Зони захисту блискавковідводів

Блискавкозахист споруд

Блискавкозахист – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання прямого удару блискавки в об’єкт або на усунення небезпечних наслідків, пов’язаних з прямим ударом.

В залежності від параметрів, що характеризують грозову активність в районі розташування об’єкта, категорію пожежевибухонебезпечності та ступень вогнестійкості будівлі визначаються показники блискавкозахисту:

– категорія блискавкозахисту;

– тип зони захисту.

Блискавкозахист поділяється на три категорії – I, II і III. Об’єкти, які належать до I і II категорій, захищають від прямих ударів блискавок, вторинних її проявів і занесення високого потенціалу через наземні і підземні металеві комунікації. Будинки і споруди, віднесені за улаштуванням блискавкозахисту до III категорії, повинні бути захищені від прямих ударів і занесення високого потенціалу через наземні металеві комунікації. Зовнішні пристрої II категорії, захищають від прямих ударів блискавок і вторинних впливів, а віднесені до III категорії – тільки від прямих ударів.

Існує три види такого захисту від прямого удару блискавки – стержневий, тросовий і сітчастий.

Блискавковідвід – пристрій, що сприймає удар блискавки і відводить його струм в землю.

Блискавковідводи складаються з опори; блискавкоприймача, який безпосередньо сприймає удар блискавки; струмовідводу, по якому струм блискавки передається в землю, та заземлювача, який забезпечує розтікання струму блискавки в землі.

Блисковкоприймачі та струмопроводи повинні мати переріз не менш 50 мм² (діаметр більше 8 мм). Заземлювач повинен мати імпульсний опір розтіканню струму 5…10 Ом, що відповідає звичайному опору розтіканню струму 5…10 Ом для садового та глинистого ґрунту, 7,5…15 Ом для супіску.

Зона захисту блискавковідводу – простір, всередині якого будинок або споруда захищена від прямих ударів блискавки з надійністю не менше визначеного значення. За ступенем надійності захисту розрізняють зони А і Б. Зона захисту типу А має ступінь надійності захисту 99,5% і вище, а типу Б – до 95%.

Зона захисту одиночного стержневого блискавковідводу – це конус заввишки h₀ (рис. 3.10). Розміри зони захисту визначаються за формулами (3.4)-(3.6). За розмір h_х приймається висота найвищої точки будинку або споруди.

Рис. 3.10. Зона захисту поодинокого стержневого блискавковідводу: 1 - межа зони захисту на рівні hх; 2 - межа зони захисту на рівні землі
Зона А: ; ; ;	Зона Б: ; (3.4) ; (3.5) . (3.6)
hx – найбільша висота будівлі, м.

Зона захисту двохстержневого блискавковідводу однакової висоти при h<150 м зображена на рис. 3.11. Вона має дві торцеві області і внутрішню область. Габарити торцевих областей визначаються за формулами для поодинокого блискавковідводу (Рис. 3.10).

Первинні засоби пожежегасіння

Усі будівлі та приміщення закладів, установ і організацій повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з піском тощо), пожежним знаряддям (пожежними ломами, баграми, сокирами тощо) та засобами зв'язку. Норми первинних засобів пожежогасіння наведені в таблиці 3.10.

Ручні вогнегасники повинні розміщуватися на вертикальних конструкціях на висоті не більше як 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника або шляхом установлення до пожежних шаф разом з пожежними кранами, до спеціальних тумб або на пожежні стенди. На стендах або пожежних щитах рекомендується компактно розміщувати вогнегасники, пісок, лопати, ломи, покривала вогнетривкі, списки добровільних пожежних дружин, інструкцію з правил пожежної безпеки, написи з телефонами пожежної охорони і прізвища посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку.

Рис. 3.11. Зона захисту подвійного стержневого блискавковідводу:

1 - межа зони захисту на рівні h_x; 2 - межа зони захисту на рівні землі;

при L<h розміри зон h_с,r_с,r_сх, дорівнюють відповідно h₀,r₀,r_х

та визначаються за формулами (3.4)-(3.6)

Таблиця 3.10

Дата добавления: 2014-11-06