Основи обліку виробничих запасів

Операцій руху запасів

Синтетичний і аналітичний облік

Руху запасів

Документальне оформлення операцій

Основи обліку виробничих запасів

ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

ТЕМА 9.

Питання, що розглядаються у темі:

Запаси є частиною активів підприємства та основною cкладовою його оборотних коштів. Крім того, саме запаси є джерелом одержання економічної вигоди в майбутньому. Від вірогідності й точності обліку запасів безпосередньо залежить формування результатів діяльності підприємств усіх форм власності.

Основи формування інформації про придбання (одержання) запасів та їх вибуття надано у П(С)БО 9 «Запаси».

Запаси - це активи, що знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, управління підприємством (п. 4 П(С)БО 9). При цьому запаси визнаються активами (тобто відбиваються у балансі) тільки якщо існує імовірність того, що підприємство в майбутньому одержить економічні вигоди, зв'язані з використанням запасів, і вартість цих запасів може бути вірогідно визначена (п. 5 П(С)БО 9).

Придбані запаси зараховуються на баланс за їх первісною вартістю (собівартістю), що формується в залежності від того, як будуть зроблені за них розрахунки.

1. Якщо виробничі запаси придбані за плату (грошові кошти), то їх первісна вартість складається з:

Ø фактичних сум на оплату постачальникові (продавцеві) відповідно до договору;

Ø сум ввізного мита;

Ø сум непрямих податків, зв'язаних із придбанням запасів, що не відшкодовуються підприємству;

Ø сум, що сплачуються за інформаційні, посередницькі й інші подібні послуги, зв'язані з пошуком і придбанням запасів;

Ø витрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, доставку запасів до місця їхнього використання, включаючи витрати на страхування ризиків транспортуванні запасів;

Ø інших витрат, безпосередньо зв'язаних із придбанням запасів (прямі витрати на зарплату, прямі матеріальні витрати, витрати на доробку і підвищення якісно-технічних характеристик запасів (п. 9 П(С)БО 9)).

2. Якщо запаси отримані безкоштовно, то їх первісною вартістю є справедлива вартість (згідно П(С)БО 19 це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами).

3. Якщо запаси отримані як вклад до статутного капіталу підприємства, то їхньою первісною вартістю є погоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість (п. 11 П(С)БО 9).

4. Якщо запаси придбані в обмін на неподібні активи, то первісною вартістю придбаних запасів є їх справедлива вартість (п. 13 П(С)БО 9).

5. Якщо запаси виготовлені власними силами підприємства, то їх первісна вартість визначається за собівартістю їх виробництва відповідно до П(С)БО 16 «Витрати». Зокрема, це стосується собівартості напівфабрикатів незавершеного виробництва і готової продукції.

Незалежно від форми розрахунків за придбані запаси в їх первісну вартість не включаються:

Ø відсотки за користування позиками (у тому числі і за комерційний кредит постачальників);

Ø витрати на збут;

Ø загальногосподарські витрати й інші подібні витрати, безпосередньо не зв'язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх у стан, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях (п. 14 П(С)БО 9).

Оцінка вибуття (відпустку у виробництво, продаж, безкоштовна передача і т.п.) у бухгалтерському обліку здійснюється по одному з запропонованих пунктом 16 П(С)БО 9 методів:

1) Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. Цей метод застосовується при відпустку запасів, а також наданні послуг для виконання спеціальних замовлень і проектів. Застосовувати його можна і при відпустку запасів, що не заміняють один одного. При цьому методі відомо за якою вартістю була придбана кожна одиниця запасів, що вибули.

2) Метод середньозваженої собівартості. Собівартість визначається шляхом застосування наступних формул:

Середня ціна = (Вартість запасів на початок періоду + Вартість запасів, отриманих за період): (Кількість запасів на початок періоду + Кількість запасів, отриманих за період)

Собівартість запасів, що вибули = Середня ціна х Кількість запасів, що вибули

3) Метод ФІФО. Цей метод базується на припущенні, що запаси використовуються у тієї послідовності, у якій вони надходять на підприємство (прибуткуються у бухгалтерському обліку). Це значить, що запаси, які відпускаються у виробництво (продаж і інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів (тобто «першим прийшов, першим пішов»). При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по вартості останніх за часом надходження запасів.

4) Метод нормативних витрат. Нормативний метод оцінки витрат базується на застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), що встановлюються самим підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, роботи, виробничих потужностей і діючих цін. Щоб забезпечити максимальне наближення нормативних витрат до фактичних, необхідно регулярно перевіряти і переглядати норми витрати і ціни в нормативній базі.

5) Метод цін продажу – використовується виключно у підприємствах, що ведуть облік запасів за цінами продажу. Його сутність буде розглянуто у темі «Облік товарів і тари».

Для цілей бухгалтерського обліку до запасів відносяться сировина, матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари, малоцінні та швидкозношувані предмети (п. 6 П(С)БО 9).

Дата добавления: 2014-11-06