Питання №1. Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток

ТЕМА 1. ОСНОВИ НАУКОЗНАВСТВА І НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

ЛЕКЦІЯ №1

Опорний конспект лекцій

для студентів денної та заочної форми навчання

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

напрямів підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка»,

6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»,

6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит»

освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

Укладач: старший викладач Топоркова І.В.

Розглянуто та ухвалено

на засіданні кафедри

Протокол від 26.09.2013 року № 2

Харків

2013 рік

ЗМІСТ

Лекція 1. Тема 1. Основи наукознавства і науково-дослідницька діяльність 3

Лекція 2. Тема 1. Основи наукознавства і науково-дослідницька діяльність 18

Лекція 3. Тема 2. Загальна методологія проведення наукового дослідження 29

Лекція 4. Тема 2. Загальна методологія проведення наукового дослідження 40

Лекція 5. Тема 3. Наукова організація дослідного процесу 57

Лекція 6. Тема 4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень 76

Лекція 7. Тема 5. Основні види науково-дослідницьких робіт 85

Лекція 8. Тема 6, 7. Структура науково-дослідницької роботи. Оформлення науково-дослідницької роботи 101

Мета заняття:

Навчальна: дати студентам теоретичні знання про предмет, зміст і функції науки, суб’єкти наукової діяльності, структуру і класифікацію науки;

Розвиваюча: розвивати у студентів уміння працювати з законодавчими та нормативними документами;

Виховна: виховувати у студентів зацікавленість та бажання до вивчення навчальної дисципліни.

План лекції:

1. Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток. Поняття, зміст і функції науки.

2. Наукознавство та його розвиток.

3. Структура і класифікація наук.

Питання для самостійної роботи:

1. Суб’єкти наукової діяльності

2. Наукова школа

Ключові поняття та терміни: наука, наука як соціальний інститут, структура науки, види наукового знання, наукове знання, наукова школа, наукознавство, наукові кадри.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Поняття, зміст і функції науки.

Науці належить особлива роль в розвитку сучасного суспільства, яка є найважливішим, інтегруючим елементом сучасної культури. Наука справляє вплив на всі структурні елементи суспільства.

Наука—складний багатогранний феномен, який можна розглядати з різних точок зору:

- З культурологічної — це компонент культури, форма передачі позитивного досвіду, яка забезпечує прогрес суспільства, спадкоємність його розвитку.

- З логіко-гносеологічної точки зору — це система знань, особлива форма суспільної свідомості, яка відрізняється від інших форм метою, глибиною, способом відображення світу.

- З діяльнісної точки зору — це особлива діяльність, спрямована на одержання і застосування знань.

- З практичної — це безпосередня виробнича, практична сила суспільства. Наука — це велика духовна, моральна й інтелектуальна сила суспільства. Чим більше розвивається суспільство, тим більше його прогрес забезпечується розвитком і застосуванням науки.

- З інституціональної точки зору — це особливий соціальний інститут, що надає сталості й визначеності суспільним відносинам і, разом з тим, прискорює суспільний розвиток. Інституціональний характер діяльності означає, що в сучасну епоху наукова діяльність є ієрархізованою діяльністю, має складні організаційні форми, спирається на спеціальну матеріальну базу, систему спеціальних методів.

- З інформаційної точки зору — це система, створена для збору, аналізу й переробки інформації.

В соціології науку визначають як соціальний інститут, який забезпечує виробництво, накопичення знань, а також їх використання в практичній діяльності.

Усім, що ми сьогодні знаємо та вміємо, чим володіємо та користуємось, ми зобов’язані науці.

Шлях науки – це шлях мужніх та вольових людей, на прапорі яких написано: „Через терни до зірок”.

Давно вже минули часи вчених – самітників, коли відкриття часто залежало від волі випадку. Сьогодні наука – надзвичайно складне суспільне явище зі своїми законами та методологією, зі своєю чітко сформованою системою.

Наука – це безперервно розвиваюча система знань об’єктивних законів природи, суспільства і мислення, одержуваних і перетворюваних в безпосередню продуктивну силу суспільства в результаті спеціальної діяльності людей.

„Наука – це сила!” –три з половиною століття тому вигукнув основоположник матеріалістичних тенденцій науки Френсіс Бекон, і це переконливо доведено всім ходом сучасного науково–технічного процесу.

Дата добавления: 2014-11-06