Загальна характеристика суб’єктів ринку фінансових послуг

Тема 2. Суб’єкти ринку фінансових послуг

2.1 Загальна характеристика суб’єктів ринку фінансових послуг.

2.2 Держава як суб’єкт ринку фінансових послуг.

2.3 Інвестори та емітенти на ринку фінансових послуг.

2.4 Професійні учасники ринку фінансових послуг.

2.5 Системна характеристика ринку фінансових послуг.

Понятійний апарат

Суб’єкти ринку фінансових послуг, класифікація суб’єктів ринку фінансових послуг, держава, державне регулювання ринку фінансових послуг, державний кредит, облігації внутрішньої державної позики, інвестори, емітенти, Держава комісія з цінних паперів та фондового ринку, професійні учасники ринку фінансових послуг

Перелік рекомендованої літератури: 5, 16, 23,43.

Для ефективного розвитку національної економіки потрібна безперервна мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних і юридичних осіб, їх розподіл і перерозподіл між різними секторами економіки. На ринку фінансових послуг, як і на фінансовому ринку в цілому відбувається рух грошових коштів (капіталу). Гроші - не тільки головна мета підприємництва, а й найважливіший засіб для досягнення цієї мети. Будь-якому підприємцю необхідно вирішити питання про джерела капіталу та напрями його вкладання. Тому всі суб'єкти господарювання звертаються насамперед на фінансовий ринок і ринок фінансових послуг, де шукають необхідні кошти або здійснюють інвестування тимчасово вільних коштів і отримують від цього додатковий прибуток. Наслідком цього стає постійний кругообіг капіталу, причому у одних суб'єктів господарювання утворюються заощадження, а інші відчувають необхідність у фінансових ресурсах для розширення своєї діяльності. На ринку фінансових послуг відбувається посередництво в руху коштів від їх власників (заощадників) до користувачів (інвесторів).

Отже, суб’єктами ринку фінансових послуг є фізичні та юридичні особи, які можуть виступати як позичальниками, так і інвесторами, а також професійні учасники ринку, що безпосередньо здійснюють ефективний рух фінансових ресурсів.

Найбільш повно систематизацію суб’єктів ринку фінансових послуг надано українськими вченими-економістами В.П. Ходаківською та О.Д.Даніловим. Автори вказують на те, що суб’єктами ринку фінансових послуг може бути будь-який індивідуум, а саме:

- фізична особа, що не обмежена законом у правосуб’єктності та дієздатності;

- групи громадян (партнерів);

- трудові колективи;

- юридичні особи усіх форм власності.

Відповідно від форм та функцій, що виконують окремі суб’єкти ринку фінансових послуг їх можна поділити на наступні види:

1. За формою:

- господарчі суб’єкти;

- домашні господарства;

- держава;

- місцеві органи влади.

2. За функціями:

- позичальники;

- інвестори;

- інституційні інвестори;

- фінансові посередники;

- інститути фінансової інфраструктури тощо.

В свою чергу інституційні інвестори, фінансові посередники та інститути фінансової інфраструктури об’єднуються в групу професійних учасників ринку.

Значне місце в діяльності ринку фінансових послуг займає держава. Неможливо уявити будь-який економічний чи фінансових процес без прямого чи опосередкованого втручання в нього держави. Виходячи з цього у загальному виді всіх суб’єктів ринку можна представити наступним чином:

- держава

- інвестори (заощадники);

- емітенти (позичальники);

- професійні учасники.

Держава, надаючи кредит і отримуючи позики, відіграє важливу роль на ринку. Крім того, держава здійснює функцію регулювання ринку фінансових послуг. Свій вплив вона здійснює через визначення правил поведінки на ринку фінансових послуг, послідовності проведення фінансових операцій і надання фінансових послуг, управління відсотком, грошовою масою, кредитами, валютним курсом. Саме ця функція визначає роль держави як суб’єкта ринку.

Інвестори - це суб'єкти господарювання, що вкладають кошти в будь-яке підприємство чи бізнес. Їми можуть бути громадяни та юридичні особи країни, а також іноземні громадяни, фірми, держави, які приймають рішення про вкладання особистих, запозичених або залучених коштів в об'єкти інвестування.

Заощадниками виступають юридичні і фізичні особи, що накопичують у себе кошти. Основними заощадниками в більшості країн з ринковою економікою є приватні особи (населення), що здійснюють інвестування своїх коштів як напряму (індивідуальним чином), так і через недержавні пенсійні фонди, страхові організації та інші кредитні інститути, що акумулюють індивідуальні заощадження. Поряд із внутрішніми заощадниками в операціях на ринку фінансових послуг можуть брати участь також і іноземні заощадники.

Позичальники - це фізичні або юридичні особи, які залучають кошти інших суб'єктів для розвитку своєї діяльності. Найбільш поширеними позичальниками на ринку фінансових послуг є емітенти, що залучають додаткові фінансові ресурси через емісію і розміщення власних дольових чи боргових цінних паперів.

Через професійних учасників ринку фінансових послуг (комерційні, інвестиційні та ощадні банки, ощадні та кредитні асоціації, кредитні спілки, інвестиційні, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, біржі та позабіржові системи, клірингові центри, депозитаріїв, реєстраторів, інформаційні агентства, рейтингові агентства) заощадження домашніх господарств, фірм і підприємств надходять до інших суб'єктів господарювання і дають їм змогу задовольнити потребу в коштах для розширення власної діяльності.

Професійні учасники - це посередники, які забезпечують зустріч інвестора і позичальника. Основна їх функція полягає у допомозі в передачі коштів від потенційних інвесторів до потенційних позичальників і навпаки. Через це їх діяльність вигідна і для заощаджувачів (інвесторів), і для позичальників. Крім того, фінансові посередники зменшують операційні витрати, знижують ризик, зменшують асиметричність інформації у взаєминах "кредитор (інвестор) — позичальник (емітент)".

Дата добавления: 2014-10-15