Визначення імовірності появи точних деталей (або браку) в партії деталей

Гілки кривої нормального розподілу йдуть в безкінечність асимптотично наближаючись до осі абсцис. В межах () лежить 99,73% значень усіх випадкових величин х. Тобто поле розсіювання випадкових величин по закону Гауса від -3σ до +3σ вважають практично граничним полем розсіювання (площа обмежена -3σ до +3σ та кривою дорівнює 0,9973 або 99,73%, площа за межами дорівнює 1-0,9973=0,0027, тобто по 0,135% на симетричну сторону).

Це означає, що в тому випадку, коли допуск на виготовлення деталі і X збігається з серединою поля допуску, мож­на вважати, що ймовірність браку дорівнює 0,0027 (0,27%), тобто становить дуже мале значення;

Отже, з вірогідністю близькою до 1 можна стверджувати, що будь яка випадкова величина Х не буде виходити за межі . Тому поле розсіювання приймають за практично граничне поле розсіювання випадкових величин. При цьому вірогідність виходу випадкової величини за межі дорівнює 0,27%.

Рис.2

Форма кривої нормального розподілу залежить від значень середнього квадратичного відхилення. Чим менше значення , тим крутіша крива, і навпаки, чим більше значення тим пологіша криви розподілу (рис.3)

Рис. 3 Варіанти розташування кривих нормального розподілу

Чим менше σ, тим менше поле розсіювання випадкових величин, тобто більша точність технологічного процесу, більш точний квалітет.

Розсіювання випадкових величин відносно центра розсіювання характеризується також дисперсією

D(x)=σ_x²

Систематичні похибки постійні, на форму кривої не впливають, а викликають зміщення центру групування відносно середини поля допуску на величину рівну алгебраїчній сумі систематичних похибок.

Дата добавления: 2014-10-15