Конверсійні послуги на валютному ринку

Яку комісію бере банк за свої послуги при поповненні рахунку або переведенні його в готівкову форму?

Що не відноситься до фінансових послуг на ринку дорогоцінних металів?

Яка сума комісії за платежі в системі “E-gold”?

Що не відноситься до валют системи “E-gold”?

В якій міжнародній платіжній системі грошові кошти кореспондовані в дорогоцінні метали?

До якого типу рахунків системи “PayPal” відноситься аккаунт для фізичних осіб, що в однаковій мірі часто, як відправляють, так і приймають платежі?

В якому році була заснована компанія “PayPal”?

За якою формулою розраховується сума заявлених до обмінного сервісу коштів першого типу?

Реквізит обліку належності титульних знаків конкретній особі – це?

Які операції учасник системи “WebMoney Transfer” не має можливість здійснити?

Хто здійснює реєстрацію та облік учасників системи “WebMoney Transfer”?

Хто здійснює безпосереднє забезпечення функціонування системи “WebMoney Transfer”?

а) реєстратор;

б) клієнт;

в) оператор;

г) НБУ.

а) реєстратор;

б) клієнт;

в) оператор;

г) НБУ.

а) зареєструвати гаманець будь-яких типів, доступних у системі;

б) подати скаргу в Black-List системи, на несумлінних учасників системи;

в) відкликати виконаний платіж;

г) пошук кореспондента по ідентифікаторові користувача або номері гаманця.

а) електронний гаманець;

б) поточний рахунок;

в) кредитна картка;

г) дебетова картка.

а) СК₂=СЗК₁/КО;

б) СК₁=СЗК₂/КО;

в) КД_заг=КД₁+КД₂

г) СЗК₁=ПСГК-КВ_wm-КВ_ос

а) 1993;

б) 1998;

в) 1999;

г) 2001.

а) personal;

б) premier;

в) business;

г) corporate.

a) “PayPal”;

б) “E-gold”;

в) “Web Money”;

г) “Web Money Transfer”.

а) євро;

б) золото;

в) платина;

г) палладій.

а) 2%;

б) 1,5%;

в) 0%;

г) 1%.

а) купівля/продаж металевих злитків та монет;

б) депозити у дорогоцінних металах;

в) відкриття та ведення рахунків;

г) організація і проведення рахунків.

а) 2%;

б) 1,5%;

в) 0,5%;

г) 1%.

Тема 7. Фінансові послуги на валютному ринку

7.1 Конверсійні послуги на валютному ринку

7.2 Послуги щодо відкриття та ведення валютних рахунків

7.3 Міжнародні розрахунки й кредитні операції

7.4 Фінансові послуги на ринку FOREX

7.5 Аналіз валютного ринку

Понятійний апарат

Конверсійні валютні операції,форвардні операції outright, форвардні операції swop, своп-репорт, своп-депорт, валютні ф'ючерси, валютні опціон, інкасо міжнародне, акредитив міжнародні платіжні картки, ринок FOREX, маржинальна торгівля.

Перелік рекомендованої літератури: 8, 13, 14, 17.

Найбільшу частку в структурі фінансових послуг на валютному ринку займають конверсійні операції.

Конверсійні валютні операції — угоди між учасниками валютного ринку щодо обміну грошових сум, номінованих у валюті однієї країни, на валюту іншої країн за узгодженим курсом на визначену дату.

Залежно від терміну виконання конверсійні операції поділяються на:

- поточні (типу спот);

- строкові (типу форвард, своп, опціон, ф'ючерс).

Розрахунки за поточними конверсійними операціями (спот) здійснюються на 2-й робочий день після дня укладання угоди.

Згідно з діючою нормативно-правовою базою, комерційні банки в Україні можуть здійснювати поточні опе­рації з датою валютування (проведення розрахунків) tod(сьо­годні), tom(завтра), spot(на 2-й день).

Поточні конверсійні операції проводяться відповідно до обмінного поточного валютного курсу.

На практиці застосовуються два види котирування поточного обмінного валютного курсу — пряме і непряме.

Пряме котирування— це позначення кількості національної валюти за одиницю іноземної. Пряме котирування валютних курсів із використанням долара США як базової валюти засто­совується у більшості країн світу, в тому числі в Україні.

Непряме котирування— це позначання кількості іноземної валюти за одиницю національної. Непряме котирування є зворотним щодо прямого котирування.

Застосування непрямого котирування валютних курсів в сучасних умовах досить обмежене. Так, на сьогодні за цим методом визначається курс долара США до англійського фунта стерлінгів, євро тощо.

Комерційні банки на практиці здійснюють котирування валютних курсів з виставленням двох позначень — курсу попиту (bid) і курсу пропозиції (ask).

Різниця між курсами bid та ask називається маржеюабо спредом і виступає джерелом отримання банком прибутку від операцій купівлі-продажу іноземної валю­ти.

У сучасній міжнародній практиці дуже поширені строкові конверсійні операції, що активно проводяться учасниками валют­ного ринку з метою:

- забезпечення страхування майбутніх платежів або надходжень в іноземній валюті від небажаної зміни валютного курсу;

- отримання спекулятивних прибутків від гри на зміні валютного курсу протягом певного часового інтервалу.

Найбільш поширеними видами строкових конверсійних опе­рацій є [9]:

- форвардні операції outright;

- форвардні операції swop;

- валютні ф'ючерси;

- валютні опціони.

Форвардні операції outright — це угоди щодо купівлі-продажу іноземної валюти протягом певного періоду або на певну дату в майбутньому за валютним курсом, що узгоджується на дату укладення угоди.

Найчастіше форвардні угоди укладаються на 1, 2, 3, 6, 9, та 12 місяців. Форвардні угоди є обов'язковими для здійснення реальної купівлі або продажу валюти. Основними умовами форвардного контракту є: фіксація валютного курсу в момент укла­дення форвардної угоди; здійснення реальної передачі валюти через обумовлений проміжок часу; відсутність будь-яких попе­редніх платежів; право вільного визначення обсягів контракту.

Для здійснення форвардної угоди розраховується форвардний валютний курс, який визначається на момент укладення кон­тракту як сума поточного курсу (spot) і форвардної маржі, що може виступати у вигляді премії або дисконту. Якщо форвард­ний курс вищий від поточного, то для його визначення до spot - курсу додається форвардна премія, якщо нижчий — від spot - курсу віднімається форвардний дисконт.

Форвардні операції swop — це угоди, що поєднують купів­лю (продаж) валюти на умовах spot з одночасним продажем (ку­півлею) тієї ж валюти на певний період на умовах forward. Та­ким чином, здійснюється комбінація двох протилежних конвер­сійних угод на однакові суми, але з різними датами валютування.

Залежно від послідовності виконання операцій spot і forward розрізняють валютні свопи-репорт і валютні свопи-депорт.

Своп-репорт — це операція з продажу валюти на умовах spot з одночасною її купівлею на умовах forward.

Своп-депорт — це операція з купівлі валюти на умовах spot з одночасним її продажем на умовах forward.

Операція, коли купівля (продаж) валюти здійснюється на основі двох угод за форвардним курсом outright, називається forward — forward або форвардний своп.

При укладенні угоди swop дата виконання ближчої у часі операції називається датою валютування, а дата виконання віддаленішої у часі зворотної операції — датою завершення свопу.

Основними умовами здійснення свопових контрактів є:

- фіксація валютного курсу на майбутній період;

- забезпечення зустрічних грошових потоків.

Серед головних цілей використання валютних свопів слід виділити такі:

- забезпечення фінансування довгострокових зобов'язань в іноземній валюті;

- хеджування довгострокового валютного ризику;

- заміна валюти, в якій надходять прибутки, на іншу;

- забезпечення конвертації інвестованого капіталу в іншу валюту.

Валютні ф'ючерси — це строкові операції з купівлі та продажу стандартизованої суми іноземної валюти за узгодженим курсом. Учасники ф'ючерсної угоди одержують право і зо­бов'язання конвертувати обумовлену стандартизовану суму пев­ної валюти в іншу валюту в установлені терміни в майбутньому за курсом, визначеним на момент укладення угоди.

Основні відмінності валютних ф'ючерсів від форвардних операцій:

- укладення ф'ючерсних угод здійснюється тільки на біржовому ринку;

- на контракти однієї серії або типу встановлюється єдина ціна;

- обсяги одного контракту (лота) є стандартизованими;

- обов'язковий попередній внесок на депозит початкової маржі фіксованого розміру за кожний укладений контракт;

- фіксація видів валют, що можуть використовуватись у ф'ючерсних угодах;

- стандартизація термінів виконання угод та вільний режим закриття позицій по угодах;

- реалізація режиму вільного біржового торгу;

Ціною валютного ф'ючерсу виступає узгоджений між учасника­ми ф'ючерсної угоди обмінний курс, що може бути використана згідно зі стандартним переліком валют відповідної біржі, яка здійснює торгів­лю валютними ф'ючерсами. Ціна ф'ючерсного контракту залежить від поточних валютних курсів та динаміки процентних ставок по відповідних валютах.

Валютні опціони — це строкові угоди між продавцями та власниками опціонів, за якими власник опціону отримує пра­во, але не зобов'язання, купити у продавця опціону або продати йому визначену суму однієї валюти в обмін на іншу за обумов­леним на день обміну курсом.

Власник опціону має право вибору: здійснити реалізацію опціону або відмовитися від нього залежно від того, в якому напрямку буде змінюватися валютний курс. Продавець опціону, в свою чергу, зобов'язаний виконати валютну операцію за встановленим в опціоні курсом.

У міжнародній практиці розрізняють два види опціонів залежно від характеру здійснюваної операції:

- опціон call;

- опціон put.

Опціон call дає право його власнику на купівлю однієї валю­ти за іншу, опціон put — право на продаж певної суми однієї валюти в обмін на іншу.

Залежно від термінів виконання розрізняють „американські” та „європейські” опціони. „Американський” опціон може бути виконаний у будь-який момент протягом всього опціонного періоду, „європейський” — тільки на дату завершення опціонного періоду.

Ціна виконання опціону залежить від поточного валютного курсу та прогнозів його динаміки.

Вартість опціону (премія) визначається продавцем та сплачується покупцем під час продажу опціону до виконання опціон­ного контракту, незалежно від того, чи буде він взагалі виконаний.

Головним правилом визначення доцільності реалізації опціонного контракту є зіставлення ціни виконання опціону з поточним валютним курсом на день виконання. У цьому аспекті виділяють:

1) виграшні опціони:

- опціони put із ціною виконання вищою за поточний валютний курс;

- опціон call із ціною виконання нижчою за поточний валютний курс;

2) нульові опціони:

- опціони put і call з однаковими ціною виконання за поточним валютним курсом;

3) програшні опціони:

- опціони put із ціною виконання нижчою за поточний ва­лютний курс;

- опціони call із ціною виконання вищою за поточний валютний курс.

У цілому основні відмінні риси валютних опціонів від звичайних строкових контрактів такі:

- покупець (власник) опціону не зобов'язаний виконувати опціонний контракт;

- власник опціону сплачує продавцю опціону в момент придбання опціонного контракту визначену вартість опціону (премію);

- прибутком від продажу опціону виступає його вартість, яку продавець одержує відразу після укладення опціонного контракту.

Дата добавления: 2014-10-15