Питання для самодіагностики

РЕЗЮМЕ

XIV – XVI століття (а також середина XVIІ ст.) – перехідний період від середньовіччя до епохи Нового часу, який отримав назву «Відродження» і пов’язаний з установленням культурних досягнень античності.

Головним рухом цієї доби був гуманізм. Він виникнув як суспільно-літературний рух, спрямований проти церковно-феодальної ідеології на захист свободи та прав особистості. Гуманісти оголосили людину рівною Богу. Головними її якостями стали воля, гідність, освіченість, талант, здібність. Найважливішою рисою гуманізму європейського Відродження був індивідуалізм. В європейської культурі цієї доби відбувалися принципові зміни в усьому культурному житті. Виникло дослідне природознавство, відкривалися і вивчались пам’ятки античності. Знову відроджувався античний ідеал прекрасної, гармонійної людини.

Гуманістичні ідеї сприяли прискоренню процесів, пов’язаних з реформуванням католицької церкви. Початком релігійного руху Реформації вважається 1517 рік, коли відбулася промова М. Лютера. Результатом його стала ліквідація монополії католицької церкви, виділення третього напряму християнської віри – протестантизму. Крім цього, труд став вважаться головним показником віри, що сприяло розвитку капіталістичних відношень і формуванню буржуазії. Унаслідок цих процесів, з боку католицької церкви була організована контрреформація. Вона посилила дії інквізиції; ввела жорстку цензуру на заборонені книги; провела внутрішні реформи і заснувала орден єзуїтів.

Мистецтво періоду Відродження наблизилось до науки, політики, соціальної філософії і стало справжнім рушієм процесу творення певного суспільного ідеалу. Видатний майстрами Відродження були Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Ботічеллі, Тиціан, Дюрер, Босх, Рембрандт та ін. Незважаючи на те, що культура України (з середини XIV ст.), розвивалась в умовах бездержавності, український народ створив свою оригінальну і високу культуру, в якій відбилася багатюща культурна спадщина та традиції Київської княжої держави, і яка розвивалася у тісному зв’язку з європейською культурою.

XIV – XVI ст. – це час формування українського етносу, активізації його боротьби проти польсько-литовського панування, діяльності братських шкіл і православної церкви, зародження українського козацтва. Складна соціально-політична ситуація, що склалася в польсько-литовську добу в Україні, істотно позначилася на розвитку української культури. Загалом ці обставини не припинили культурного процесу в українських землях, лише надали йому специфічних особливостей. По-перше, українські землі відновили економічні й культурні зв’язки з західними державами, які були зруйновані в період татаро-монгольської навали. По-друге, українська культура зазнала істотного впливу ідей європейського Відродження, зокрема поширення гуманізму. По-третє, культурний процес в українських землях тривав в умовах гострої релігійно-політичної боротьби між сходом і заходом за сфери виливу. Указані особливості притаманні усім сферам української культури, але найпомітніше вони виявляються у сфері освіти й книгодрукування.

Терміни для закріплення матеріалу:

Відродження (Ренесанс), Маньєризм, Реформація, Антропоцентризм, Гуманізм, Пантеїзм, Натурфілософ, Геліоцентризм, Протестантизм, Секуляризація, Козацтво, Братство, Книгодрукарство, Унія, Єзуїти, Полемічна література, Вертеп.

1. Що таке «Відродження»? Чому так називається епоха в розвитку європейської культури?

2. Як виявила себе ренесансна традиція на терені України?

3. Який був релігійний чинник у культурі українського Ренесансу?

4. Розкрийте роль братств у розвитку української культури XV – пер. пол. XVII ст.

5. Які були реформаційні ідеї в українській ренесансній культурі?

Дата добавления: 2014-11-06