Документальне оформлення внутрішнього аудиту

Методика проведення внутрішнього аудиту

Внутрішній аудитор заздалегідь повинен встановити контакт з апаратом управління того відділу, ділянки, які підлягатимуть перевірці. Узгоджуються шляхи отримання внутрішнім аудитором необхідної інформації, строки її передачі; обумовлюються можли­вість присутності при перевірці (у разі потреби) конкретних посадових осіб. Внутрішня аудиторська перевірка повинна бути організована таким чином, щоб вона не заважала нормальній діяльності підрозділу, що перевіряється. У процесі складання плану і про­грами внутрішнього аудиту враховують вплив таких чинників:

· вихідні дані;

· мета внутрішнього аудиту;

· сфера перевірки;

· можливість застосування певних специфічних методів аудиту;

· перелік необхідних документів, звітів;

· строки проведення внутрішнього аудиту;

· віддаленість у часі від попередньої внутрішньої перевірки даної сфери;

· можливість отримання достовірної інформації;

· бюджетні витрати.

У процесі виконання запланованих дій внутрішній аудитор повинен ознайомитись із цілями та завданнями ділянки, що перевіряється, з діяльністю підприємства в цілому і його структурою.

Аудитор повинен довести до відома працівників ділянки, що контролюється, і обго­ворити з ними:

· умови та терміни перевірки;

· можливість доступу до персоналу та документації;

· схему проведення аудиту;

· можливість розгляду результатів;

· організацію закритих зборів;

· звіти і виконані процедури;

· сфери діяльності внутрішнього аудитора.

Аудитор повинен визначити для себе сферу дослідження; посадових осіб, опитування яких слід провести; документацію, яку потрібно отримати. Під час перевірки внутрішній аудитор постійно контролює виконання плану і програми, оцінює виконану роботу.

Сфера діяльності внутрішнього аудитора і методика самої перевірки подібні до тих, що використовуються зовнішнім аудитором, з тією різницею, що контроль внутрішнього аудитора спрямований не лише на фінансову звітність і бухгалтерський облік.

Після закінчення внутрішньої перевірки аудитор повинен скласти звіт про виконану роботу. Коли вся запланована робота виконана, то не виникає ніяких проблем. Однак якщо заплановану роботу не вдається завершити, то приймається одне з трьох можли­вих рішень:

· аудитор змушений звузити сферу аудиту, оскільки зміст незавершеної роботи несуттєвий;

· переглянути кінцеву дату і завершити роботу;

· завершити роботу в заплановані терміни, але провести додаткову перевірку піз­ніше.

Типовий звіт внутрішнього аудитора повинен містити таку інформацію:

1) описання конкретного результату перевірки, включаючи зазначення структури і змісту виконаної роботи, причини виявлених помилок та інші важливі моменти (напри­клад, описання специфічних методів і процедур, які застосовувались);

2)економічний ефект результату, за допомогою якого апарат управління (керівник) зможе оцінити значимість завданої шкоди та потребу виправлення виявлених недоліків і помилок;

3)рекомендації для виправлення знайдених помилок або для їх попередження, удо­сконалення системи контролю.

Особливістю складання та подання звіту внутрішнім аудитором є те, що, як правило, звіт у чорновому варіанті попередньо узгоджується (щодо точності викладених фактів і формулювань) з керівником підрозділу, що перевіряється. Відредагований звіт переда­ється вищому керівництву підприємства, наприклад, фінансовому директору. Крім того, можуть бути проведені закриті збори за участю внутрішнього аудитора, керівника під­приємства та керівника перевіреного підрозділу. На таких зборах підводяться підсумки аудиту, обговорюються отримані результати, узгоджуються рекомендації.

Внутрішня аудиторська перевірка буде вважатися завершеною лише за умови, що керівник підприємства у письмовій формі повідомить внутрішнього аудитора про те, що результати перевірки прийнято до відома і рекомендації, розроблені аудитором, будуть (або не будуть) виконані. При негативній відповіді необхідно навести зважену аргумен­тацію. Крім того, аудитор має повноваження (у разі необхідності) провести наступний аудит, щоб перевірити виправлення помилок та запровадження його рекомендацій.

Слід пам’ятати, що суть якісного внутрішнього аудиту полягає у досягненні рівно­ваги між потребами керівництва у доступі до надійної, своєчасної і об’єктивної інфор­мації про діяльність підприємства, окремих його підрозділів та вартістю збору, обробки і надання такої інформації.

Дата добавления: 2014-10-15