Тема 2. Особливості міжнародного ділового спілкування 3 страница

Для французьких бізнесменів велике значення має рівень ведення переговорів.

Французи відрізняються розважливістю і скептицизмом, уникають компромісів.Французи дуже привабливі і відстоюють свою позицію з великою витонченістю, але, по суті, переговори ведуть дуже жорстко. Французька делегація звичайно не має запасного варіанту і не йде не тільки на спільний пошук рішення, що враховує інтереси обох сторін, але й на торг.Правда, в залежності від того, з ким ведуть обговорення, французькі бізнесмени можуть кардинально змінити свій стиль.

Представники французьких фірм менш самостійні на переговорах, ніж, наприклад, американці.Тому вони намагаються вчасно уточнити, які саме питання будуть порушуватися, для того, щоб заздалегідь проконсультуватися і отримати санкцію керівництва. Члени французьких делегацій не люблять, коли протилежна сторона несподівано міняє свою позицію.

Вони скрупульозно вивчають всі аспекти пропозицій і ретельно аналізують всі можливі наслідки. Тому переговори з французькими бізнесменами, як правило, тривають значно довше, ніж з американцями.

Договори, підписані французами, сформульовані завжди дуже точно і не допускають різночитань.

У французькій діловій практиці переговори прийнято призначати на 11 годину ранку. У перерві учасникам може бути запропонований сніданок.Французи дуже пишаються своєю кухнею, тому рекомендується захоплюватися стравами і напоями, якими вас пригощають. У зв'язку з цим не слід додавати по своєму смаку сіль або прянощі, а також залишати страви недоїденими. Про справи починають говорити після того, як подається кави. Як пише Ю.І.Рубинський в книзі «Французи у себе вдома», вони «не люблять, з ходу торкатися у розмові питання, яке їх цікавить найбільше. До нього підходять поступово, після довгої розмови навколо так близько на різні нейтральні теми і як би мимохідь, без натиску - «між гругаей і сиром», т. е.наприкінці обіду. Вступити навпаки вважається ознакою не тільки поганого тону, а й невеликого розуму: демонструючи свій інтерес, ви опиняєтеся в ролі прохача, а наразившись на негативну відповідь, ставите в незручне становище як себе, так і партнера».Перевага теми для розмови з французькими бізнесменами: культура, мистецтво. Небажані бесіди: релігія, політичні пристрасті, питання кар'єри, сімейного стану, доходів і витрат.

У Франції надають великого значення освіті, тому на візитній картці рекомендується вказати, який вищий навчальний заклад ви закінчили, особливо якщо воно має хорошу репутацію.

Французи не відрізняються пунктуальністю.До того ж, на прийомах вони слідують правилу: чим вище становище, яке займає в суспільстві людина, тим пізніше він приходить.

Якщо французький діловий партнер запросив вас на вечерю, значить, ви користуєтесь його особливим розташуванням.Принесіть із собою пляшку шампанського або іншого дорогого вина, коробку цукерок і квіти. Але не хризантеми (їх підносять тільки за сумним приводів) і не гвоздики (вважається, що вони приносять нещастя). На вечерю рекомендується прийти на чверть години пізніше призначеного часу.В одязі французи предпочіта.ют класичний стиль. Діловим жінкам рекомендується оживити костюм витонченої брошкою, з подвоєною увагою поставитися до свого макіяжу. Під час першої зустрічі не шрінято вручати діловому партнерові подарунки. Французи рідко п'ють коньяк, шодку, віскі і т. п., Вважаючи за краще міцним напоям вино, а тривалим тостів (їхні говорять нечасто) - фразу «А увітри сайтi» («За ваше здоров'я"). Рахунки в ресторанах оплачують запрошують. До офіціантові звертаються «гарсон», до офіціантки «Мадемуазель».Для того, щоб покликати офіціанта, не слід плескати в долоні, клацати пальцями або постукувати приладами по склянці. У меню багатьох французьких ресторанів позначено: "Ціни - з включенням чайових». Якщо такого анонса немає, то, Розплачуючись, додайте до рахунку 1О%.Звичайно, якщо ви дасте чаейие і в першому випадку, їх не відкинутий. У деяких ресторанах офшглант приносить відвідувачеві рахунок на тарілці, накритою серветкою (для того, щоб інші не побачили суму). У такому випадку і гроші слід класти під цю ж серветку. У гардеробі прийнято давати чайові.Колечко, утворене великим і вказівним пальцями, яке, як відомо, не тільки у американців означає "о'кей" (тобто «все гаразд»), має у Франції інше зна-чення, а саме - «нуль».

Якщо француз з'єднує кінчики трьох пальців, підносить їх до губ і, високо піднявши підборіддя як би посилає рукою; поцілунок - значить, він чимось захоплений.

Потирання вказівним палидем підстави носа - це попередження: «Будьте обережні», «Цій людині нел'зя довіряти».

Розмовляти французи вважають за краще на близькій відстані.

Особливості ділового спілкування з діловими партнерами з США

Американці відрізняються індивідуалізмом і енергійністю, вмінням ставити цілі і досягати їх.Вони жорстко відстоюють свої особисті права і інтереси, а також інтереси компаній, які представляють. Переговори ведуть інтенсивно, не витрачаючи час на порожні формальності. Прагматичні, цілеспрямовані, напористі американські бізнесмени прагнуть одразу «вхопити бика за роги».У діловій розмові вони концентруються не тільки на загальних питаннях обговорюваної проблеми, але і на деталях, пов'язаних з реалізацією домовленостей. Не можна сказати, що американці педантичні: просто вони вважають, що в бізнесі немає несуттєвих деталей.Тому до переговорів американські підприємці готуються дуже ретельно. Велика увага приділяється розподілу функцій учасників переговорів.

Професіоналізм - одна з основних відмінних рис американських бізнесменів.В американській делегації ви навряд чи зустрінете людину некомпетентного.

Американці завжди пам'ятають: «час - гроші» і живуть за розкладом. На ділову зустріч у Сполучених Штатах Америки прийнято приходити точно в призначений час.Особливо суворо це дотримується на Східному узбережжі (від Вашингтону до Бостона). На Заході (який ще порівняно недавно називався «диким») запізнення, за наявності поважної причини, допускаються.

На переговорах американські бізнесмени часто займають жорстку позицію, використовуючи метод позиційного торгу; при виникненні труднощів вдаються до використання пакета. Під час переговорів спершу узгоджуються загальні рамки.

можливого договору, а вже потім опрацьовуються деталі.Європейцям і бізнесменам з Азії їх стиль часто здається занадто грубим, агресивним, егоїстичним. Розумніше не ображатися на американських партнерів, а приймати їх такими, якими вони є, і платити їм тією ж монетою.Атакуючи партнера, американець припускає, що той керується тими ж правилами, що і він сам. Американці з дитинства виховують в собі бійцівські якості, дуже люблять змагатися і постійно змагаються один з одним. Досягнення, рекорди, спортивний азарт - це їх стихія.

Американцям властива демократичність у спілкуванні і в манері одягатися. Члени американської делегації нерідко звертаються один до одного просто на ім'я, навіть якщо різниця у віці і статусі між ними дуже значна.Американці, які беруть участь у переговорах, мають набагато більшу ступінь свободи при прийнятті остаточного рішення, ніж, наприклад, члени китайської делегації. Правилами протоколу багато американських бізнесменів схильні нехтувати.

Американські бізнесмени можуть показати товар лицем, вміло рекламувати достоїнства своєї компанії і переконати партнера у вигідності угоди. Тому, якщо ви не зумієте переконливо довести, що переговори вигідніше вести саме з вами, то американці можуть почати підшукувати собі іншого партнера.

Діловим людям, налагоджують контакти з американськими бізнесменами, рекомендується мати при собі кілька екземплярів CV (латинська абревіатура, що означає «опис ізненного шляху»).У CV міститься інформація про вашу освіту, наявності вчених ступенів і звань, титулів, про посади, які ви коли-або займали - словом, основні віхи вашої біографії.

Американці зазвичай задають багато питань, інколи-дуже особисті питання.Вони можуть здатися вам нетактовними, але постарайтеся не ображатися: це - прояв щирого інтересу до вас.

Американці доброзичливі, але дружбу трактують своєрідно. Своїх друзів вони ділять на «друзів по роботі», «друзів по відпочинку», «друзів сім'ї» і т. п.

Якщо, прибувши до США, ви хочете зустрітися зі своїми американськими друзями, сповістіть їх про свій приїзд і чекайте запрошення..

На діловому прийомі можна розмовляти про сім'ю і хобі. Такі теми, як політика і релігія, краще не обговорювати.Небагатослівних співрозмовників і пауз в розмові американці не люблять.

У США дуже стурбовані своїм здоров'ям і палять все менше і менше. З міцних напоїв в ході, в основному, пиво. У коктейлях зазвичай більше льоду, ніж самого напою. Тости вимовляють досить рідко.Перед тим, як випити, американці вимовляють «чіез» або «прозит».

Ділові прийоми, а також самі переговори в США досить нетривалі.

До себе додому запрошують рідко. Якщо таке пропозиція надійшла, значить, господар будинку дуже зацікавлений у цьому.Гостю слід принести пляшку вина або сувенір.

У ділових жінок американців приваблює яскравий ретельно накладений макіяж і коротка стрижка.

Службові приміщення зазвичай тримають відритими. У США прийнято дотримуватися правила: американець на службі зобов'язаний бути в розпорядженні навколишніх.

Розмовляють американці дуже голосно. Британська манера говорити приглушеним голосом у них вважається «шепотіння» і викликає неприязнь і підозру.

Рух пальця з одного боку в бік може висловлювати легке осуд, погрозу або заклик прислухатися до сказаного.

Піднятий догори великий палець означає «все гаразд». Але якщо великий палець викидається вгору різко - це вже нецензурний вислів.

Дистанція під час бесіди - велика (проте живуть у США негри і вихідці з Латинської Америки вважають за краще розмовляти на близькій відстані)

Особливості ділового спілкування з діловими партнерами - англійцям

Англійці вважають за краще вести справи з тими партнерами, з якими їм вже доводилося контактувати.І чим довший історія взаємин, чим міцніше чисто дружнє ставлення до партнера, тим більша ймовірність того, що англійський бізнесмен піде на значні поступки. Тому особливо важливо не розчарувати його при першій зустрічі.

Англійці приймають рішення досить повільно, зате на їх чесне слово можна покластися. Англійські підприємці - прагматики, вони виявляють на переговорах гнучкість і підтримують ініціативу протилежної сторони.

Англійські бізнесмени дуже вміло уникають у розмові «гострих кутів».Англійці взагалі схильні до компромісу, до недомовленості, вони виключно обачні у словах і вчинках, уникають категоричних тверджень чи заперечень, оскільки це може призвести до відкритого зіткнення думок.Щоб не зачепити співрозмовника і не піддатися критиці самому, англієць замість слів «так» і «ні» вживають обороти на кшталт «мені здається», «я думаю», «можливо, я не правий, але...» і т. п.

Всеволод Овчинников пише: «Коли англієць говорить,:«Боюся, що у мене вдома немає, телефону», ~ він свідомо обмежує це твердження рамками власного досвіду. А раптом за час його відсутності телефон міг не знати звідки взятися?

Від англійця навряд чи почуєш, що він прочитав чудову книгу. Він скаже, що знайшов її цікавою або що автор її, мабуть, не позбавлений таланту. Замість того, щоб обізвати когось дурнем, він помітить, що людина ця не виглядає особливо розумним.А вираз «по-моєму, зовсім не погано» в устах англійця означає «дуже добре».

Найпоширенішими епітетами в розмовній мові служать слова «вельми» і «досить-таки», що пом'якшують різкість будь-якого затвердження або заперечення («погода видалася мені досить-таки холодної»).

Іноземець, який звик вважати, що «мовчання - знак згоди», часто помилково вважає, що переконав англійця у своїй правоті. Однак уміння терпляче вислухати співрозмовника, не заперечуючи йому, зовсім не означає в Британії розділяти його думку.Коли ж намагаєшся поставити перед мовчазним остров'янин питання руба: «Так чи ні?», «За чи проти?» - Він зазвичай приймається розпалювати свою люльку або переводить розмову на іншу тему».

У неофіційних бесідах англійці старанно уникають таких тем, як особисте життя, професійні успіхи, релігія; у розмовах з іноземцями вони не люблять обговорювати проблеми, пов'язані з Північною Ірландією і життям королівської сім'ї.Вони не терплять співрозмовників, які прагнуть хизуватися своєю ерудицією або які стверджують, що-небудь дуже категорично.

«На гостя, який пристрасно відстоює свою точку зору за обіднім столом, в кращому випадку подивляться як на дивака-ексцентрика, а в гіршому ~ як на людину погано вихованого.В Англії зведена в культ легка бесіда, що сприяє приємному розслабленню розуму, а аж ніяк не глибокодумний діалог і тим більше не зіткнення протилежних поглядів. Так що розрахунки блиснути знаннями і гумором в словесному поєдинку і заволодіти увагою не обіцяють лаврів.Каскади красномовства розбиваються об скелю улюбленою англійської фрази: «Навряд чи це може служити підходящої темою для розмови!»

Що ж до улюблених англійцями тим, то це, перш за все, погода, спорт, садівництво, домашні тварини і т. п.Саме з обговорення таких чисто життєвих тим рекомендується починати комерційні переговори з англійськими партнерами.

Англійці - шанувальники спорту. І навіть до людських взаємин ставляться, як до спортивної гри, в якій кожен учасник зобов'язаний суворо дотримуватись певних правил.«Засуджуючи той чи інший вчинок, - пише В. В. Овчинников, - англієць, перш за все, скаже:«Це не спортивно!»Або«Це просто не крикет ". Дати зрозуміти людині, що він порушує правила гри, стало бути, непорядочен, несправедливий, - значить пред'явити йому саме серйозне обвинувачення».

Англійця марно просити зробити у порядку виключення що-небудь, що йде врозріз з правилами. Ні заклики до співчуття, ні апеляція до здорового глузду, до логіки ситуації не матимуть Дії, якщо для того, щоб виконати прохання, знадобиться порушити якусь інструкцію.Зате посилання на принципи чесної гри, апеляція до почуття справедливості, високо розвиненому в англійців, справляє на них надзвичайне враження. Британець готовий люто захищати свої законні права, але з такою ж готовністю він дотримується права, надані законом і іншим людям.

Одна з найпопулярніших тем для дружньої бесіди-схильності та інтереси співрозмовників, пов'язані з дозвіллям. Великобританію іноді називають країною колекціонерів. Але найпоширенішим в цій країні захопленням, справжньої національної пристрастю є садівництво.Садівництво в Великобританії - більше, ніж хобі, - це майже релігія.

Але не менш сильно, ніж до палісадника під вікном, англійці прив'язані до домашніх тварин. Собаки та коти користуються у Великобританії більшою турботою і увагою, ніж навіть діти.

«Людині, яка не любить домашніх тварин або якого, боронь боже, не возлюбят вони, важко завоювати прихильність англійців. І навпаки. Якщо приходиш в гості і величезний дог радісно кидається тобі лапами на плечі, не варто сумувати про забруднити костюмі.Англійці переконані, що собака здатна безпомилково розпізнати характер людини, якого бачить уперше.

Можна майже не сумніватися, що господар розділить як симпатію, так і антипатію свого пса.Якщо той же дог раптом проявить неприязнь до когось з гостей, в будинку стануть ставитися до нього насторожено.

Людина, що вперше потрапив до Англії, відзначить, як бездоганно виховані тут діти і як безцеремонно, навіть нахабно поводяться собаки і кішки. І з цим хочеш не хочеш, а треба миритися.Ось повчальний приклад, розказаний японським диктором з Бі-Бі-Сі. Запросивши товаришів по службі до себе на новосілля, він з подивом відчув, що після цієї зустрічі англійські колеги почали ставитися до нього холодніше, ніж раніше.Причина, з'ясована через багато часу, виявилася найнесподіванішою: пропонуючи комусь сісти, японець безцеремонно видворив геть кота, що дрімав в хазяйському кріслі. (Здійснити таке в чужому будинку було б зовсім святотатством.)»(В. В. Овчинников).

Ведучи переговори з англійськими бізнесменами, підкреслюйте свої симпатії до британського народу і його ідеалам. Дайте зрозуміти, що загальнолюдські цінності для вас не менш важливі, ніж комерційні інтереси.

Якщо діловий партнер запросив вас на ленч - не відмовляйтеся; обов'язково організуйте у відповідь щось подібне.

У Великобританії дуже жорсткі вимоги до пунктуальності. Перед початком ділової зустрічі запитайте у партнера, якою кількістю часу він має - так ви покажете, що цінуєте його час.

Обмін рукостисканнями прийнято тільки при першій зустрічі;в ході подальших контактів англійці обмежуються усним привітанням.

Якщо ви коли-небудь зустрічалися або вели переговори з англійським бізнесменом, не забувайте надсилати йому вітальні листівки до свят, передавати привіти його близьким. Англійці високо цінують такі знаки уваги.

Будьте обережні з врученням подарунків представникам британських ділових кіл. Дарувати можна лише якусь дрібницю - запальнички, календарі, записні книжки, фірмові авторучки, а на Різдво - алкогольні напої.Більш дорогий подарунок вважається хабаром і розцінюється як засіб тиску на партнера. Коли в ділових кругах стає відомо, що представники фірми беруть дорогі подарунки, її репутацію можна вважати погубленої.

Якщо діловий партнер запросив вас до себе в будинок - це знак особливої прихильності. Отримавши таке запрошення, в день візиту пошліть господарям квіти, шоколад і вино.

В англійських будинках не прийнято обмінюватися візитними картками.В гостях у жодному разі не звертайтеся до незнайомих людей, поки ви їм не представлені. Тут не прийнято цілувати руки жінкам.

В Англії дотримуються строгих правил при виборі одягу для візитів. На обід приходять у смокінгу, на офіційний вечір - у фраку.

Англійці не люблять, коли за столом виникають локальні розмови. Ваша мова повинна бути звернена до всіх присутніх, а не тільки до найближчих сусідів. У свою чергу, всі повинні слухати того, хто говорить.

Вимовляти тости і цокатися тут не прийнято.

Не називайте шотландців, ірландців і валлійців (уельсцев) англійцями. Це помилка, подібна до тієї, яку свого часу допускали на Заході, змішуючи поняття «російський» і «радянський». Іменувати всіх підданих Сполученого королівства англійцями - все одно, що називати росіянами естонців.Офіційна назва жителів Британських островів - британці.

Різні овочі подаються одночасно з м'ясними стравами, тому є їх слід так: ви зробите на вилку маленький шматочок м'яса і за допомогою ножа набираєте на цей шматочок овочів;овочі підтримуйте шматочком м'яса на опуклій стороні зубів вилки. Якщо ви станете їсти овочі, наколюючи їх на виделку, вас вважатимуть невихованим.

Прилади не можна перекладати з однієї руки в іншу; ніж весь час тримаєте в правій руці, вилку - в лівій.

У ресторанах не прийнято відкрито давати офіціанту чайові: їх слід непомітно покласти під край тарілки.

Працівників сфери обслуговування не прийнято підкликати, слід чекати, поки вони не звернуться до вас самі.«Увійшовши в універмаг, контору чи пивну, англієць терпляче чекає, поки його помітять, поки до нього«звернуться безпосередньо». Вважається, що прохач не повинен намагатися привернути до себе увагу обслуговуючого персоналу якимось радісним криком, і жестом або іншим способом.

До того ж легко переконатися, що це марно. Реально існуючим особою стаєш після того, як до тебе звернулися з питанням:

- Так, сер. Чим можу допомогти?

Скільки б людей ні юрмилося біля прилавка, продавець має справу лише з одним покупцем.І гелі статечна домогосподарка набирає тижневий запас продуктів для своєї численної сім'ї, не слід намагатися вловити хвилинну паузу, щоб, запитати, чи є сьогодні в продажу печінка. Не заради того, щоб взяти її без черги, а просто дізнатися, чи є сенс стояти і чекати.На подібне питання відповіді не буде. Зате коли настане ваша черга, можна неспішно вибирати собі печінку, попутно розпитувати м'ясника про те, ощенилася чи його такса, обговорювати з ним чергову зміну погоди та інші місцеві новини.Причому ніхто з стоять позаду не проявить ні найменшого роздратування або нетерпіння. Адже кожен тут чекає черги не тільки заради купівлі, а й заради того, щоб повністю заволодіти увагою продавця». (В. В. Овчинников).

Діловим жінкам, які готуються до переговорів з англійськими бізнесменами, рекомендується одягати якомога менше прикрас. Макіяж повинен бути накладено з особливою ретельністю. В одязі приємне враження справить поєднання чорного з білим або рожевим.

Піднімаючи брови, англієць висловлює цим своє скептичне ставлення до слів співрозмовника. Постукування вказівним пальцем по своєму носі означає конспірацію і секретність.

Будьте обережні зі знаменитим жестом, що зображають літеру «V», - з якої починається слово «Victory» («перемога»).Його часто використовую найвідоміші політики. Але врахуйте: долоню з піднятим вгору у вигляді літери «V» вказівним та середнім пальцями обов'язково повинна бути повернена до себе. Якщо ж вона повернена до співрозмовника - це дуже велика образа.

Говорити англійці вважають за краще неголосно.Відстань між співрозмовниками - середня (близько 50 см).

Особливості ділового спілкування з діловими партнерами з Арабських країнах.

При знайомстві з партнером бізнесмени з арабських країн зазвичай активно висловлюють привітність і розташування.Арабське привітання - це ціла церемонія, що супроводжується розпитуваннями про ваше здоров'я, про стан справ, причому такі питання можуть повторюватися протягом всієї бесіди. Не варто докладно відповідати на них. Розпитування, багаторазові побажання

благополуччя, вітання з найрізноманітніших приводів, супроводжувані частими зверненнями до Аллаха, - все це звичайна арабська форма ввічливості.

Тут ви побачите, що чоловіки при зустрічі зазвичай обнімаються, злегка торкаючись щоками, поплескуючи один одного по спині та плечах.Але слід пам'ятати, що так! вітати один одного можуть тільки араби, іноземцям це робити не рекомендується.

Велика помилка, якщо ви тільки не дружите сім'ями, - поцікавитися у свого партнера здоров'ям її дружини або інших членів сім'ї.

Іноземець не повинен звертатися з питанням або проханням до жінки: це вважається порушенням пристойності.

Під час ділової зустрічі не вимагайте від партнера відповісти їжа»або«ні»: арабська етикет забороняє бути категоричним.Прямолінійним відповідям араби віддають перевагу туманні вирази типу: «Якщо буде завгодно Аллаху». Якщо бізнесмен відмовляється від угоди, то робить це надзвичайно дипломатично, у завуальованій формі. Відмова зазвичай супроводжується застереженнями і похвалами на користь відхиленого пропозиції.

Тут не люблять метушні, розмова прийнято вести статечно.

В арабських країнах традиційний авторитарний стиль управління, і рівню переговорів надається велике значення. Всі питання опрацьовуються заздалегідь, аж до найдрібніших деталей.

Араби надзвичайно віддані до своїх національних традицій.Престиж професії торговця в арабському світі завжди був дуже високий. Протягом багатьох століть торгівля в арабських країнах грала величезну роль, і накопичені в цій сфері традиції дуже сильні.Тому арабські підприємці недовірливо ставляться до пропагованим західними авторами новинок на кшталт методу принципових переговорів і вважають за краще традиційний тривалий торг.

Початкова ціна може бути завищена в десятки разів. При цьому продавець веде себе дуже люб'язно.Він винахідливо і живописно розхвалює свій товар і запевняє; Що річ насправді варто навіть набагато більше, челгон просить. Покупця, який знає арабську манеру вести торгівлю, не бентежить показна непохитність продавця. Він спокійно пропонує сміхотворну суму.Зрештою, товар продається за ціною, у багато разів меншою первісної, і продавець при цьому залишається цілком задоволений.

Під час переговорів часто подають прохолодні напої, чай, кава - дуже міцним, без цукру, з великою кількістю кардамону.Якщо вам запропонували невелику чашечку, то, випивши її, ви віддаєте її господареві, і він відразу ж наповнює її знову. Подавати каву вам будуть до тих пір, поки ви не спустошити кавник. Якщо ви більше не хочете кави, покачайте чашкою з боку в бік або переверніть її догори дном.

Якщо перед кави вам пропонували прохолодні напої, значить, час, відведений для зустрічі, підходить до кінця.

Бізнесменам-арабам притаманне загострене почуття національної гордості;вони ретельно оберігають незалежність своїх країн і відкидають будь-які пропозиції, в яких вбачають втручання в їхні справи.

Арабський світ дуже різноманітний. У кожному регіоні-свої особливості ведення переговорів, свої правила ввічливості.

У підприємців арабських країн Перської затоки, наприклад, сильніше виражено почуття власної гідності, для них більш характерно повагу і коректне ставлення до своїх колег.Перш, ніж висловити думку з того чи іншого питання, керівник делегації порадиться з колегами і повідомить колективну точку зору.

У Північній Африці не прийнято пити під час їжі. У Марокко після їжі вам запропонують три склянки чаю з м'ятою - випити ви повинні всі три.Потиснувши руку господареві-марокканці, треба піднести свою руку до губ.

Діловим жінкам, що збираються вести переговори з арабами, рекомендується внести в свій імідж елементи романтичності, загадковості. Цього можна досягти, наприклад, за допомогою помітного ювелірної прикраси.

В арабських країнах дуже розвинений мова жестів, і його знання може в багатьох ситуаціях виручити вас, якщо ви не розумієте арабську мову. Так, рука, витягнута вперед долонею вниз, з пальцями, як би скребущим повітря, - означає прохання наблизитися.Коли чиновник чи поліцейський вдаряє ребром долоні однієї руки по ліктьовому згині, він пропонує показати документи. Якщо співрозмовник хоче висловити згоду, він потирає один об одного вказівні (інші загнуті) пальці.

Якщо співрозмовник-араб вхопив вашу долоню і дзвінко ляснув по ній витягнутими пальцями, - значить йому сподобалася ваша жарт. Таким же чином виражається згоду укласти угоду. Заперечення - різке короткий рух головою назад, супроводжуване підняттям брів і цоканням мовою.

У країнах Близького Сходу три пальці, складені пучкою і повернені вгору, означають: «не поспішайте», «почекайте хвилинку». Якщо цей сигнал надійшов з автомобіля, що їде попереду - «будьте уважні, попереду небезпека».

Перебуваючи на Близькому Сході, ніколи не простягайте місцевому жителю гроші або подарунок лівою рукою: вона вважається нечистою, тому ви, самі того не підозрюючи, завдасте образа.

Проведенням по зубах нігтем великого пальця в Йорданії, а також в деяких інших арабських країнах, виражається обмеження фінансових можливостей.

Поцілунок в маківку в Саудівській Аравії означає вибачення.

Вітаючись на вулиці в Тунісі, потрібно вклонитися, піднести праву руку до лоба, потім до губ, і потім до серця. Цей традиційний жест - символ слів: «Я думаю про тебе, я кажу про тебе., Я поважаю тебе».

Улюблена дистанція при веденні бесіди - близька (приблизно 20-40 см).

Особливості ділового спілкування з діловими партнерами з Іспанії.

Національному іспанському характером властиві такі риси, як відкритість, галантність, почуття гумору. Іспанці відрізняються також серйозністю і здатністю працювати в команді.

По частині пунктуальності жителі Іспанії - пряма протилежність німцям. Про схильність іспанців спізнюватися побутує чимало жартів.

Не призначайте ділову зустріч в полудень - це час сієсти.

Переговори традиційно починаються з обговорення таких тем, як погода, спорт, місцеві визначні пам'ятки і т.д. Іспанці відрізняються багатослівністю та ділові переговори ведуть не дуже динамічно.

Бізнесмени, як і в багатьох інших країнах, вважають за краще, щоб переговори велися між особами, приблизно рівними за своїм становищем у діловому світі або суспільстві.

Знайомство відбувається за загальноприйнятими правилами: рукостискання і обмін візитними картками.

Іспанці рідко запрошують ділових партнерів додому. Але якщо така пропозиція послідувало, принесіть квіти і вино. Прохання залишитися на сніданок - зазвичай всього лише формальність. Не приймайте її всерйоз.Якщо запрошення повторюється - знову відмовтеся. І тільки третє запрошення можна вважати щирим, тільки його можна прийняти.

Снідають в Іспанії пізно - о 14 годині.

Занадто дорогий подарунок може бути розцінений як хабар і зіпсувати відносини.

Діловим жінкам, які бажають справити враження на іспанців, рекомендується поєднувати в одязі чорне з білим або чорне з червоним, плюс оздоблення золотом. Інтерес викликає також маленьке чорне плаття з чорним піджаком і золотим шарфом або білим коміром.

У неофіційній бесіді уникайте стосуватися особистого життя своєї або співрозмовників, а також іспанської громадянської війни і правління Франко. Якщо ви не в захваті від кориди, не кажіть про це іспанцям.

Чайові в ресторанах, барах, кафе та інших службах побуту включені, за погодженням з профспілками, в загальний рахунок за обслуговування.

Готуватися до поїздки потрібно з урахуванням того, який саме регіон ви збираєтеся відвідати. У кожній з сімнадцяти іспанських провінцій - свої специфічні традиції.

При бесіді іспанці воліють близьку відстань.

27. Особливості ділового спілкування з діловими партнерами з Німеччини.

Німців відрізняє висока працездатність, організованість, розважливість, педантичність, скептичність. Ці та багато інших необхідних у комерційній діяльності

якості сприяють довгостроковим діловим зв'язкам. Німецькі підприємці виключно пунктуальні, і якщо ви виявите ті ж якості, то заслужите повагу своїх партнерів.

Дата добавления: 2014-11-06