Додатки

До додатків включається допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:

– таблиці допоміжних цифрових даних,

– інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач за допомогою електронно-обчислювальних засобів, які розроблені у процесі виконання дисертаційної роботи,

– ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки можуть бути надані у вигляді окремої частини (том, книга). Обсяг додатків не повинен перевищувати обсяг курсової роботи.

Додатки починаються з аркуша, на якому в центрі написано слово „ДОДАТКИ”. Далі кожен додаток починається з окремої сторінки.

РОЗДІЛ 2. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота оформляється у текстовому редакторі Microsoft Word (розширення файлу: doc.) за наступними параметрами: формат сторінки – А4, поля: ліве – 30 мм, звершу, знизу – 20 мм., справа – 15 мм. шрифт – Times New Roman, розмір шрифту основного тексту – 14pt, міжрядковий інтервал – 1,5. Нумерацію сторінок здійснювати у правому верхньому куті сторінки, починаючи з другого аркуша вступу. Посилання на використані джерела повинні позначатися у тексті в квадратних дужках за порядковим номером матеріалу у списку використаних джерел, який наводиться у кінці статті. При використання статистичних даних та цифрової інформації обов’язково має бути посилання на джерела їх отримання. Посилання на публікації дослідників, що використані для підготовки статті – обов’язкові. Список використаних джерел повинен включати не менше 35 позицій, поданих за абеткою. Спочатку укр. та рос. джерела, потім іншомовні.

Обов’язковою вимогою до курсової роботи є написання її державною мовою, за винятком списку використаної літератури, де використане джерело записується мовою видання. Цитати з цих джерел наводяться в тексті виключно українською мовою. Курсова робота має бути надрукована чітко, без помилок і виправлень. Текст курсової роботи може ілюструватись рисунками, схемами, графіками, діаграмами та таблицями. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично відносно тексту.

Заголовки підрозділів друкуються малими літерами (крім першої великої) з абзацу. В кінці заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться, потім з нового рядка друкується заголовок розділу.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між ними ставиться крапка. У кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). У тому самому рядку дається заголовок підрозділу.

Тексти основної частини курсової роботи є основним текстом курсової роботи. До основного тексту не входять таблиці та ілюстрації, які повністю займають площу сторінки. Закінчується основний текст курсової роботи на останній сторінці висновків та пропозицій. Основний текст курсової роботи не повинен бути меншим 35 сторінок та не повинен перевищувати 75 сторінок, оформлених відповідно до вимог. Мінімальна кількість слів у курсовій роботі – 8 тис. слів.

Слід уникати слів, указаних курсивом та напівжирним шрифтом. Іноді допускається нові терміни вказувати курсивом, а усі заголовки – напівжирним шрифтом.

На усі таблиці і рисунки, які є в тексті, повинні бути посилання з тексту, причому рисунки наводяться після цих посилань. При першому згадуванні пишеться „(рис. 2.3)”, при другому – „(див. рис. 2.3)”.

Робота має бути добре вичитана, не містити граматичних та орфографічних помилок. Основний текст має бути вирівняний по ширині.

Слід уникати:

§ пропусків (“пробілів”) перед комами та крапками у тексті;

§ розрідженого або стисненого тексту (див. параметри у меню „Формат”/”Шрифт”/”Интервал” MS Word), які з’являються, як правило, після сканування текстів на сканері з розпізнаванням;

§ використання тире „–” замість дефісу „-„ і навпаки, причому, слід пам’ятати, що до та після „тире” слід ставити пробіл;

§ слів „я” та „ми”;

Посилання на літературу варто оформляти у такий спосіб: писати [1, 2, 4], а не [1,2,4]; писати [1, 2], а не [1-2]; писати [1–3], а не [1, 2, 3].

До ілюстрацій належать рисунки, схеми, графіки, діаграми. Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. За потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (текст під рисунком). Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці варто наводити в роботі безпосередньо після тексту за першою згадкою або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації. Ілюстрацію, більшу за формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між ними ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу).

Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ним. Якщо в курсовій роботі один рисунок, то його нумерують за загальними правилами.

Таблиці. У таблицях наводяться цифрові дані. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назва і слово «Таблиця» починаються з великої літери. Слово «Таблиця» друкують праворуч, над правим верхнім кутом заголовка таблиці один раз, на інших сторінках пишуть «Продовження табл.…». Назви не підкреслюють.

Заголовки колонок повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Висота рядків – не менше 8 мм. Колонку з порядковими номерами рядків до таблиці не включають. Таблицю розміщують після першого згадування у тексті так, щоб її можна було читати без повороту опалітуреного блока роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку. В такому разі зазначають: Продовження табл. Таблицю з великою кількістю колонок можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться риска (–). На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Бажано дотримуватись коректного вживання україномовних слів та скорочень. Після завершення написання курсової роботи бажано здійснити перевірку (з відповідним виправленням) за таким алгоритмом:

· Перевірити чи на усі пронумеровані у роботі рисунки, таблиці та формули є посилання в тексті;

· Перевірити чи усі рисунки, таблиці та формули пронумеровані підряд у межах кожного розділу;

· Чи на усі джерела у списку використаних джерел у роботі є посилання;

· Чи є коректною нумерація Додатків та використані символи для їх номерів.

· Чи на кожну авторську роботу є посилання в усіх розділах роботи, де це доцільно;

· Чи на усі Додатки є посилання у тексті;

· Чи усі заголовки „не відриваються” від тексту, що йде далі.

· Зверстати текст, щоб кожен підпис до рисунку „не відривався” від самого рисунку та те саме виконувалось щодо таблиць. При цьому, не повинно бути великих вільних місць в кінці сторінок. У крайньому випадку, варто змінити розмір якогось рисунку чи дописати ще якесь речення чи ін.

РОЗДІЛ 3. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ

1. Сутність і місце облікової інформації в управлінні підприємством.

2. Принципи, методики і техніки підготовки управлінської бухгалтерської звітності.

3. Оцінювання очікуваних витрат для прогнозування та прийняття управлінських рішень.

4. Економіко-правові передумови визначення предметної сутності бухгалтерського обліку

5. Облікова політика в ціноутворенні.

6. Бухгалтерський облік в управлінні вартістю підприємства.

7. Збалансована система показників у формуванні обліково-аналітичного забезпечення управління підприємством.

8. Наукове визначення предмета бухгалтерського обліку та його деталізація на об’єкти управління

9. Бухгалтерський облік грошових коштів в інформаційній системі управління підприємством.

10. Бухгалтерський облік розрахунків з покупцями та замовниками в інформаційній системі управління підприємством.

11. Бухгалтерський облік капітальних інвестицій в інформаційній системі управління підприємством.

12. Бухгалтерський облік витрат в інформаційній системі управління підприємством.

13. Бухгалтерський облік необоротних активів в інформаційній системі управління підприємством.

14. Бухгалтерський облік основних засобів в інформаційній системі управління підприємством.

15. Бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних предметів в інформаційній системі управління підприємством.

16. Бухгалтерський облік нематеріальних активів в інформаційній системі управління підприємством.

17. Бухгалтерський облік фінансових результатів в інформаційній системі управління підприємством.

18. Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості в інформаційній системі управління підприємством.

19. Бухгалтерський облік праці та її оплати в інформаційній системі управління підприємством.

20. Бухгалтерський облік виробничих запасів в інформаційній системі управління підприємством.

21. Бухгалтерський облік готової продукції рослинництва в інформаційній системі управління підприємством.

22. Бухгалтерський облік готової продукції в інформаційній системі управління підприємством.

23. Бухгалтерський облік готової продукції тваринництва в інформаційній системі управління підприємством.

24. Бухгалтерський облік розрахунків з постачальниками та підрядниками в інформаційній системі управління підприємством.

25. Бухгалтерський облік оборотних активів в інформаційній системі управління підприємством.

26. Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами в інформаційній системі управління підприємством.

27. Бухгалтерський облік сировини і матеріалів в інформаційній системі управління підприємством.

28. Бухгалтерський облік запасних частин в інформаційній системі управління підприємством.

29. Бухгалтерський облік амортизації основних засобів в інформаційній системі управління підприємством.

30. Бухгалтерський облік інших необоротних активів в інформаційній системі управління підприємством.

31. Бухгалтерський облік реалізації продукції, робіт, послуг в інформаційній системі управління підприємством.

32. Бухгалтерський облік затрат на виробництво готової продукції та визначення її виробничої та продажної собівартості.

33. Бухгалтерський облік власного капіталу в інформаційній системі управління підприємством.

34. Бухгалтерський облік орендних операцій в інформаційній системі управління підприємством.

35. Інструментарій бухгалтерського обліку та звітності в управлінні підприємством.

36. Логіко-математична модель побудови калькуляційного процесу фактичної виробничої собівартості готової продукції за умови наявності всіх факторів калькулювання.

37. Балансова інтерпретація побудови обліку придбання товарів в оптовій торгівлі.

38. Балансова інтерпретація побудови обліку придбання товарів у роздрібній торгівлі.

39. Методика аналізу фінансової звітності, розрахунки показників та використання їх в управлінні підприємства.

40. Бухгалтерський облік для прийняття екологічних рішень.

41. Бухгалтерський облік для прийняття соціальних рішень.

42. Бухгалтерський облік в управлінні ризиками підприємства.

43. Економіко-правові та математичні витоки бухгалтерського обліку як системи знань.

44. Конкретизація предмета бухгалтерського обліку в об’єкті управління.

45. Взаємозв’язок предмета та методу бухгалтерського обліку на основі теорії двоїстості.

46. Загальна побудова бухгалтерського обліку як процесу системи пізнання та доказовості.

47. Змістовна характеристика процесу виробничої діяльності як об’єкта управління та бухгалтерського обліку на основі аспектних характеристик.

48. Стратегічний аналіз як основа прийняття стратегічних управлінських рішень.

49. Кібернетичний аспект структурної побудови обліку затрат виробничої діяльності.

50. Якість облікової інформації та бухгалтерського обліку.

Тему дослідження студент вибирає із запропонованого переліку або пропонує свою. Перелік тем не обмежується. Студент може сформулювати свою тему і план роботи та погодити її з провідним викладачем курсу.

Дата добавления: 2014-11-06