Харків 2013

Методичні вказівки по вивченню

Машин

Сільськогосподарських і меліоративних

Розділ 1. Будова та регулювання

Рекомендовані норми витрати робочої рідини для обприскування сільськогосподарських рослин

Додаток 7

Вид обприскування	Витрата робочої рідини, л/га
польові культури	ягідники, виноград	хмільники, сади
Багатолітражне	400-600	1000-1500	1000-2000
Малооб’ємне	100-200		250-500
Ультрамалооб’ємне	1-5	5-10	5-10

дисципліни та завдання для контрольних робіт

студента заочної форми навчання

Автори:

Михайлов А.Д., доцент, кандидат технічних наук; Кириченко Р.В., доцент, кандидат технічних наук; (Харківський національний технічний університет сільського господарства).

Рецензенти:

Козаченко О.В., професор, доктор технічних наук

(Харківський національний технічний університет сільського господарства);

Пащенко В.Ф., професор, доктор технічних наук, кандидат технічних наук (Харківський національний аграрний університет).

Схвалено і рекомендовано до видання Радою Навчально-методичного центру по заочній формі навчання у закладах освіти 3-4 рівнів акредитації аграрного профілю

ПЕРЕДМОВА

Україна має відносно розвинуте сільське господарство і найближчим часом стане рівноправним членом світового співтовариства по виробництву сільськогосподарської продукції, а її сільське господарство стане унікальним по об’єму, складності структури, різнобічності і гнучкості машинних технологій. Таким чином, воно має особливу потребу в людях, які з високою майстерністю можуть виконувати роботи, пов’язані з ефективним використанням нових складних машин, удосконаленням технологій виробництва с.-г. продукції, та культури землеробства, здатних кваліфіковано використовувати на практиці досягнення науки та передового досвіду.

Задача курсу “Сільськогосподарські і меліоративні машини”

полягає в тому, щоб надати майбутнім технічним фахівцям сільськогосподарського виробництва достатніх знань з будови та ефективного використання с.-г. техніки.

Програма курсу передбачає вивчення двох частин.

Розділ 1. Будова і регулювання сільськогосподарських машин

Розділ 2. Основи теорії і розрахунок робочих процесів сільськогосподарських машин.

Після вивчення описового курсу дисципліни студент повинен бути готовий для виробниче-технологічної, організаційно-керуючої діяльності в області механізації процесів с.-г. виробництва, розробки технологій і організацій ремонту с.-г. техніки відповідно з одержаною спеціальністю.

Студент повинен знати:

– будову, робочі процеси і технологічні регулювання с.-г. машин;

– методику виробу технологічних і робочих процесів;

– методи обґрунтування параметрів робочих і допоміжних органів машин;

Повинен уміти:

– вибирати вихідні дані для налагодження машин;

– вибрати оптимальні значення технологічних і конструктивних параметрів робочих органів машин;

– виконувати настройку і регулювання машин на заданий режим роботи;

– визначати і усувати несправності;

– освоювати конструкцію перспективних машин і технологічних комплексів;;

– вдосконалювати вузли і агрегати с.-г. та меліоративних машин.

Знання та вміння приходять в процесі щоденної роботи над учбовим матеріалом.

В сучасних умовах фахівець повинен стати технологом виробництва, консультантом орендних господарств і здатним організувати їх або працювати у їх складі, уміти провести суспільно-економічний аналіз, прогнозувати результати господарчої діяльності, передбачити змінюючі умови виробництва, мати творчий підхід до рішення нестандартних практичних задач, швидко сприймати, критично оцінювати і визначати шляхи реалізації наукових ідей, нової техніки, технологій, оцінювати діяльність галузей по кінцевих результатах трудових колективів, в тому числі і свою.

“Сільськогосподарські та меліоративні машини” - одна із профілюючих дисциплін на факультетах механізації (механіко-технологічних факультетах) сільського господарства, які готують бакалаврів і магістрів (інженерів-механіків). Для її вивчення необхідні знання основ агрономії і хімії, фізики, математичного аналізу, нарисної геометрії, теоретичної механіки, теорії механізмів і машин, деталей машин, опору матеріалів, технології металів та загальної електротехніки.

Вивчення курсу ведеться по групам машин одного і того призначення, які складають систему машин.

Розподіл навчального аудиторного часу по темах дисципліни в годинах у відповідності з навчальним планом заочного навчання по спеціальності 7.09.1902 – „Механізація сільського господарства”, може бути таким (таблиця 1).

Таблиця 1 – Розподіл навчального аудиторного часу

Семестр	№ теми	Назва теми	Розподіл часу, год
Всього годин	Устан. заняття	Лекції	Лаб заняття
У1		Основні положення дисципліни та загальні методичні вказівки
		Ґрунтообробні машини
		Посівні машини
		Машини для внесення добрив
		Машини для хімічного захисту рослин
		Контрольна робота № 1
У2		Машини для збирання зернових, зернобобових та круп’яних культур
		Машини для очистки, сортування та сушіння зерна
		Машини для збирання кукурудзи та соняшника
		Машини для збирання трав на сіно
		Машини для збирання коренебульбоплодів та овочів
		Машини для збирання прядильних культур
		Меліоративні машини
		Контрольна робота № 2
		Всього

В процесі вивчення учбового матеріалу кожний студент виконує дві контрольні роботи, передбачені учбовим планом.

Питання контрольних завдань складені з урахуванням літератури (написаної українською та російською мовами) яка приводиться в списку. Схеми та ескізи виконуються відповідно ДОСТам і вимогам ЕСКД. Виконана контрольна робота надсилається в університет на рецензію. Контрольні роботи, які пройшли рецензію, залишаються на кафедрі до прибуття автора роботи на сесію, де він її захищає. Роботи, які не пройшли рецензію, повертаються студенту для доробки.

1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Вивчення сільськогосподарських машин ведеться по схемі, складові якої логічно пов’язані між собою, де кожна складова попередня є основою послідуючої. Це значно зменшує витрати часу на вивчення учбового матеріалу і піднімає опанування його до рівня розуміння.

1.1. Положення дисципліни

1. Класифікація сільськогосподарських процесів і засобів механізації, робочих органів. Принцип найменування та маркировки машин.

2. Умови використання машин. Агробіологічні особливості виконання технологічних процесів або операцій, їх об’єм і значення. Особливості с.-г. матеріалів під час дії на них засобів механізації. Мета та завдання технологічних процесів.

3. Критерії оцінки якості роботи засобів механізації (агротехнічні вимоги).

4. Аналіз технологій, способів, методів перетворення с.-г. матеріалів в продукцію сільського виробництва. Визначення операцій, які є складовими технологій, способів, методів.

5. Робочі органи для виконання операцій, визначених при аналізі технологій. Аналіз робочих органів: назва, призначення, класифікація, особливості будови і техпроцесу, переваги і недоліки, рекомендації для використання та удосконалення, на яких машинах установлюються. Порядок аналізу виконується відповідно тенденцій розвитку.

6. Система машин конкретного призначення. Особливості конструкції машин, класифікація по призначенню, способу з’єднання з силовою установкою, типом робочих органів, та технологічними характеристиками.

7. Будова базових машин: назва; призначення; операції, які виконуються; складові будови (частини, робочі та допоміжні органи). Необхідно дотримуватися послідовності і найменування відповідно класифікації.

8. Технологічний процес машини. При цьому необхідно дотримуватись послідовності перетворення матеріалу в продукцію виробництва, що ґрунтується на сутності техпроцесу на властивостях матеріалів.

9. Будова робочих органів, їх регулювання, можливі неполадки і способи їх усунення.

10. Підготовка машин до роботи. Приводиться методика установки робочих органів машин на заданий режим роботи.

11. Техніка безпеки при обслуговуванні машин.

Будова машин подається текстом і з рисунками. Треба уважно слідкувати за особливостями подання технічного тексту та умовними зображеннями. Це допоможе в майбутньому значно скоротити роботу над учбовим матеріалом і засвоїти його не тільки до рівня запам’ятовування, а і до рівня розуміння. Зрівняння схематичних зображень різних машин допоможе студентам самостійно складати схеми по прочитаному тексту, що є критерієм розуміння сутності роботи машин.

Треба відрізняти подання засобів механізації схемою технологічного процесу (рис.1), схематичним зображенням загальної будови або робочих та допоміжних органів (рис.2), ескізами (рис.3), кресленням (рис.4), зовнішнім виглядом (рис.5).

Схема техпроцесу – схематичне відтворення робочих органів машин, розміщених послідовно у відповідності операцій техпроцесу, де показується матеріал, напрям його руху і руху робочих органів та самої машини, а також позиції (специфікація). Схеми техпроцесу супроводжуються роз’ясненням.

Схематичне відтворення будови машин – схематичне зображення робочих і допоміжних органів з дотриманням їх місцезнаходження (компановки), зовнішнього виду, який указує на тип робочих органів, конструкцію. На схемі указуються позиції, можливо загальні розміри, літерами або цифрами.

Рис. 1 Схема технологічного процесу відвальної оранки з передплужником і ґрунтопоглиблювачем:

1 – лінія зрізу ґрунту ножем; 2– лінія підрізання передплужником;

3 – лінія підрізання основної скиби ґрунту корпусом; 4 – лінія підрізання ґрунтопоглиблювачем

Рис 2 Схема розміщення робочих органів відвального плуга:

1 – ґрунтопоглиблювач; 2 – рама плуга; 3 – відвальний корпус; 4 – передплужник; 5 – ніж дисковий

Рис. 3 Ескіз відвального корпуса:

1 – вид зверху; 2 – вид збоку; 3 – вид ззаду; 4 – положення лемеша відносно поверхні ґрунту

Рис. 4 Креслення відвального корпуса плуга:

1 – польова дошка; 2 – полиця корпуса; 3 – рама плуга; 4 – стовба корпуса; 5 – змінна вставка полиці; 6 – леміш.

Рис. 5. Загальний вигляд відвального оборотного плуга

типу ПОН-2-30

Ескізи – імпровізоване, загальне накреслення будови елементів робочих та допоміжних органів машини. Частіше накреслюється зовнішній вигляд, на якому обов’язково ставляться розміри.

Креслення і зовнішнє зображення технічних засобів студенти повинні замінити схематичним відтворенням або схемою технологічного процесу.

В процесі роботи над навчальним матеріалом студенти повинні складати конспект по схемі відповідно основним положенням дисципліни.

Нижче приводяться запитання для самоперевірки, які складені по групам машин, що входять у програму. Якщо на те чи інше запитання відповісти важко, то треба познайомитись безпосередньо з самою машиною, робочим органам, а в тім, необхідно пам’ятати, що “Необхідно думати про зміст, а слова самі прийдуть”.

1.2. Класифікація технологічних процесів сільськогосподарського виробництва, принципи класифікацій машин, робочих органів, найменування і маркировка машин.

Виробництво сільськогосподарської продукції потребує виконання технологічних процесів, під якими треба розуміти як сукупність послідовних операцій, тобто дій на сільськогосподарський матеріал, які виконуються вручну або машинами і внаслідок яких має місце зміна структури, форми матеріалу, тобто матеріал перетворюється в конкретний вид продукції.

У сільському господарстві виконується більш 1000 технологічних процесів, більшість з яких мають однакову сутність і можуть скласти групи:

Обробіток ґрунту;

Сівба та посадка культур;

Внесення добрив;

Догляд за сільськогосподарськими культурами;

Збирання сільськогосподарських культур;

Післязбиральний обробіток насіння;

Меліорація або поліпшення землі;

Кожен з цих процесів може мати складові відповідно задачам, способу та методу їх реалізації. Наприклад, обробіток ґрунту включає оранку, культивацію, боронування та інше.

Усі перелічені процеси виконуються засобами механізації під контролем людини, з її участю, або автоматично.

Засіб механізації – сукупність енергетичного і технологічного блоків, які виконують технологічний процес або його частину по виробництву сільськогосподарської продукції.

Енергетичний блок – джерело енергії (двигун, трактор), призначений для виконання тягового навантаження, приводу робочих та допоміжних органів машини.

Технологічний блок – сукупність робочих і допоміжних органів, призначених для виконання конкретних операцій або техпроцесів з урахуванням їх призначення, конкретної області використання, умов експлуатації, об’ємів виробництва.

Машина (технологічний блок) – сукупність робочих і допоміжних органів, які змінюють форму, структуру матеріалу, який обробляється, тобто безпосередньо виконують технологічний процес виробництва продукції, або її частки.

Частина машини – сукупність робочих і допоміжних органів, які змінюють форму, структуру матеріалу, придають йому частково закінчену властивість і передають для дальшої переробки. Наприклад, жатка комбайна, яка зрізає стебла і передає їх до молотарки.

Робочі органи – елементи машини (технологічного блоку), які входять в дотик з оброблюваним матеріалом і змінюють його властивості, форму, тощо, виконують техпроцес безпосередньо.

Допоміжні органи – елементи, вузли та механізми машини, які не входять в дотик з оброблюваним матеріалом, але забезпечують функціонування робочих органів. Сюди відносяться рама, механізми регулювання, дистанційного управління, привід робочих органів, система сигналізації тощо.

Дата добавления: 2014-11-06