Диференціальний діагноз

План обстеження

• клінічні аналізи крові, сечі;

• біохімічний аналіз крові: протеїнограма, іонограма, коагулограма, С-реактивний білок, серомукоїд, гексози, сіалові кислоти, активність ізоферментів: ЛДГ1/ЛДГ2, МВ КФК; кардіальний тропонін-Т;

• лабораторні дослідження з метою виявлення збудника: посів ма­теріалу із зіву, реакція нейтралізації, реакція зв'язування комплементу, реакція гемаглютинації, полімеразна ланцюгова реакція, титри антистрептококових антитіл, виключення протозойної інвазії;

• імунологічні дослідження: імуноглобуліни, Т- і В-лімфоцити, ком­племент, циркулюючі імунні комплекси, реакція гальмування міграції лім­фоцитів, тест дегрануляції базофілів, протисерцеві антитіла, антисарколемні антитіла;

• інструментальні дослідження: ЕКГ, ЕхоКГ, тканинна міокардіальна доплерЕхоКГ рентгенографія органів грудної клітки, сцинтіграфія міокарда з галієм- 67, з міченими індієм -111 моноклональними антитілами до міозину, позитронно-емісійна томографія міокарда, ендомікардіальна біопсія з імуногістологічним і молекулярно-біологічним дослід­женням біоптатів;

• медико-генетичне консультування.

У новонароджених і дітей раннього віку міокардит необхідно дифе­ренціювати з такими патологічними станами: вроджені вади серця (неповна форма атріовентрикулярної комунікації, аномалія Ебштейна, дефект межпередсердної перетинки, ізольована критична коарктація аорти, синдром Бланда-Уайта-Гарленда - аномальне відходження лівої ко­ронарної артерії); постгіпоксична транзиторна дисфункція міокарда; аритмогенна дилатація чи гіпертрофія міокарда; дилатаційна кардіоміопатія; гіпертрофічна кардіоміопатія; рестриктивна кардіоміопатія; уроджені міопатії; мітохондріальна патологія у вигляді дилатації чи гіпертрофії міокарда; туберозний склероз у сполученні з гіпертрофією міокарда; діабетична ембріофетопатія з вторинною гіпертрофією міокарда, яка об­умовлена анаболічним ефектом інсуліну; неонатальний вовчаковий син­дром з явищами вираженої гіпертрофії міокарда; синдромальні форми патології, наприклад, синдром Беквіта-Відемана з характерною для ньо­го гіпертрофією міокарда; можливий вплив медикаментозної терапії, проведеної жінці під час вагітності. Багато які з вищеназваних причин супроводжуються або загрожують розвитком у пацієнтів вторинного фіброеластозу.

У дітей старшого віку проводиться диференціальна діагностика з гострою ревматичною лихоманкою, кардіоміопатіями, вегетативними дисфункціями, первинною легеневою гіпертензією, туберкульозним ексудативним і констриктивним перикардитом, пухлинами серця, новоутвореннями в середостінні, що імітують кардіомегалію (тимома, лімфосаркома, лімфангіома, гематобластома, ангіоматозна лімфоїдна гамартома, гангліонейробластома й ін.).

Дата добавления: 2014-10-15