Теорема ММ-1

Теорії структури капіталу корпорації

Розділ 7. Структура капіталу корпорації

Поняття “структура капіталу”

Капітал корпорації утворюється з окремих частин: акціонерного капіталу, що складається з оплачених акцій, нерозподіленого прибутку, резервного капіталу і зобов’язань за випущеними борговими інструментами.

Співвідношення складових капіталу корпорації являє собою його структуру. Отже, можна формалізувати капітал і його структуру:

V = S + D,

де V — вартість капіталу;

S — акціонерний капітал;

D — борг корпорації, її зобов’язання.

Проблеми формування структури капіталу з’являються разом із проблемами ризику і невизначеності в одержанні доходу. Яким має бути співвідношення акціонерного капіталу і боргів, щоб сприяти збільшенню ринкової вартості капіталу корпорації? Менеджери корпорації постійно мусять дбати про те, щоб процент за залучений з фінансового ринку капітал був мінімальним.

Теорії структури капіталу та його вартості, у зв’язку зі структурою, становлять інтерес як із теоретичного, так і практичного погляду. Поштовхом до розвитку теорій структури капіталу стала гіпотеза, висунута у 1958 р. американськими економістами, нобелівськими лауреатами з економіки Фр. Модільяні і М. Міллером, яка у літературі відома як теорема ММ-1. У розвиток теореми 1 згодом з’являються теореми 2 і 3, які поглиблюють і доповнюють першу, потім концепція коригується з урахуванням податків, які виплачує корпорація, і податків із дивідендів і процентів, отриманих за цінними паперами.

Фр. Модільяні і М. Міллер висунули ідею, відповідно до якої на фінансовому ринку вартість акцій корпорацій, тобто “ вартість фірми ”, не залежить від структури її капіталу і визначається нормою капіталізації очікуваного доходу у фірмах її класу [82]. Теорема виражена у формулі:

, для будь-якої фірми j з класу k,

де V_j — ринкова вартість фірми;

S_j — ринкова вартість її акцій;

D_j — ринкова вартість її облігацій;

— очікуваний доход фірми;

р_k — ціна (курс) купівлі цінного папера, емітованого фірмою.

З цієї формули виводиться ціна капіталу, або “ середні витрати на капітал ”. Ціна капіталу, виражена у відсотках, визначається як відношення очікуваного доходу фірми до ринкової вартості всіх її цінних паперів:

, для будь-якої фірми j з класу k.

(Викладаючи теорему, ми використовуємо умовні позначення дохідності капіталу (його ціни у відсотках) за джерелом р, а не R, як прийнято в інших моделях).

Отже, середні витрати фірми на капітал (тобто його ціна) не залежать від його структури і дорівнюють нормі капіталізації потоку доходів від цінних паперів у цьому класі фірм [83].

Автори доводять свою теорему в такий спосіб. Вартість капіталу двох фірм одного класу за однакової структури капіталу має бути рівноцінна. Якщо співвідношення вартості порушується, то виникає арбітражний процес, що відновлює рівновагу. Це означає, що будь-який інвестор продає акції й облігації тієї корпорації, вартість котрої нижча і, навпаки, купує цінні папери корпорації з вищою ринковою вартістю. Закони ринкової економіки такі, що ціни на різних ринках вирівнюються в результаті арбітражних операцій: вартість цінних паперів, ціна на які завищена, буде знижуватися і, навпаки, вартість тих паперів, ціна яких була занижена, буде підвищуватися. Як наслідок, ринкова вартість корпорацій даного класу буде вирівнюватися.

Згідно з теоремою ММ-1 корпорація може теоретично профінансувати розширення свого капіталу на 100 % через випуск боргових зобов’язань або, навпаки, тільки за рахунок випуску акцій. Вартість капіталу корпорації за будь-якого методу фінансування не змінюється.

Дата добавления: 2014-11-06