Інвестори та емітенти на ринку фінансових послуг

Інвесторами на ринку фінансових послуг можуть виступати фізичні та юридичні особи, які набули права власності на фінансові активи з метою отримання доходу від вкладених коштів та набуття відповідних прав, що надаються власнику фінансових активів відповідно до законодавства.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника ринку фінансових послуг. Вони самостійно визначають мету інвестування, види фінансових активів, в які будуть вкладатись вільні фінансові ресурси, їх строковість, доходність, ризиковість і ліквідність.

Вільні кошти можуть вкладатись у підприємницьку діяльність у виді реальних інвестицій, або у фінансові активи. При виборі об’єкта вкладання власник інвестицій намагається компенсувати нереалізовані можливості, що передбачаються іншими варіантами інвестицій.

Крім того, в основі вибору фінансового активу інвестором лежить ціна капіталу. Вона показує у відсотках той доход, який можна отримати від вкладення інвестицій у фінансові активи.

Ціна капіталу формується під впливом багатьох факторів, головними з яких є:

- загальний стан фінансового середовища, у тому числі фінансового ринку і ринку фінансових послуг;

- кон'юнктура фондового ринку;

- середня ставка позичкового відсотка, що склалася на фінансовому ринку;

- доступність різних джерел фінансування для конкретних юридичних осіб;

- рентабельність операційної діяльності інвестора;

- рівень операційного левериджу;

- рівень концентрації власного капіталу;

- співвідношення обсягів операційної та інвестиційної діяльності;

- ступінь ризику здійснюваних фінансових операцій та ін.;

Таким чином, вкладаючи кошти в фінансові активи, інвестор повинен забезпечити собі таку ціну капіталу, яка б задовольнила б його більше, ніж інвестування в реальні активи.

Крім приватних інвесторів, на ринку фінансових послуг виділяють і інституційних інвесторів. До них відносяться інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Проте, виходячи з ролі інституційних інвесторів на ринку фінансових послуг їх також слід віднести до професійних учасників ринку.

Права усіх інвесторів, незалежно від форми власності, рівня і вибору об’єкта розміщення капіталу, є їх невід'ємним правом і охороняються національним і міжнародним законодавством. Держава й посадові особи не мають права втруча­тися в договірні відносини, що виникають між інвесторами і емітентами по­над своєї компетенції.

Емітентами на ринку фінансових послуг виступають окремі фірми і корпорації, центральні уряди та муніципальні органи влади, що емітують власні цінні папери. Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітент - це юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Емітуючи цінні папери та залучаючи на різних умовах вільні фінансові ресурси, емітенти формують свій акціонерний і борговий капітал. Вони використовують залучені на ринку фінансових послуг кошти для фінансування основного та оборотного капіталу, здійснення інвестицій, збільшення обсягів виробництва, отримання додаткового прибутку тощо. Результатом даної діяльності є нарощування власного економічного потенціалу та економічного потенціалу держави в цілому.

Випуск цінних паперів реалізується спочатку на первинному ринку, шляхом прямого звернення емітента до інвесторів, або через фінансових посередників, які беруть на себе зобов’язання реалізувати дані папери. Цінні папери, придбані інвесторами при емісії, потім можуть бути ними перепродані на вторинному ринку, який складається з фондових бірж та позабіржового обігу.

Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати власну фінансову інформацію про:

- фінансово-господарський стан і результати діяльності у строки, встановлені законодавством;

- будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери;

- власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій.

Остання інформація подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку особою, яка веде облік права власності на акції
емітента у депозитарній системі України, у строки, порядку та за формою, що встановлені даною Комісією. Відповідно до діючого законодавства інформація про власників великих пакетів акцій є відкритою і оприлюднюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку шляхом розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії.

Крім того, всі емітенти зобов’язані представляти регулярну інформацію про власну діяльність. В статті 40 означеного Закону вказано, що регулярна інформація про емітента включає в себе річну та квартальну
звітну інформацію про результати фінансово-господарської діяльності емітента. Звітним періодом для складання річної інформації є календарний рік. Разом з тим, перший звітний період емітента може бути меншим, ніж 12 місяців, та обчислюється для акціонерних товариств - з дня державної реєстрації товариства до 31 грудня звітного року включно, а для емітентів облігацій - з дня реєстрації випуску облігацій до 31 грудня звітного року включно.

Річна інформація про емітента повинна містити такі відомості:

- найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;

- орган управління емітента, його посадові особи та засновників;

- господарську та фінансову діяльність емітента;

- цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), розміщення та лістинг цінних паперів;

- річну фінансову звітність;

- аудиторський висновок.

Разом із обов’язковими формами емітент має право додатково подавати іншу інформацію.

Річна інформація про емітента є відкритою і підлягає оприлюдненню у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним.

Звітним періодом для складання квартальної інформації про емітента є квартали поточного року. Дана інформація повинна містити такі відомості:

- найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;

- орган управління емітента, його посадові особи та засновників;

- господарську та фінансову діяльність емітента;

- цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість);

- квартальну фінансову звітність;

- участь емітента у створенні інших підприємств, установ та організацій.
Емітент також має право додатково подавати іншу інформацію.

Строки, порядок та форми подання регулярної інформації про емітента встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Комісія також встановлює додаткові вимоги до розкриття регулярної інформації про емітента та вживає заходів щодо її розкриття.

Крім регулярної інформації емітент надає і особливу інформацію.

Особлива інформація про емітента включає інформацію про будь-які
дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів.

До особливої інформації належать відомості про:

- прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків статутного капіталу;

- прийняття рішення про викуп власних акцій;

- факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі;

- отримання позики або кредиту на суму, що перевищує 25 відсотків активів емітента;

- зміну складу посадових осіб емітента;

- зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій;

- рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв;

- рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу;

- порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію;

- рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента.

Строки, порядок та форми подання особливої інформації про емітента також встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Особлива інформація, як і регулярна інформація є відкритою і оприлюднюється шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів. Примірник офіційного друкованого видання, в якому опубліковано річну інформацію про емітента, останній надсилає до Комісії.

Разом з тим, Державна Комісія з цінних паперів та фондового ринку
встановлює додаткові вимоги до розкриття особливої інформації про емітента та вживає заходи щодо її розкриття.

Дата добавления: 2014-10-15