Правові засади господарської діяльності в енергетиці

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН В ЕНЕРГЕТИЦІ

Контрольні запитання

1. Дайте поняття інвестицій в економічному і юридичному аспектах.

2. Назвіть і поясніть види інвестицій.

3. Визначте об’єкти і суб’єкти інвестицій.

4. Якими є ознаки інвестицій?

5. Поясніть особливості інвестиційного договору.

6. Хто є сторонами інвестиційного договору та їх обов’язки?

7. Поняття та особливості інновацій.

8. У чому особливості інноваційної діяльності?

9. Розкрийте поняття «інноваційного продукту».

10. У чому полягає державне регулювання інноваційної діяльності?

11. Які документи і коли необхідно подати для реєстрації інноваційного проекту?

12. Які Ви знаєте стратегічні напрями інноваційної діяльності в Україні?

13. Яким договорами опосередковуються інноваційні правовідносини?

14. У чому полягає специфіка договорів про трансфер технологій?

15. Назвіть і поясніть функції наукового парку.

ГЛАВА 5

Насамперед зазначимо, що енергія як джерело сили здатної виконувати якусь роботу, розглядається як електрична чи теплова, що виробляється на об’єктах електроенергетики є товарною продукцією, відповідно, призначається для купівлі-продажу.

Електрична енергія є енергоносієм, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та такими фізико-хімічними характеристиками: одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування тощо.

Теплова енергія – це товарна продукція, що виробляється на об’єктах сфери теплопостачання для опалення парою, підігріву води, інших господарських і технологічних потреб.

Виробниками електричної або теплової енергії – це суб’єкти господарської діяльності, які є власниками або інших підставах користуються генеруючи ми потужностями і згідно з умовами відповідними ліцензіями виробляються та продають електричну і теплову енергію.

Галузь економіки України, що забезпечує енергетичні потреби народного господарства і населення електричною і тепловою енергією називається електроенергетикою. Відносини, що виникають у зв’язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об’єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії регулюються в першу чергу законами України від 16.10.1997 р. «Про електроенергетику» (надалі – Закон) зі змінами і доповненнями, від 23.06.2005 р. «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та іншими нормативно-правовими актами.

У зв’язку з актуальністю проблеми державного регулювання електроенергетики важливе значення особливо в умовах фінансово-економічної кризи має енергозбереження. Її складність обумовлена сировинною затратністю економіки і дешевими енергоносіями, які успадкувала Україна від радянської системи господарювання. Як наслідок енерговитрати на одиницю ВВП у нас в 5-7 разів вищі ніж в країнах Західної Європи, марнотратно, біля 30 відсотків, втрачаємо тепла. Альтернативні джерела енергії у загальному балансі України займають біля одного відсотка і т.п.

За таких умов вирішення значення має енергозбереження Державне його забезпечення розглядається як діяльність, органів державної влади і місцевого самоврядування, спрямована на раціональне використання та економне витрачання енергії та паливно-енергетичних ресурсів при їх видобуванні, переробці, транспортуванні, зберіганні, виробленні та використанні, в т.ч. альтернативних джерел енергії, зокрема сонця, вітру, води малих річок, відходів переробки сільськогосподарської продукції (енергія біомаси) тощо. Правові, економічні та інші основи енергозбереження визначені Законом України від 01.07.1994 «Про енергозбереження». Господарські правовідносини у цій сфері регулюються з метою забезпечення зацікавленості суб'єктів господарювання в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення їх відповідальності за енергозбереження.

Розвиток передбачених положень відображений у Законі України від 17.03.2007 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження», який набрав чинності з 01.01.2008 року. Закон передбачає встановлення «зелених» тарифів для компаній, що виробляють електроенергію на малих гідроелектростанціях або з використанням сонячної енергії вітру, біомаси. Суб'єктам, що працюють на ринку біопалива, з наступного року обіцяні податкові пільги: на десять років звільняються від сплати податку на прибуток продавці біопалива, устаткування для його виробництва, а також виробники теплової й електричної енергії, що використовують біосировину.

На виконання цього Закону Кабінет Міністрів України розпорядженням від 15.03.2006 р. № 145-р схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2030 року (надалі – Стратегія). Для підготовки пропозицій щодо реалізації стратегії постановою Кабінету Міністрів від 11.02.2009 р. №3 «Про зміни до постанови Кабінету Міністрів від 25.08. №1091 затверджений склад Комісії з питань реформування та розвитку енергетичної галузі і Положення про Комісію з питань реформування та розвитку енергетичної галузі. Основним її завданням є підготовка пропозицій щодо реалізації Стратегії. Розпорядженням від 12.02.2009 р. Кабінет Міністрів схвалив Концесію Державної цільової науково-технічної програми розвитку виробництва та використання біологічних видів палива тощо.

Особливості регулювання відносини в електроенергетиці відповідно до ст. 4 Закону полягають у тому, що вони викликані об’єктивними такими умовами функціонування цієї галузі: постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України; централізованим теплопостачанням споживачів теплоелектроцентралями і котельнями, які входять до об'єднаної енергетичної системи України.

Державна політика в електроенергетиці відповідно до ст. 5 Закону базується на таких принципах: державне регулювання діяльності в електроенергетиці; створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики; забезпечення раціонального споживання палива і енергії; додержання єдиних державних норм, правил і стандартів усіма суб'єктами відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії; створення умов для розвитку і підвищення технічного рівня електроенергетики; підвищення екологічної безпеки об'єктів електроенергетики; забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії; збереження цілісності та забезпечення надійного і ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею; сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку електричної енергії; забезпечення підготовки кадрів високої кваліфікації для електроенергетики; створення умов для перспективних наукових досліджень; забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики; забезпечення відповідальності енергопостачальників та споживачів; сприяння розвитку вітроенергетики, як екологічно чистої і безпаливної підгалузі енергетики, шляхом оплати вітровим електростанціям всієї виробленої ними електричної енергії в повному обсязі у грошовій формі, без застосування будь-яких видів заліків погашення заборгованості по розрахунках за електроенергію.

Державне регулювання в галузі електроенергетики здійснюють органи виконавчої влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України. Центральним галузевим органом державної виконавчої влади є Міністерство палива та енергетики України (надалі – Мінпаливенерго), що проводить роботу відповідно до Положення затвердженого Президентом України від 14.04. 2000 р. №58 Мінпаливенерго забезпечує проведення державної політики в паливно-енергетичному комплексі, сприяє його структурній перебудові та здійснює в межах своїх повноважень координацію його діяльності, бере участь у формуванні, регулю­ванні та вдосконаленні ринку паливно-енергетичних ресурсів, здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управлін­ня Міністерства тощо. Щодо електроенергетики Мінпаливенерго, зокрема визначає, державне підприємство для здійснення централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України здійснює у межах своєї компетенції функції державного енергетичного нагляду за додержанням режимів споживання електричної та теплової енергії, а також вимог технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання об'єктів електроенергетики, підключених до об'єднаної енергетичної системи України, та здійснює інші функції, пов'язані з виконанням покладених на нього завдань.

Відповідно до Закону і затвердженого указом Президента України від 21.04.1998 р. №335 Положення (із наступними зміна), органом державного регулювання господарських відносин в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України (надалі – НКРЕ). У своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Відповідно до Положення п. 3 основними завданнями НКРЕ є: участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку електроенергії України; державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці; сприяння конкуренції у сфері виробництва та постачання електричної енергії; забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці; захист прав споживачів електричної і теплової енергії; розроблення та затвердження правил користування електричною енергією; видача суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на виробництво, передачу та постачання електричної енергії; контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до них відповідних санкцій за їх порушення.

НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань:

­ бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів;

­ установлює обмеження щодо суміщення видів діяльності суб'єктами підприємницької діяльності;

­ установлює обмеження щодо суміщення видів діяльності суб'єктами підприємницької діяльності;­ розробляє і затверджує обов'язкові для виконання нормативні акти з питань, що належать до її компетенції;­ видає ліцензії на виробництво, передачу та постачання електричної енергії;­ затверджує інструкцію щодо умов і правил здійснення ліцензованої діяльності та контролю за їх виконанням;­ визначає відповідно до законодавства показники, нижче рівня яких дозволяється суб'єктам підприємницької діяльності здійснювати свою діяльність без ліцензій;­ здійснює безперешкодно перевірки дотримання умов ліцензованої діяльності;­ розглядає справи про порушення умов ліцензій та справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає відповідні рішення в межах своєї компетенції;­ передає до АМК матеріали у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;­ визначає відповідність ліквідації, реорганізації у формі злиття, приєднання, часті в об'єднаннях, а також придбання бо відчуження більше 25 відсотків часток (акцій, паїв) активів суб'єктів підприємницької діяльності умовам і правилам здійснення ліцензованої діяльності;­ надає ліцензіатам необхідну інформацію;­ бере участь у встановленні правил функціонування оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти і нафтопродуктів та у здійсненні контролю за їх дотриманням;­ здійснює заходи щодо забезпечення рівних прав доступу до транспортних мереж суб'єктів ринків електроенергії, газу, нафти та нафтопродуктів усіх форм власності;­ встановлює ціни на створювану Комісією інформаційну продукцію та тарифи на інформаційні послуги;­ захищає в межах своїх повноважень інтереси споживачів у питаннях, що стосуються цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, а також надійності їх постачання та якості послуг з боку постачальних організацій;­ формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію, газ, нафту та нафтопродукти, тарифів на їх транспортування, зберігання, постачання та розподіл, а також транспортування трубопроводами інших речовин;­ стимулює ефективність виробництва та споживання електроенергії, газу, нафти та нафтопродуктів;­ узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства, дає висновки на проекти законів та інших нормативно-правових актів;­ організовує проведення науково-технічних та аналітичних досліджень з питань, що належать до її компетенції;­ інформує громадськість про свою роботу, здійснює у встановленому законодавством порядку видавничу діяльність;­ вирішує питання щодо підготовки кадрів робочого апарату Комісії, підвищення їх кваліфікації;­ подає Президентові України та публікує щорічні звіти про свою діяльність;­ співпрацює з радами споживачів щодо захисту прав споживачів електроенергії, газу, нафти та нафтопродуктів;­ створює для суб'єктів оптового ринку електричної енергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів передумови для впевненості у справедливості цих ринків і правил, за якими вони працюватимуть, шляхом відкритого обговорення питань, що належать до компетенції Комісії, у присутності постачальників і споживачів, представників громадськості та засобів масової інформації;­ здійснює інші функції відповідно до законодавства.

Для отримання ліцензії на кожний вид діяльності, що підлягає ліцензуванню суб'єкт підприємницької діяльності подає до НКРЕ заяву за встановленою формою.

У заяві зазначаються: відомості про заявника: для громадянина-підприємця прізвище, ім'я, по батькові та паспортні дані (серія і номер, ким і коли виданий), місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків та інших обов'язкових платежів; для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, організаційно-правова форма, ідентифікаційний код; місце здійснення діяльності (якщо підприємницька діяльність, вид якої підлягає ліцензуванню, здійснюється у кількох територіально відокремлених підрозділах суб'єкта підприємницької діяльності, у заяві зазначаються їх адреси); вид діяльності, на який заявник має намір отримати ліцензію; встановлена потужність та річні обсяги; термін дії ліцензії, який не може бути меншим ніж 3 роки.

До заяви додаються такі документи: громадянами-підприємцями – копії документів, які засвідчують рівень освіти і кваліфікації, необхідний для здійснення відповідного виду діяльності, копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; юридичними особами – копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та установчих документів та довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій; документи, що підтверджують: достатність у суб'єкта підприємницької діяльності власних коштів; можливість додержання інших показників та вимог, що обмежують ризики операцій на оптовому ринку електроенергії, згідно з нормативами, встановленими Комісією; можливість здійснення заявником даного виду діяльності відповідне до умов та правил здійснення окремих видів підприємницької діяльності (ліцензійних умов); копія документа, що підтверджує право користування майном, яке забезпечує виконання умов і правил здійснення даного виду підприємницької діяльності (ліцензійних умов);документ про внесення плати за видачу ліцензії.

Без надання зазначених документів заява не розглядається.

НКРЕ приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову її видачі у термін не пізніше ніж 30 днів з дня отримання заяви та відповідних документів. У разі потреби проводиться перевірка відомостей, які містяться у цих документах, та спроможності виконання заявником умов і правил здійснення л окремих видів підприємницької діяльності (ліцензійних умов). Облік, виданих суб’єктом підприємницької діяльності ліцензій ведеться у спеціальній книзі.

Для виконання покладених завдань НКРЕ:

­ у разі виявлення порушення умов та правил ліцензованої діяльності зупиняти або анулювати дію ліцензії відповідно до законодавства;­ погоджувати в межах своєї компетенції договір між членами оптового ринку електричної енергії України та спеціалізоване програмне забезпечення, що застосовується на оптовому ринку електроенергії;­ одержувати в установленому порядку безоплатно від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;­ створювати відповідно до законодавства позабюджетні фонди для сприяння функціонуванню та розвитку ринків, що регулюються Комісією;­ залучати вчених та спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розроблення проектів, проведення консультацій та експертиз;­ створювати госпрозрахункові підрозділи;­ доступу на територію споживача під час перевірки виконання умов угод щодо користування електроенергією та газом і захисту прав споживачів;­ здійснювати контроль за якістю послуг організацій, що постачають електроенергію та газ, для яких це передбачено тарифом, згідно з правилами користування електричною енергією та газом.Комісія під час виконання покладених на неї функцій взаємодіє з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав, міжнародними організаціями з питань, віднесених до її компетенції.

Державне регулювання діяльності в електроенергетиці, яка провадиться за схемою: виробництво-оптова, торгівля-роздрібна торгівля-споживання провадиться шляхом надання НКРЕ ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в цій галузі формування тарифної політики встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на цьому оптовому ринку. Провадиться відповідно до положення про порядок видачі Національною комісією регулювання електроенергетики ліцензій на провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії, виробництвом теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 р. №753. це положення визначає порядок видачі, переоформлення, зупинення, анулювання, поновлення дії та обліку ліцензій, виданих НКРЕ.

В електроенергетиці України діє єдина централізована диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління підприємство, яке визначається Мінпаливенерго. Централізоване диспетчерське (оперативне-технологічне) управління поширюється на суб’єкти підприємницької діяльності, об’єкти електроенергетики яких підключені до об’єднаної енергетичної системи України.

Централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління передбачає: планування та оперативне управління потужностями електростанцій України з урахуванням режимів централізованого теплопостачання; планування та контроль за додержанням режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України; запобігання аварійним ситуаціям і ліквідацію їх наслідків у об'єднаній енергетичній системі України шляхом підтримки необхідного балансу потужності та енергії, забезпечення надійного і сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України та її паралельної роботи з енергетичними системами інших держав; розроблення і здійснення контролю за впровадженням нових систем протиаварійної автоматики та захисту, а також засобів зв'язку і диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; здійснення нагляду за експлуатацією систем проти аварійної автоматики та захисту.

Усі оперативні команди і розпорядження державного підприємства, що здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління відповідно до законодавства України, підлягають беззаперечному виконанню всіма суб'єктами підприємницької діяльності, об'єкти електроенергетики яких підключені до об'єднаної енергетичної системи України. Втручання в диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України з боку державних органів, політичних партій і рухів та інших громадських організацій не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Суб'єкти підприємницької діяльності, об'єкти електроенергетики яких підключені до об'єднаної енергетичної системи України, зобов'язані подавати державному підприємству, що здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, звіти та інформацію, передбачені нормативно-технічними документами.

§ 2. Державний нагляд і контроль у галузі енергетики

Метою енергетичного нагляду є сприяння забезпечення сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України і сфери теплопостачання, енергетичної безпеки держави шляхом здійснення контролю за дотриманням суб’єктами електроенергетики, суб’єктами відносин у сфері теплопостачання та споживачами електричної енергії вимог нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері виробництва та споживання енергії:

Періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю) в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання залежить від ступеня ризику суб’єктів господарювання. Постановою Кабінету Міністрів від 22.02.2008 р. №75 «Про затвердження критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх діяльності в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання і визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)» визначені ступені ризику високий, середній та незначний. До критеріїв, за якими оцінюється прийнятий ступінь ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього середовище належить: технічний стан та організація експлуатації електричних, теплових, тепло використовуваних установок та мереж і т.п.; соціально-економічна ситуація, при якій враховується ймовірність виникнення негативних соціальних і матеріальних наслідків від провадження господарської діяльності та можливий розмір втрат від технологічних порушень в роботі електричного господарства споживачів, суб’єктів електроенергетики і суб’єктів відносин у сфері теплопостачання тощо; екологічна ситуація щодо забезпечення надійного енергопостачання споживачів, зокрема і тих, для яких встановлено екологічну броню електропостачання, що враховують рівень загрози виникнення негативних екологічних наслідків для населення, навколишнього природного середовища від провадження господарської діяльності у галузі електроенергетики та сфері теплопостачання.

Планові заходи державного нагляду і контролю за суб’єктами та їх виробничі об’єкти, що проводять господарську діяльність з виробництва електричної енергії її передачі та постачання магістральним та локальним (місцевим) розподільчим мережам, централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об’єднаною енергосистемою України проводяться не частіше ніж три рази на рік. Планові заходи державою нагляду (контролю) за суб’єктами господарювання споживачами електричної енергії та їх виробничими з надійності електропостачання, а також тих у власності або оперативному управлінні яких є системи автономною електро- та теплопостачання, помірно централізованого постачання – не частіше ніж один раз на три роки. Щодо суб’єктів господарювання промислових споживачів електричної і теплової енергії та їх виробничих об’єктів – не частіше ніж один раз на п’ять років.

Фактична періодичність планових заходів державного нагляду (контролю) встановлюється залежно від результатів попередніх заходів державного нагляду (контролю).

Відповідно до встановлених критеріїв та визначеної періодичності. Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснюють планові заходи державного нагляду (контролю) на об'єктах галузі електроенергетики та сфери теплопостачання згідно з вимогами Законів України «Про електроенергетику» і від 02.06.2005 р. «Про теплопостачання».

Так, відповідно до ст. 9 Закону державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, які підпорядковані Мінпаливенерго. Перша з названих інспекцій здійснює нагляд за додержанням вимог технічної експлуатації електричних станцій і мереж, вимог технічної експлуатації енергетичного обладнання об'єктів електроенергетики, підключених до об'єднаної енергетичної системи. Порядок здійснення державного нагляду в електроенергетиці,затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 р. №189.

Державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж мають право: безперешкодно в будь-який час відвідувати об'єкти електроенергетики для перевірки додержання нормативно-правових актів про електроенергетику з питань, що належать до їх компетенції, отримувати від посадових осіб інформацію щодо виконання цих актів; давати у межах своїх повноважень керівникам об'єктів електроенергетики приписи про усунення порушень нормативно-правових актів; застосовувати у встановленому законодавством України порядку санкції до підприємств, об'єкти електроенергетики яких підключені до об'єднаної енергетичної системи України, за порушення законодавства про електроенергетику з питань, що належать до їх компетенції.

Друга інспекція відповідно до Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02. 2006 р. №131 (надалі – Положення).

Згідно з цього Положення вона здійснює державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, технічним станом та організацією експлуатації електричних теплових, тепловикористовуючих установок та мереж суб’єктів електроенергетики, суб’єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії.

До складу інспекції входять такі підрозділи: головна організація – Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії; державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії у регіонах (кількох областях); державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

Державні інспектори цієї інспекції під час виконання своїх функцій мають право:

­ безперешкодно у будь-який час відвідувати електричні і теплові установки та мережі суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії з метою здійснення контролю за дотриманням вимог нормативно-правових і нормативно-технічних документів у сфері електроенергетики та теплопостачання;

­ здійснювати в установленому порядку обстеження електричних і теплових установок та мереж суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії, а також складати за їх результатами відповідні акти;

­ брати участь у роботі відповідних робочих комісій з прийняття в експлуатацію побудованих і реконструйованих енергетичних об'єктів, що належать суб'єктам електроенергетики, суб'єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії;

­ видавати в межах своєї компетенції суб'єктам електроенергети­ки, суб'єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам елек­тричної енергії обов'язкові для виконання приписи щодо усунення ви­явлених Держенергонаглядом порушень нормативно-правових і нор­мативно-технічних актів у сфері електроенергетики та теплопостачання і здійснювати контроль за їх виконанням;

­ вимагати в межах своєї компетенції від суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії вжиття заходів для усунення виявлених Держенергонаглядом порушень;

­ вимагати від споживачів енергії та суб'єктів електроенергетики дотримання встановлених нормативно-правовими актами режимів споживання електричної і теплової енергії;

­ складати в установленому законодавством порядку протоколи про адміністративні правопорушення та притягати до адміністратив­ної відповідальності громадян і посадових осіб;

­ звертатися до відповідних організацій, які видають суб'єктам господарської діяльності ліцензії на право виконання робіт з проектування, будівництва, реконструкції, монтажу, налагодження, випробування і ремонтно-експлуатаційного обслуговування електричних і теплових установок та мереж, з поданням про порушення ліцензіатами вимог нормативних документів;

­ вносити власникам об'єктів споживачів енергії подання про не­відповідність займаній посаді осіб, відповідальних за електричне та теплове господарство (осіб, що їх заміщують), які своєчасно в установ­леному порядку не пройшли перевірку знань Правил, а також тих, що допустили порушення вимог нормативно-правових та/або нормативно-технічних актів з питань експлуатації енергетичного обладнання та мереж;

­ опломбовувати в установленому порядку електричні і теплові установки, енергопостачання яких обмежується або припиняється на виконання відповідного припису.

Вказані інспекції мають право у межах своїх повноважень давати обов'язкові для виконання приписищодо усунення порушень законодавства про електроенергетику і застосовувати встановлені законом санкції до суб'єктів господарювання за порушення ними законодавства про електроенергетику з питань, що належать до компетенції зазначених інспекцій.

Відповідно до ст.27 Закону, НКРЕ, названі державні інспекції на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності вказаних порушень видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарювання постанови про накладення штрафів. Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 № 1312

Штрафи правопорушення законодавства про електроенергетику накладаються на суб’єктів господарювання за: неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, - штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів НКРЕ, вказаних державних інспекцій та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб'єкт господарювання повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня винесення постанови про його накладення. Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України. У разі несплати штрафу зазначений термін він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів може бути оскаржене в установленому законом порядку.

НКРЕ крім накладання штрафу за порушення законодавства про електроенергетику може застосовувати до енергопостачальника такі санкції як призначення тимчасового керуючого (адміністрації) та зупинення дії або припинення ліцензії на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії. Такі санкції передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 р. №1139 «Про затвердження Порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику» (надалі – Порядок).

Згідно з п. 3 Порядку підставою для застосування санкцій можуть бути: результати здійснення НКРЕ та її регіональними представництвами перевірок діяльності енергопостачальників; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів щодо дотримання енергопостачальниками законодавчих та інших нормативних актів про електроенергетику; будь-які інші достовірні матеріали про діяльність енергопостачальників (статистична звітність, баланси тощо).

У разі наявності порушень енергопостачальником законодавства про електроенергетику НКРЕ надсилає енергопостачальникові письмове застереження. У застереженні НКРЕ повідомляє енергопостачальнику про наявність порушення законодавства, визначає конкретні заходи, яких необхідно вжити для усунення порушень, та терміни їх усунення, а також конкретні дії, що їх повинен здійснити енергопостачальник для запобігання небезпечній або неправильній діяльності. Воно застережене надсилається виконавчому органу енергопостачальника, який повинен у 3-денний термін дати НКРЕ відповідь.

У разі допущення енергопостачальником порушення умов та правил ліцензійної діяльності з постачання електричної енергії, порядку розрахунків із споживачами та оптовим постачальником електричної енергії, унаслідок чого завдається або може бути завдана шкода інтересам учасників оптового ринку електричної енергії України, споживачів або держави, НКРЕ застосовує процедуру призначення керуючого (тимчасової адміністрації) для управління енергопостачальником. Процедура реалізується шляхом усунення органу управління енергопистачальиик від керівництва та передачі його повноважень призначеному НКРЕ одноособовому органу (керуючому) або колегіальному органу (тимчасовій адміністрації). З метою діяльності та основним завданням керуючого (тимчасової адміністрації) є приведення діяльності енергопостачальника у відповідність із законодавством, відновлення його платоспроможності, забезпечення усунення виявлених причин і умов, які призвели до заборгованості перед оптовим постачальником електроенергії, та здійснення інших заходів щодо стабілізації діяльності енергопостачальника.

Керуючим (керівником або працівником тимчасової адміністрації) енергопостачальника можуть бути: незалежний експерт - фізична особа, що має вищу економічну, юридичну або технічну освіту та досвід роботи, необхідний для виконання функцій керуючого (тимчасової адміністрації) енергопостачальника; юридична особа, яка провадить діяльність у сфері електроенергетики не менше року.

Керуючим (керівником або працівником тимчасової адміністрації) не може бути особа, яка виступає у відносинах з цим енергопостачальником як акціонер (засновник), пов'язана з ним особа та працівник енергопостачальника.

Керуючий (керівник або працівник тимчасової адміністрації) приступає до виконання своїх повноважень негайно після видання наказу про його призначення. Має право залучати до роботи відповідних спеціалістів. Розміри оплати праці цих спеціалістів встановлюються керуючим (керівником або працівником адміністрації) в межах затвердженого кошторису. З часу призначення керуючий (керівник тимчасової адміністрації): здійснює повноваження органів управління енергопостачальника, у разі необхідності організовує комплексну перевірку діяльності енергопостачальника та звірення фінансової звітності з фактичним станом справ, у тому числі за допомогою зовнішнього аудиту, НКРЕ, відповідних спеціалістів; виконує інші функції відповідно до постанови НКРЕ про призначення керуючого (тимчасової адміністрації) та інших актів законодавства України.

Загальний термін діяльності керуючого (тимчасової адміністрації) не може перевищувати дванадцяти місяців. В окремих випадках (за рішенням НКРЕ) встановлений термін діяльності керуючого (тимчасової адміністрації) може бути продовжений на шість місяців. Його діяльність припиняється у разі: закінчення терміну, на який було призначено керуючого (тимчасову адміністрацію); прийняття НКРЕ відповідного рішення про дострокове припинення діяльності керуючого (тимчасової адміністрації) у зв'язку з досягненням мети процедури призначення керуючого (тимчасової адміністрації), за клопотанням керуючого (тимчасової адміністрації), внаслідок неналежного виконання керуючим (тимчасовою адміністрацією) своїх повноважень або внаслідок заміни процедури призначення адміністрації іншим видом санкцій, а також з інших підстав, передбачених законодавством України.

Зупинення дії ліцензії на провадження підприємницької діяльності і постачання електричної енергії на відповідній території.

Крім призначення керуючого (тимчасової адміністрації) НКРЕ має право приймати рішення про зупинення дії ліцензії на провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території (надалі – ліцензія) на термін до одного року.

У разі прийняття НКРЕ рішення про зупинення дії ліцензії енергопостачальник зобов'язаний: у термін, зазначений НКРЕ у рішенні про зупинення дії ліцензії, припинити провадження відповідної діяльності; до кінця цього терміну укласти договір (договори) на передачу електричної енергії місцевими (локальними електричними мережами (або передати договором право користування відповідними електричними мережами), а також передати за договором (договорами) право користування інфраструктурою, необхідного для провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території, суб'єкту (суб'єктам), що має відповідну ліцензію, на термін, не менший від термін, не менший від терміну зупинення дії ліцензії; у встановленому порядку розірвати всі договори на постачання електричної енергії. Після закінчення терміну, на який було зупинено дію ліцензії, право на провадження відповідної діяльності у повному обсязі відновлюється без додаткового повідомлення, якщо НКРЕ не прийнято іншого рішення. Рішення про зупинення ліцензії НКРЕ зобов’язана негайно довести до відома керівництва відповідного енергопостачальника. У разі усунення енергопостачальником порушень НКРЕ може приймати рішення про дострокове скасування рішення про зупинення дії ліцензії. НКРЕ зобов'язана здійснювати постійний контроль за дотриманням енергопостачальником вимог щодо зупинення провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території. Неусунення енергопостачальником допущених порушень законодавства про електроенергетику протягом терміну зупинення дії ліцензії на провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території, а також у разі допущення повторного або грубого порушення законодавства про електроенергетику та умов і правил провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території НКРЕ вправі анулювати ліцензію такого енергопостачальника. У такому разі він зобов'язаний:у термін, зазначений НКРЕ у рішенні про анулювання ліцензії, припинити провадження відповідної діяльності; до закінчення цього терміну укласти договір (договори) на передачу електричної енергії місцевими електричними мережами a6o передати за договором право користування іншою інфраструктурою, необхідною для провадження підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території, суб'єкту (суб'єктам) підприємницької діяльності з постачання електричної енергії, що мають відповідну ліцензію; у встановленому порядку розірвати всі договори на постачання електричної енергії.

Дата добавления: 2014-11-06