Базова адресація

Відносна адресація

При відносній адресації для отримання виконавчої адреси операнда вміст Б адрес­ного поля команди додається до вмісту програмного лічильника ПЛ, як це показано на рис. 3.28. Тобто вміст адресного поля команди є зміщенням відносно адреси поточної команди. Даний тип адресації грунтується на тому, що при вибірці команд звернення від­бувається до комірок пам’яті, розміщених поблизу одна від одної. Тим самим зменшується довжина адресної частини команди, оскільки довжина поля зміщення може бути досить малою. Більше того, при переміщенні програми в пам’яті значення зміщення не змінюєть­ся, оскільки взаємне розміщення в пам’яті команд програми при цьому не змінюється.

Рис. 3.28. Адресація основної пам’яті з використанням відносної адресації

Цей тип адресації іще називається відносною адресацією з перемінною базою, оскіль­ки тут в якості регістра бази використаний програмний лічильник і модифікація базової адреси здійснюється автоматично.

При використанні базової адресації (або базування) адресна частина команди вмі­щує два поля. В першому полі знаходиться адреса В регістра із регістрового файлу про­цесора, в якому зберігається база, до якого додається зміщення D із другого поля і тим самим формується виконавча адреса операнда (рис. 3.29). Ця адреса поступає на адресні входи основної пам’яті ОП, у відповідну комірку якої в режимі запису записується операнд із регістра даних РгД, а в режимі зчитування зчитується операнд в регістр даних РгД.

Даний спосіб адресації дозволяє працювати з операндами із деякого сегмента пам’яті не змінюючи базу. Він ефективний при потребі обробки масиву даних. В якості бази тут виступає адреса першого елементу масиву, а всі інші його елементи вказуються шляхом додавання зміщення до адреси першого елементу масиву.

Якщо основна пам’ять може зберігати М слів, регістровий файл процесора може збе­рігати N слів, а сегмент має розмір L слів, то, використовуючи двійкове кодування, поле В буде займати n біт, де n =]log ₂ N [, поле L буде займати 1 біт, де l =]log ₂ L [, а розрядність регістрів буде рівною m =]log ₂ M [. Значення в дужках означає більше ціле.

Рис. 3.29. Базова адресація ОП з використанням бази із регістрової пам’яті

Основна перевага відносної адресації - скорочення довжини команди за рахунок зменшення її адресної частини, а також спрощення розподілу пам’яті при написанні складних програм шляхом добавлення до кожного фрагменту програми відповідного значення базової адреси. Таким чином забезпечується переміщуваність фрагментів про­грами в полі пам’яті.

Дата добавления: 2014-11-06