Поняття та значення звітності

Фінансової звітності

Характеристика основних форм

Поняття та значення звітності

Контрольні питання

1. Дайте визначення сутності доходів.

2. Яким нормативним документом регламентовано формування інформації про доходи?

3. Назвіть умови при наявності яких визначаються доходи.

4. За якими ознаками класифікуються доходи?

5. За якими видами діяльності виділяються доходи?

6. Дайте характеристику рахунку 70 “Доходи від реалізації”.

7. Що собою являють витрати?

8. Яким нормативним документом регламентовано облік витрат?

9. Перелічите критерії визначення витрат.

10. Чим обумовлена необхідність класифікації витрат?

11. Для чого використовуються рахунки класу 8 “Витрати за елементами”?

12. Дайте характеристику рахунка 92 “Адміністративні витрати”

13. Дайте характеристику рахунка 79 “Фінансові результати”

14. Як формується кінцевий фінансовий результат?

Тема 18.

ОСНОВИ СКЛАДАННЯ фінансовОЇ звітнОСТІ

Питання, що розглядаються у темі:

Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнити в певній системі показників. Це досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Відповідно до чинного законодавства і нормативно-правової бази бухгалтерська звітність підприємств поділяється на:

- фінансову;

- консолідовану;

- зведену.

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів за звітний період.

Консолідована фінансова звітність — це звітність, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Цю звітність складає і подає материнське підприємство.

Зведена фінансова звітність — це звітність, яку складають міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління.

Підприємства в Україні складають і інші види звітності. Так, згідно статті 3 пункту 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства складають крім фінансової, податкову, статистичну та інші види звітності. Для складання всіх видів звітності, при умові, що вони використовують грошовий вимірник є дані бухгалтерського обліку.

Статистична звітність — це звітність, яку складають усі суб'єкти господарювання і яка надає інформацію органам державної статистики, для оцінки стану і розвитку економіки держави та планування макроекономічних показників.

Податкова звітність — це звітність, яку складають суб'єкти господарювання, що є платниками податків та яка надає інформацію органам державної податкової адміністрації і характеризує стан розрахунків з державою за податками.

Звітність підприємств можна класифікувати за наступними ознаками:

1) За порядком регулювання та роллю в управлінні звітність поділяється на державну і внутрішньогосподарську. Державна звітність встановлюється органами державного управління України, Міністерством фінансів, Держкомстатом, Державною податковою адміністрацією. Вона включає в себе фінансову, податкову і статистичну звітність. Ця звітність містить показники економічного і соціального розвитку підприємств, регіонів, галузей, країни тощо. Внутрішньогосподарська (управлінська) звітність — це звітність окремих внутрішньогосподарських підрозділів підприємств. Вона містить окремі відомості про діяльність підрозділів підприємства за встановленими для них показниками на підставі яких приймаються управлінські рішення.

2) За місцем використання розрізняють звітність зовнішню і внутрішню.
Зовнішня фінансова звітність використовується як за межами підприємства, так і на підприємстві. Зовнішня фінансова звітність — це, в основному, бухгалтерська, податкова, статистична і спеціальна, що використовується як за межами підприємства, так і на підприємстві й обов'язково підписується керівником і головним бухгалтером. Внутрішня (управлінська) звітність використовується тільки на підприємстві менеджерами різних рівнів.

3) За змістом звітних даних виділяють типову і спеціалізовану звітність.
У типовій звітності відображаються однакового змісту показники, що характерні для усіх підприємств незалежно від виду діяльності та форми власності. До спеціалізованої звітності відносять звітність, що характеризує діяльність підприємств і організацій окремої галузі економіки або її підгалузей.

4) За обсягом показників звітність поділяється на коротку і повну.
Коротка звітність подається із скороченим числом показників за звітний місяць або квартал. Повна звітність подається за всіма показниками, затвердженими в установленому порядку, включаючи й ті, за якими спочатку були подані короткі звіти.

5) За періодом складання звітність поділяється на періодичну і річну.
Періодична звітність — це місячна і квартальна звітність. Вона відображає фінансовий стан і результати діяльності підприємства наростаючим підсумком з початку року за відповідний місяць, квартал. Річна звітність містить показники діяльності підприємства за звітний (календарний) рік.

6) За ступенем узагальнення даних звітність поділяється на первинну і зведену. Під первинною звітністю розуміють звітність окремих підприємств. Зведену звітність одержують шляхом підсумовуванням даних первинної звітності. За відомчою приналежністю така звітність складається всіма міністерствами, відомствами, Укоопспілкою, у вищих органах управління, а за територіальним принципом і галузями економіки — органами статистики.

7) За терміном подання розрізняють звітність термінову і звичайну. Термінова звітність подається протягом чотирьох днів після закінчення звітного періоду. Звичайна звітність подається в термін встановлений органом управління, до сфери управління, якого належить підприємство.

8) За способом відправлення звітність поділяється на телеграфну, поштову і ту, яка подається власноруч. Місячна звітність, як правило, надсилається телеграфом (факсом) або надсилається поштовим відправленням. Квартальна, річна — електронною поштою, поштовим відправленням, власноруч.

Найважливішою для оцінки фінансового стану підприємства виступає фінансова звітність.

Якісні характеристики фінансової звітності:

Ø інформація, яка надається у фінансовій звітності, повинна бути дохідлива і зрозуміла її користувачам за умови, що вони мають достатні знання та заінтересовані у сприйнятті цієї інформації;

Ø фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому;

Ø фінансова звітність повинна бути достовірною, інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності;

Ø фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

Ø фінансові звіти підприємства за різні періоди;

Ø фінансові звіти різних підприємств.

Ø передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни. Установлення і зміни облікової політики підприємства здійснюються підприємством, яке визначає її за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

Ø автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників; тому особисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

Ø безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

Ø періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди з метою складання фінансової звітності;

Ø історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

Ø нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

Ø повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

Ø послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

Ø обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

Ø превалювання сутності над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Ø єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

У фінансовій звітності обов’язково наводиться інформація, розкриття якої вимагають національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку або міжнародні стандарти фінансової звітності та/або інші нормативно-правові акти Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або в примітках до фінансової звітності. Згортання статей активів і зобов’язань, доходів і витрат є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Дата добавления: 2014-11-06