Вилучення та використання запаху людини

Використання слідів запаху людини за допомогою службово-розшукових собак поділяється на два види:

1. Застосування собаки за залишеними злочинцем слідами;

2. Проведення перевірки підозрюваних за взятим на місці події і законсервованим запахом.

1. У першому випадку дії слідчого і кінолога на місці події полягають у визначенні місцезнаходження запахових слідів:

1. Сліди взуття;

2. Залишені знаряддя злочину і інші предмети.

Необхідно ці сліди зберегти до застосування службово - розшукової собаки і на випадок необхідності повторної обробки слідів собакою.

2. У другому випадку основою стає виявлення вилучення і консервування запаху.

Сліди запаху вилучаються шляхом:

1. Вилучення разом із об'єктом носієм запаху:

а. З викинутою маскою.

б. Загубленим гребінцем.

2. Зняття запаху з об'єкта, на якому передбачається його наявність:

а. Із рульового колеса автомобіля;

б. Із сидіння заліпленого автомобіля;

в. Із зламаного сейфа.

3. Забору повітря з місць можливого знаходження запаху:

а. Із залишеного сліду взуття.

Робота по вилученню слідів запаху вимагає:

1. Зняття та врахування природи їх утворення, щоб вилучити не будь - який, а потрібний запах.

2. Обережності і продуманості дій, щоб не "забруднити" чи не знищити запах, який вилучається.

3. Використання особливих засобів та пристроїв для забору запаху і забезпечення його збереження.

У першому варіанті вилучення запаху полягає в тому, щоб виключити занесення сторонніх запахів при вилученні об'єкта і розміщення його в стерильно чисті та герметичне закриті ємкості.

1. Робота в гумових рукавичках;

2. Вилучення об'єкта пінцетом, тощо.

У другому варіанті для забору запаху з предмету використовуються в якості поглиначів запаху вільні від запаху шматки бавовняної тканини (байки, фланелі) які накладаються на об'єкт з запахом, витримуються не менше 30 хвилин і потім упаковуються як і в першому варіанті.

Вилучення повітря зі слідами запаху здійснюється:

1. Шляхом його забору чистим шприцом;

2. Чи спеціальним пристроєм (типу приладу "Шершень" і перекачки потім у чисту, герметично закриту посуду).

Строки збереження законсервованого запаху людини можуть бути різними, від 2 -3 до 14 років.

Специфіка запахових слідів і забезпечення їх збереження потребує, щоб вилучення даної категорії слідів, як правило, відбувалося до застосування службове - розшукової собаки і проведення інших дій щодо огляду місця події.

Процедура вилучення запахових слідів (об'єктів та повітря) повинна детально описуватися в протоколі відповідної слідчої дії:

1. Огляду місця події;

2. Обшуку;

3. Вилучення отримання зразків для порівняльного дослідження.

В протоколі слідчої дії обов'язково фіксуються слідуючи дані:

1. Що собою являє вилучений об'єкт чи предмет, з якого забирається запах;

2. Де, саме, він розміщений;

3. Які ознаки його зв'язку з подією;

4. Що знаходилось поруч з ним;

5. Як саме проводилось вилучення;

6. Як і в що, конкретно, було запаковано вилучене.

Особливе значення слідів запаху полягає в тому що:

1. Вони непомітні для того, хто їх залишає;

2. Сліди запаху залишаються всюди, де діє людина.

Сьогодні при боротьбі із злочинністю необхідно вести не тільки пошук нових засобів виявлення і викриття злочинів, але й розширювати та удосконалювати ті методи і засоби, які вже позитивно себе зарекомендували.

Мабуть треба створювати "картотеку" запахових слідів осіб

Література

1. Бахин В. П., Биленчук П. Д., Кузьмичев В. С. Криминалистические приемы и средства разрешения следственных ситуаций: Учебное пособие.— Киев: КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1991.— 104 с.

2. Бахін В.П., Гора І.В., Цимбал П.В. Криміналістика: Курс лекцій (ч.1). – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 356 с.

3. Винберг А.И. Судебно - одорологическая экспертиза.// Соц. законность 1987. №10.

4. Почкаев В.И., Евмеенко С.А., Ставровский К.О. Биология в криминалистике. - Минск, 1994.

5. Райт Р. Х. Наука о запахах. - М.: Мир, 1966.

6. Салтевский М.В. Использование запаховых следов для раскрытия и расследования преступлений. - К., 1982.

7. Салтевский М.В. Криминалистическая одорология (работа с запаховыми следами). - Киев, 1976.

8. Салтевський М.В., Глібко В.М. Запахові сліди у слідчій практиці. – Київ, 1992.

9. Строгович М.С. О криминалистической одорологии (Вопросы борьбы с преступностью). - Иркутск, 1970.

10. Цветков М. Об индивидуальности и неизменности запаха человека.// Соц. законность, 1990. №6.

Тема №13 „Кримінальна реєстрація”

План

1. Виникнення, поняття, зміст і правові основи кримінальної реєстрації.

2. Види обліків.

3. Криміналістичні обліки органів внутрішніх справ

Самостійна робота

1. Оперативно - довідкові обліки, їх організація і використання в розкритті і розслідуванні злочинів. (в лекції це питання є).

2. Довідково - допоміжні обліки (в лекції це питання є).

3. Види обліків, що використовуються для виявлення і розкриття податкових злочинів.

1. Виникнення, поняття, зміст і правові основи кримінальної реєстрації

Методи реєстрації в цілях боротьби із злочинністю використовувалися ще в стародавні часи. Як правило, для цього застосовувалось два способи:

Дата добавления: 2014-10-15