Можливі результати теоретично-експериментального аналізу

Аналіз теоретичних і експериментальних досліджень

Варіант оцінних систем

Критерій перспективності теми	Шкала критеріїв	Бали
Актуальність теми	неактуальна частково актуальна актуальна дуже актуальна	-2 -1 +1 +2
Тривалість розробки	більш 3-х років 2-3 року 1-2 року менше роки	-2 -1 +1 +2
Можливість упровадження	дуже важко важко легко дуже легко	-2 -1 +1 +2
Очікуваний економічний ефект, грн. (1 грн. витрат на використання)	менше 1 грн. 1-2 грн. 2-5 грн. більш 5 грн.	-2 -1 +1 +2

Після всього цього тема ще разом розглядається, обговорюється на засіданні наукової ради кафедри, факультету, лабораторії, НДІ, вузу й ін., затверджується і приймається рішення про роботу над нею.

Після завершення теоретичних і експериментальних досліджень проводиться загальний аналіз отриманих результатів, здійснюється зіставлення гіпотез із результатами експерименту.

Приблизна схема аналізу теоретичних і експериментальних досліджень:

Ø Загальний аналіз теоретичних і експериментальних досліджень.

Ø Зіставлення експериментів і теорій

Ø Аналіз розбіжностей

Ø Уточнення теоретичних моделей, досліджень і висновків

Ø Додаткові експерименти (в разі необхідності)

Ø Перетворення гіпотези в теорію

Ø Формування висновків, складання науково-технічного звіту

Ø Рецензування

Ø Складання докладу

Ø Виправлення рукопису.

Особливе місце в методиці дослідження було приділено математичним методам обробки та аналізу дослідних даних.

Після установлення методики знаходять об’єм та трудомісткість експериментальних досліджень, котрі залежать від глибини теоретичних розробок, степені точності прийнятих засобів вимірювань.

Чим чіткіше сформульована теоретична частина дослідження, тим менший об’єм експерименту.

Теоретичні й експериментальні дані порівнюють методом зіставлення відповідних графіків. Критеріями зіставлень можуть бути мінімальні, середні і максимальні відхилення. Найбільш достовірними варто вважати критерії адекватності (відповідності) теоретичних залежностей експериментальним.

У результаті теоретично-експериментального аналізу можуть виникнути 3 випадки:

Ø установлено повний або досить гарний збіг робочої гіпотези, теоретичних передумов із результатами досліду. При цьому додатково групують отриманий матеріал дослідження таким чином щоб із нього випливали основні положення, розроблені раніше робочі гіпотези, у результаті чого останнє перетворюється в доведене теоретичне положення, у теорію;

Ø експериментальні дані лише частково підтверджують положення робочої гіпотези, й у тій або іншій її частині суперечать їй. У цьому випадку робочу гіпотезу змінюють і переробляють так, щоб вона найбільш повно відповідати результатом експерименту. Частіше усього роблять додаткові коректувальні експерименти з метою підтвердити зміну робочої гіпотези, після чого вона також перетворюється в теорію.

Ø робоча гіпотеза не підтверджується експериментом. Тоді її критично аналізують і цілком переглядають. Потім проводять нові експерименти дослідження з урахуванням нової робочої гіпотези. Негативні результати наукової роботи, як правило, не є непридатними, вони в багатьох випадках допомагають виробити правильні представлення про об'єкти, явища і процеси.

Після виконання аналізу приймають остаточне рішення, що формулюють як висновок, висновки або припущення.

Усі висновки доцільно розділити на 2 групи:

Ø наукові

Ø виробничі.

При виконанні науково-дослідницької роботи піклуються про захист державного пріоритету на винаходи і відкриття.

Наука являється найбільш ефективною сферою капіталовкладень. В світовій практиці прийнято вважати, що прибуток від капіталовкладень в неї складає 100 -200 % що набагато більше ніж в інших галузях.

За даними зарубіжних економістів на науку прибуток в рік складає 4-7$ і більше.

В нашій країні ефективність науки також висока. На одну гривню витрачену на НДР (науково-дослідницьку роботу) і ДКР (дослідно-конструкторські розробки), прибуток складає 3-8 грн.

З кожним роком наука обходиться суспільству все дорожче. На неї витрачаються великі суми грошей. Тому в економіці науки виникає проблема – систематичне зниження грошових затрат на дослідження при зростаючому ефекті від їх упровадження.

Сьогодні кожна гривня, вкладена в науку, в НТП та освоєння нововведень (нової техніки, новітніх технологій) в виробництві дає в чотири рази більше ефективності, чим таж гривня, вкладена в екстенсивні фактори.

Як розуміти екстенсивні?

Існують два кардинально різних шляхи ведення справ в економіці:

Ø екстенсивний шлях розвитку – це розширення заводських площ, збільшення кількості станків і т.д.

Ø інтенсивний шлях розвитку – припускає, щоб кожен завод з кожного робочого станка, сільськогосподарські підприємства з кожного гектара посівних площ одержували все більше і більше продукції.

Шляхи підвищення ефективності полягають:

Ø В сучасній науці кожний четвертий – це керівник. На Україні на 150 тисяч наукових робітників 40 тисяч керівників. Як спеціалістів - наукових робітників навчають у вузах (фізики, хіміки). Керівництву у науковій діяльності вони вчаться самі на своїх помилках. Рішення цього питання також зможе підняти ефективність наукових досліджень.

Ø Час між вкладанням в науку та віддачею від науки в економіку вимірюється в нашій країні дев’ятьма роками. Це великий строк. Кожен рік скорочення цього строку означає виграш в 5 млрд. грн.

Ø Один із шляхів підвищення ефективності – використання, так званих, попутних чи проміжних результатів.

Ø На ефективність прямо впливає оперативність наукових видавництв, перш за все періодичних.

Ø Ріст інструментальної озброєності сучасної науки повинен приблизно в 2,5 – 3 рази перевищувати темпи росту чисельності працюючих в цій сфері. Раціональне придбання приладів повинно бути в меншій кількості, але самих сучасних, та загружати їх слід максимально, не боячись зносу, а через 2-3 роки інтенсивно використовувані замінити новими, більш сучасними.

Ø Забезпечення висококваліфікованими кадрами (виконання Програми цільової підготовки кадрів).

Дата добавления: 2014-11-06