Самореклама як джерело рекламної діяльності

Від глибокої давнини і до зовсім недавніх часів повсюдно належало виділяти правителів та їх наближених від «простих смертних» за допомогою наочних прийомів. У цій ролі знову-таки виступали сакральні символи, що формують набір знаків влади, а також спеціальний одяг, прикраси та інша атрибутика. Як правило, це був знаково-символічний комплекс, з одного боку, пов’язаний непорушною традицією, а з іншого – той, що створював містичний ореол навколо правителя і тим забезпечував благоговіння підданих. Витоки даного варіанту протореклами також йдуть з глибокої архаїки і зустрічаються на всіх п’яти континентах. У майя правитель був прикрашений великий короною – діадемою з пір’я рідкісних птахів, кольоровими сандалями, нефритовими перснями і т. п. Особу царя майя прикрашало багате татуювання, а ніс його нарощувався за допомогою особливої пластичної речовини, так що виходив величезний орлиний дзьоб. Зуби відточувались і прикрашались нефритовими пластинками.

Не менш витончено прагнули до наочної демонстрації свого соціального статусу вельможі південноамериканського племені мочика. Тут привілейовані особи прикрашали себе знаками свого достоїнства буквально з голови до ніг. Вища група – воєначальники – носила на голові особливе покривало, прикрашене пташиним пір’ям, маленькими золотими півмісяцями і т. п. Вони носили також золоті або мідні сережки і плащ, поцяткований різними геометричними фігурами. Ці фігури, швидше за все, були «гербами» привілейованих сімей, що переходять у спадщину.

І знову ми повинні відзначити паралелізм процесів, соціально-психологічну глибинну спільність різних демонстрацій роду людського, притаманних чи то аборигенам Північної або Південної Америки, Африки, Австралії, Азії, чи то ранньої пори європейських цивілізацій.

Поступово будь-які владні структури – від первісних вождів до сучасного парламенту – обростають репрезентуючою символікою. Вона включає детально розроблені церемоніали, пов’язані з переходом владних повноважень з рук в руки, із зустрічами почесних гостей і з проводами соратників в останню путь. Сюди ж відноситься вельми складна підчас атрибутика гербів і знамен, декорування святкувань та інтер’єрів, а також декорування головних дійових осіб.

Історичної соціології відомі різні форми демонстративної поведінки, мета якої утвердити себе в очах інших, не рахуючись з матеріальними витратами, погоджуючись інколи на великі жертви. Показне марнотратство, що відрізняє великих магнатів у всі часи – спосіб збереження та утвердження соціальної престижу. Звідси бенкети римського патриціату, грандіозні святкування середньовічних феодалів, до яких, навіть всупереч бажанням, примушував соціальний статус. Тут в проторекламний оберт втягуються не тільки символи, але безпосереднє натуралістичне демонстрування тієї межі влади і могутності, яка забезпечується багатством.

Чи зникли подібні форми рекламування своєї величі за минулі з часів Стародавнього Риму дві тисячі років? Ні, вони повністю збереглися, отримавши в наші дні позначення престижного споживання. І якщо в античності подібні процеси здійснювалися на рівні інстинктивного наслідування, тепер вони нерідко цілеспрямовано програмуються виробниками нових товарів і рекламістами.

Дата добавления: 2014-11-06