахунків зображено на рис. 4.1, 4.2, 4.3.

Значення дебету і кредиту в активних і пасивних рахунків неоднаково.

Оскільки господарські ресурси розміщені в балансі у лівій частині – активі, то і залишки ресурсів, а також їхнє збільшення на активних рахунках записується у лівій частині рахунків – за дебетом.

Джерела господарських ресурсів відображаються в балансі у правій частині (пасиві), отже, і залишки джерел ресурсів, і їх збільшення на пасивних рахунках записуються в правій стороні рахунку – за кредитом.

30 «КАСА»

Дт	Кт
С-до поч. Залишок об'єкту обліку на початок звітного періоду
+ Протягом місяця суми операцій, що збільшують залишок рахунку без початкового сальдо	– Протягом місяця суми операцій, що зменшують залишок рахунку
ОбДт Оборот – загальна сума операцій, що відображені за дебетом	ОбКт Оборот – загальна сума операцій, що відображені за кредитом
С-до кін. Залишок об'єкту на кінець звітного періоду

Рис.4.1 – Схема активного рахунку

Сальдо кінцеве активного рахунку визначається за формул ою:

С_к = С_п + Об Д^т - Об К^т (4.1)

60 «Короткострокові позики банку» Дт Кт
	С-до поч. Залишок об'єкту обліку на початок звітного періоду
– Протягом місяця суми операцій, що зменшують залишок рахунку	+ Протягом місяця суми операцій, що збільшують залишок рахунку без початкового сальдо
ОбДт Оборот – загальна сума операцій, що відображені за дебетом	ОбКт Оборот – загальна сума операцій, що відображені за кредитом
	С-до кін. Залишок об'єкту на кінець звітного періоду

Рис.4.2 – Схема пасивного рахунку

Сальдо кінцеве пасивного рахунку визначається за формулою:

С_к = С_п + Об К^т - Об Д^т (8.2)

682 «Внутрішні розрахунки» Дт Кт
С-до поч. Залишок об'єкту обліку на початок звітного періоду
або дебетове	або кредитове
+ Протягом місяця суми операцій, що збільшують залишок рахунку без початкового сальдо	̶̶ Протягом місяця суми операцій, що зменшують залишок рахунку
̶ Протягом місяця суми операцій, що зменшують залишок рахунку	+ Протягом місяця суми операцій, що збільшують залишок рахунку без початкового сальдо
ОбДт Оборот - загальна сума операцій, що відображені за дебетом	ОбКт Оборот - загальна сума операцій, що відображені за кредитом
С-до кін. Залишок об'єкту на кінець звітного періоду
або дебетове	або кредитове

Рис.4.3 – Схема активно-пасивного рахунку

На активно-пасивних рахунках, що призначені для обліку розрахунків, може відображатися як наявність дебіторської, так і кредиторської заборгованості. Так, за рахунком «Внутрішні розрахунки» може показуватися заборгованість підприємства головному підприємству, або заборгованість головного підприємства дочірньому підприємству та навпаки. Тому рахунок може бути для кожної зі сторін або активним (у випадку взаємовідносин з іншою стороною як дебітором), або пасивним (у випадку взаємовідносин з іншою стороною як кредитором). Отже, активно-пасивний рахунок може мати або дебетове, або кредитове сальдо, а значення його оборотів може бути аналогічним активному або пасивному рахункам.

До характерних рис побудови активно-пасивних рахунків розрахунків належать:

1) Початкове сальдо може бути або дебетовим, або кредитовим.

2) При дебетовому початковому залишку записи на дебеті означають збільшення, а на кредиті – зменшення дебіторської заборгованості. При кредитовому сальдо, навпаки, записи по дебету означають зменшення, а по кредиту – збільшення кредиторської заборгованості.

3) Кінцевий залишок також може бути або дебетовим, або кредитовим.

4) Залежно від характеру активно-пасивного рахунка залишки показуються в балансі в активі (якщо сальдо дебетове) або в пасиві (якщо сальдо кредитове).

Більшість активно-пасивних рахунків з обліку розрахунків можуть мати одночасно сальдо дебетове і кредитове. Такий подвійний залишок має назву «розгорнуте сальдо», яке згортати неможна, бо це призводить до спотворення інформації про дійсний стан заборгованості за розрахунками. Тому, потрібно дебетове сальдо, що показує наявність дебіторської заборгованості за окремими розрахунками, відображати в активі балансу, а кредитове сальдо, що показує наявність кредиторської заборгованості, записувати в пасиві балансу.

Дата добавления: 2014-11-06