Терміни для закріплення матеріалу. Кінець XVIII – першої пол

РЕЗЮМЕ

Кінець XVIII – першої пол. XIX ст. у Європі – це період остаточної кризи старого, феодального ладу та приходу на зміну йому суспільства нового типу. Європеїзація (засвоєння елементів західноєвропейського типу розвитку) була складною, суперечливою. Відбувалася боротьба між крайностями європеїзації та місцевого традиціоналізму. Згідно із загальноприйнятою дефініцією, під поняттям національного відродження розуміється усвідомлення себе, свого етносу як нації.

Говорячи про національно-культурне відродження, сучасні дослідники часто мають на увазі відродження національних звичаїв, традицій, розширення вживання української мови, створення національної школи, театру тощо. Все це мало місце, або головним змістом національного відродження у слов’янських народів, в тому числі українського, став тривалий процес утворення новітньої етносоціальної, культурної і політичної спільноти людей, що має назву нації.

Об’єктивна мета процесу національного відродження полягала в оздоровленні і консолідації української нації та відтворенні української державності. Напередодні українського національного відродження протягом попереднього історичного періоду разом з втратою елементів державності було знекровлене й самостійне українське національне життя взагалі, яке спиралося на тісну взаємодію козацького, духовницького, міщанського та селянського станів у межах наданих їм автономних прав, які передбачили можливість зміни суспільного статусу. Разом з втратою цих прав зникає й попередня міжстанова взаємодія, натомість за часів Катерини II встановлюються жорсткі й непрохідні межі імперських «сословій». Особливо дошкульним було катастрофічне послаблення не так давно перед тим сильної національної еліти, передусім інтелігенції, яка об’єктивно повинна відігравати роль лідера у процесах національного відродження, а натомість зазнала русифікації та полонізації. Таким чином, національне відродження є дуже важливим феноменом в розвитку української культури, яке окреслює процес набуття етносом таких якісних рис, які дозволяють йому усвідомити себе нацією, дійовою особою історії й сучасного світу. Воно було характерним для тих етнічних спільнот, які в попередні часи втратили власну державність і самостійне національне життя взагалі.

Просвітництво, Деїзм, Космополітизм, Раціоналізм, Прогрес, Романтизм, Сентименталізм, Ампір, Ліро-епічна поема, Медитація, Елегія, Панславізм, Громадянська лірика, Національна ідея, Земський рух, Політична сатирична поема, Соціальна повість, Національна ідея, Історична драма, Соціальний роман, Соціал-демократизм, Етнографічні твори.

Питання для самодіагностики:

1. Порівняйте та надайте оцінку поглядам на державу Т. Гоббса та Дж. Локка. Чи має підстави амбітність розуму людини? Що його обмежує?

2. Романтизм виник у європейській культурі як реакція на… (продовжіть речення з розгорнутою аргументацією).

3. Чому романтизму притаманне історичне бачення світу?

4. Наскільки, на вашу думку, актуальне романтичне світосприйняття в сучасній культурі?

Дата добавления: 2014-11-06