Контрольна самостійна робота № 1

Прочитайте наведений далі уривок з праці Мішеля Монтеня. Як ви вважаєте, чому ця епоха має назву «Відродження», відродження чого? Напишіть на основі прочитаного есе на тему: «Роль реабілітації чуттєвого в розвитку гуманізму та індивідуалізму».

Мішель Ейкем де Монтень (1533 – 1592) – французький письменик та філософ-мораліст епохи пізнього Відродження, автор «Досвіди». Християнин-католик, знаходячись під впливом античного стоїцизму та епікуреїзму, він визнавав егоїзм за головну причину дій людини, а досягнення щастя – метою людського життя.

Мішель Монтень «Досвіди»

Про три види спілкування... Найпрекрасніші рухи нашої душі – це найменш напружені і найбільш природні її рухи... Посилаючтсь на Платона і святого Фому, кажучи про речі, які міг би настільки ж добре підтвердити перший зустрічний і пересічний. Наука, яка не змогла проникнути до них в душу, залишилася на кінчику їх язика. Якщо б благородні дами зволили повірити мені, їм було б абсолютно достатньо змусити нас оцінити їх власні і вкладені в них самою природою багатства. Вони ховають свою красу під покровом чужої краси. А адже це великий недомисел – гасити своє власне сяйво, щоб отримати світло, запозичене ззовні; вони поховали і приховали себе під купами награного... Причина тут в тому, що вони недостатньо знають самих себе; у світі немає нічого прекраснішого за них; це вони прикрашають собою мистецтва і рум’янять лиця. Що їм потрібно, щоб бути коханими і шанованими? Їм дано і вони знають більше, ніж необхідно для цього. Треба тільки трохи розворушити і оживити заховані в них збідності.... Я звертав дуже багато уваги на духовні якості, проте при тій ж умові, щоб і тіло було, яким йому варто бути, бо, щиро кажучи, якби виявилося, що треба обов’язково вибирати між духовною і тілесною красою, я зволів б швидше знехтувати красою духовною: вона потріб- ніша для інших, кращих речей; але якщо справа йде про любов, ту саму любов, яка найтісніше пов’язана із зором і дотиком, то можна досягти дечого і без духовних принад, але нічого – без тілесних…... Хто заявляє, що бачити в музах тільки іграшку і вдаватися до них заради забави означає принижувати їх гідність, той, на відміну від мене, очевидно, не знає дійсної цінності задоволення, гри та забави. Я лише не сказав, що переслідувати якісь інші цілі при спілкуванні з музами смішно. Я живу з дня на день і, кажучи по совісті, живу лише для себе; мої наміри далі цього не йдуть. В юності я вчився, щоб вихвалятися своєю ерудованістю, потім, короткий час, щоб набратися розсудливості, тепер – щоб тішити себе хоч чимось; та іноді – заради прямої користі.... Наше життя, говорив Піфагор, нагадує собою велике і багатолюдне зборище на олімпійських іграх. Одні тренують там своє тіло, щоб завоювати собі славу на змаганнях, інші тягнуть туди для продажу товари, щоб отримати з цього прибуток.... Якби нам вдалося звести потреби нашого життя до їх природних і законних кордонів, ми зрозуміли б, що велика частина повсякденних знань не потрібна в побуті; та що навіть в тих науках, які так чи інакше знаходять собі застосування, все ж виявляється безліч нікому не потрібних складнощів і подробиць, таких, які можна було б відкинути, обмежившись, за порадою Сократа, вивченням лише безперечно корисного.

Дата добавления: 2014-11-06