Потік туристів - основа комплектування туристичного продукту

План

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення поняття «економічна стратегія».

2. Яка роль підприємницької стратегії в розвитку туристичного бі­знесу?

3. Охарактеризуйте об'єкти стратегії економічного управління дія­льністю туристичного підприємства.

4. У чому полягають особливості розробки стратегії розвитку суб'єктів туристичного бізнесу?

5. Чим визначаються види базових економічних стратегій та яка їх роль у плануванні?

6. Які заходи забезпечують перехід до вищого рівня економічної стратегії діяльності підприємств?

7. Розкрийте сутність стратегії стабілізації та охарактеризуйте за­ходи її забезпечення.

8. В чому проявляється зв'язок стратегії розвитку підприємства з життєвим циклом туристичних послуг?

9. Перерахуйте специфічні особливості окремих груп стратегій розвитку підприємств туристичного бізнесу.

10. Що є основою стратегії концентрованого росту економіки під­приємства?

12. Яку роль відіграє стратегія якості туристичних послуг у діяль­ності підприємств?

13. Перерахуйте етапи розробки економічної стратегії діяльності підприємства.

14. Що враховується при оцінюванні діючої економічної стратегії підприємств?

15. Перерахуйте та прокоментуйте внутрішні й зовнішні фактори розвитку туристичного бізнесу.

16. Яке значення має розробка стратегічних альтернатив при визна­ченні базової економічної стратегії діяльності підприємств?

17. Які функціональні стратегії використовуються при обгрунту­ванні базової економічної стратегії туристичної діяльності?

18. Дайте визначення сутності економічного управління та докуме­нтів, в яких фіксуються управлінські рішення.

19. Охарактеризуйте систему планів і методичних особливостей їх складання.

20. Яка роль державних програм розвитку туризму в плануванні діяльності суб'єктів туристичного бізнесу?

21. За якими етапами формується модель економічного управління підприємством?

22. На чому ґрунтується ефективне планування туристичної діяль­ності підприємств?

23. Розкрийте сутність методів планування туристичної діяльності.

Рекомендована література

1. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу. Навч. посібник./ Л.П. Дядечко. –К.: Цент учбової літератури, 2007, с.46-62.

ТЕМА 3. Економічна характеристика продукції (послуг) підприємств готельного господарства і туризму

3.1. Потік туристів - основа комплектування туристичного продукту.

3.2. Місце реалізації туристичного продукту (послуг) в економіці суб'єктів туристичного бізнесу.

3.3. Класифікація планів реалізації туристичних послуг (турпродукту).

3.4. Методи планування продажу туристичного продукту й окремих послуг.

3.5. Програмно-цільовий метод планування продажу туристичного продукту.

3.6. Оцінювання запасу фінансової міцності підприємства.

Стабільно високі темпи економічного зростання, підвищення доходів і добробуту населення, посилення інтеграції та глобалізації світогосподарських процесів потребують нових підходів до форму­вання туристичних потоків і комплексу необхідних для їх обслуго­вування товарів і послуг. Потік туристів (туристичний потік) – це сукупність людей, які покидають місце постійного проживання, щоб подорожувати в різноманітних напрямках пішки або на яко­мусь транспорті в терміни від 24 годин до одного року без здійс­нення оплачуваної діяльності і повертаються назад.

Оскільки задоволення життєво необхідних і соціально-куль­турних потреб невіддільне від людини, то туристичний потік як су­купність організованих і неорганізованих (самодіяльних) мандрів­ників виступає основою формування туристичного продукту.

На споживчому ринку туристичний продукт виступає як комп­лекс матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для обслуго­вування сукупності конкретних туристичних маршрутів. Комплекс таких благ, сформований для задоволення потреб мандрівників на окремому маршруті, має цілісно-цільовий характер, називається пакетом туристичних товарів і послуг, виступає на ринку як товар­на одиниця. Підставою для формування пакета туристичних послуг виступає конкретний за простором, часом та якістю обслуговування туристичний маршрут.

Синхронізація в просторі й часі процесів задоволення потреб туристів викликає необхідність застосування логістичних підходів до формування туристичних потоків і пов'язаних з ними потоків матеріальних і нематеріальних благ. Логістичний підхід передбачає оптимізацію взаємодії всіх підприємницьких структур, які забезпе­чують життєдіяльність і задоволення пізнавально-культурних, рек­реаційно-оздоровчих, культово-релігійних, освітніх, спортивних, пригодницьких та інших потреб туристів.

Логістичний підхід до формування туристичного продукту пе­редбачає отримання синергічного ефекту, який являє собою мультиплікативний ефект від синхронізації процесів обслуговування ту­ристів у просторі й часі. Концепція логістики спрямована на поєд­нання дій усіх структур туристичної індустрії, починаючи з отри­мання замовлень на подорожі і закінчуючи високим рівнем якості обслуговування туристів, з метою досягнення економічного та со­ціального ефекту.

Ціни на туристичний продукт визначаються за законами рин­ку. Особливого значення в ціноутворенні набуває підвищення якос­ті туристичного обслуговування та рівня його безпеки для життя і здоров'я туристів, а також вибір оптимальних схем туристичних маршрутів на основі критеріїв ефективності.

Принципова новизна логістичного підходу до організації діяльності підприємств туристичної індустрії полягає в забезпечен­ні органічного взаємозв'язку між різними структурами формуван­ня, просування на ринок і реалізації туристичного продукту, а та­кож наскрізного управління матеріальними та фінансовими пото­ками за допомогою новітніх інформаційних технологій.

Сутність концепції логістики в туристичній діяльності поля­гає в організації економічного управління на основі інтеграції та оптимізації процесів формування туристичних потоків і необхідних для їхнього обслуговування матеріальних, фінансових, сервісних та інформаційних потоків. Сутність логістики в туризмі випливає з поняття «логістика», що було розкрито на першому Європейському конгресі (1997) з питань матеріальних потоків як вчення про систе­мне планування, управління та контроль за матеріальними, інфор­маційними і пасажирськими потоками. Логістичне вчення дозволяє визначати туристичний потік як сукупність процесів, які забезпе­чують рух туристів у певному часовому інтервалі і вимірюються в абсолютних одиницях.

3.2. Місце реалізації туристичного продукту (послуг) в економіці суб'єктів туристичного бізнесу

Взаємозв'язок туристів (мандрівників різної цільової спрямо­ваності) зі сферою задоволення їхніх потреб, а саме, з придбанням послуг та організацією подорожей, характеризує туристичний бізнес як особливий вид підприємницької діяльності. Туристична діяль­ність охоплює організацію подорожей та надання послуг, необхід­них для задоволення різноманітних потреб туристів, через систему ринкових відносин, тобто через купівлю-продаж, з метою одержання прибутку або іншої вигоди. Взаємозв'язок потоків туристичних пос­луг і фінансових потоків здійснюється через ринок туристичного продукту, який являє собою сферу економічних відносин між вироб­никами і споживачами туристичних послуг. Суб'єктами туристично­го ринку виступають юридичні та фізичні особи, що є виробниками і покупцями туристичного продукту, який виступає об'єктом ринко­вих відносин, тобто відносин купівлі-продажу туристичних послуг.

До основоположних функцій туристичного ринку належать:

1) просування туристичного продукту від виробника до тури­ста (споживача);

2) реалізація вартості та споживної вартості туристичних пос­луг, що входять до складу туристичного продукту;

3) інвестування грошових коштів у забезпечення діяльності та розвиток туристичної індустрії й формування нових видів турис­тичного продукту.

Туристичний продукт як комплекс туристичних послуг, необ­хідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі, ви­ступає основним товаром на туристичному ринку.

Оскільки туристичний продукт являє собою комплекс турис­тичних послуг, то існують різні структури, які забезпечують прий­мання та обслуговування туристів (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорт, установи культури, розваг, спорту, оздоровлення, рекреації і т.п.). Сукупність таких структур є туристичною індустрією.

Усі підприємства туристичної індустрії, реалізуючи свої по­слуги туристам безпосередньо або через туристичних операторів (агентів), одержують доход як джерело відшкодування витрат та отримання прибутку.

У ринковій економіці діяльність підприємств туристичної ін­дустрії аналогічно іншим сферам діяльності орієнтується на попит потенційних туристів. Виготовляти туристичні послуги, не знаючи споживчого попиту, означає марнувати ресурси. Тому планування обсягів реалізації туристичного продукту (окремих туристичних послуг) виступає вихідним моментом процесу економічного управ­ління суб'єктом підприємництва в туризмі. Це означає, що плануванню виробничо-обслуговуючої та фінансової діяльності підпри­ємства туристичної індустрії має передувати вивчення ринку й обґрунтування планів реалізації туристичного продукту (послуг).

Основою розробки плану реалізації виступають дані моніто­рингу та маркетингових досліджень відповідних сегментів турис­тичного ринку. Моніторинг при цьому розглядається як спостере­ження за діяльністю, збирання інформації, її оброблення, узагаль­нення, аналіз і підготовка даних для використання в процесі планування.

Маркетингові дослідження повинні визначити рівень впливу зовнішнього макро- і мікросередовища на обсяги реалізації пропонованого туристичного продукту (послуги) на конкретному ринку в плановому періоді.

Прогнозовані маркетингом обсяги попиту на конкретний вид послуг стають основою для розробки планів комплектування турпродукту і всієї фінансово-господарської діяльності підприємств туристичного бізнесу.

Варто пам'ятати: не комплектування туристичного продукту, а потім організація його збуту повинні бути законом при плануванні туристичної діяльності, а навпаки, оцінка можливостей вигідного продажу кожного конкретного туристичного продукту, а потім ор­ганізація його виробництва відповідно до попиту кожного сегмента ринку і кожного покупця. Іншими словами, планування виробництва туристичного продукту або окремих послуг має здійснюватися з урахуванням того, скільки, чого, де, коли, кому і на яких умовах можна продати, щоб отримати прибуток або іншу вигоду. Тому ос­новою розробки плану реалізації суб'єктів підприємництва в туризмі виступають дані моніторингу і маркетингових прогнозів ринкового попиту на окремі види туристичних послуг і турпродукт в цілому.

Обсяг реалізації турпродукту характеризує соціально-еконо­мічний розвиток країни (регіону), виступає індикатором рівня до­ходів та якості життя населення, а для підприємницьких структур є умовою одержання прибутку і внутрішнім джерелом інвестиційних ресурсів, тобто фактором забезпечення саморозвитку.

Виручка від реалізації турпродукту по-іншому називається доходом від основної діяльності в туризмі. Вона визначається обся­гом проданого туристичного продукту в грошовому (вартісному) вираженні.

За підрахунками відповідно до рекомендацій Всесвітньої ту­ристичної організації (ВТО), обсяг туристичного споживання това­рів і послуг в Україні у 2004 р. становив 6,56 млрд дол. США, що на 66% більше ніж у 2001 р.

3.3. Класифікація планів реалізаціїтуристичних послуг (турпродукту)

В умовах поглиблення ринкових відносин планування обся­гів реалізації окремих туристичних послуг або їхніх пакетів є не тільки вихідним моментом, а й найбільш відповідальним етапом планування всієї фінансово-господарської діяльності суб'єктів ту­ристичного бізнесу. Туристичний продукт формується туроперато­ром, виходячи з кон'юнктури туристичного ринку відповідно до замовлень потенційних туристів або організацій. Туроператор отримує право на реалізацію послуг, які включені в пакет за відпо­відним туром, на основі договорів з особами, що надають окремі послуги, або з туроператором, який приймає туристів і забезпечує надання всіх видів послуг, забезпечуючих тур.

Конкретне замовлення туристів на формування пакета туристичних послуг оформляється в письмовій формі як угода, що має характер попереднього договору. При плануванні обсягів реалізації туристичного продукту враховується комплекс заходів, спрямова­них на створення та підготовку до реалізації туристичних послуг. Місцем реалізації туристичних послуг є країна, в якій зареєстрова­но суб'єкт, що реалізує туристичний продукт, а місцем надання ту­ристичних послуг - країна, на території якої надаються реалізовані послуги.

Реалізація туристичного продукту оформляється договором на туристичне обслуговування за встановлену плату. Такий договір укладається в письмовій (електронній) формі відповідно до законо­давства України. Формою письмового договору на туристичне або екскурсійне обслуговування може бути ваучер, який є документом суворої звітності.

Важливою складовою договору з реалізації туристичного продукту є умови безпеки туризму. Під безпекою туризму розумі­ється особиста безпека туристів, збереженість їх майна, не нане­сення шкоди довкіллю під час подорожування.

План реалізації всього асортименту туристичних послуг виз­начає програму їхнього виробництва, ресурсного забезпечення, розрахунків собівартості, прибутку та рентабельності окремих по­слуг і всього турпродукту та інших показників господарської діяль­ності туристичних підприємств.

При плануванні продажу туристичних послуг (товарів) необ­хідно враховувати характерні риси туристичного ринку, що визна­чають його класифікацію.

1. Спеціалізація ринку, на якому функціонує туристичне під­приємство, визначається об'єктом реалізації, що пропонує підпри­ємство. До таких об'єктів відноситься окрема туристична послуга або їхня сукупність без утворення туристичного продукту, окремий товар або товарна група для туристів і, нарешті, туристичний про­дукт як комплекс туристичних послуг і товарів.

2. При плануванні виділяється внутрішній ринок, який може бути загальнодержавним або регіональним (місцевим), ринок для іно­земних туристів і ринок для виїзного туризму. Окремо в цій групі може виділятися міський і сільський туристичний ринок.

3.3а рівнем монополізації в туризмі переважає конкурентний ринок із усіма його атрибутами, хоч об'єкти туристичного інтересу можуть бути унікальними.

4. За рівнем насичення туристичний ринок може бути ринком продавця, коли попит на ньому переважає пропозицію, або ринком покупця, якщо пропозиція перевищує чи дорівнює попиту. Ця ха­рактеристика відіграє велику роль при розробці збутової політики підприємства, обгрунтуванні стратегії ціноутворення та політики застосування цінових знижок.

5. Рівень інтеграційних зв'язків країн світу визначає відкри­тість туристичного ринку. Наприклад, замкнутий (автактический) ринок обмежується територіальними рамками в'їзду туристів і ту­ристичних груп, оскільки застосовується адміністративна заборона або обмеження на пересування поза встановленим маршрутом.

6. Життєвий цикл ринку визначає такі його види: народжува­ний, зростаючий, стабільний, занепадаючий та безперспективний. Кожен з цих видів ринку вказує на доцільність (недоцільність) на­рощування туристичної діяльності.

Знання основних характеристик ринку туристичного продук­ту дозволить підприємству визначити свою «ринкову нішу», тобто відшукати прийнятний для нього сегмент ринку і визначити кількіс­ні параметри реалізації своїх туристичних послуг.

Крім того, при плануванні обсягів реалізації туристичного продукту необхідно враховувати, що формування та просування туристичних послуг на ринок знаходиться під впливом зовнішніх факторів; головне:

^політична та економічна ситуація в країні й у світі;

врівень конкуренції на внутрішньому і зовнішньому ринках;

^міжнародне становище країни і рівень глобалізації;

^екологічні умови розвитку туризму;

^інфраструктура обслуговування туристів (віддаленість аеропортів, автострад, наявність кемпінгів, мотелів, готелей, ротелей, ботелей, флотелей тощо).

Перш ніж проводити планові розрахунки, необхідно з існуючої системи планів вибрати той вид, що більше інших відповідає конк­ретному завданню і реальній ситуації.

Розробка планів реалізації турпродукту або окремих послуг грунтується на принципах науковості, комплексності, безперервно­сті, реальності, цілеспрямованості.

Стратегічні, довгострокові та середньострокові плани реалі­зації передбачають перспективи розвитку діяльності підприємства.

Головною особливістю цих планів є те, що вони складаються на основі концепції економічної, соціальної та науково-технічної політики підприємства.

Поточні плани складаються на рік з розподілом по кварталах і місяцях. Вони передбачають послідовну реалізацію середньострокових і довгострокових планів з урахуванням реальної кон'юнктури ринку та умов господарювання, охоплюють ширше коло завдань і виступають гнучкою формою планового управління діяльністю підприємств.

Оперативні плани - це деталізовані завдання для кожного ви­конавця поточного плану на короткий період (декаду, тиждень, день, годину).

При обґрунтуванні планів реалізації турпродукту підпри­ємств застосовуються у взаємозв'язку два підходи.

Перший підхід передбачає використання маркетингових кон­цепцій планування, які орієнтують на врахування ринкового попиту і конкурентного середовища, а другий - спирається на цільові орієн­тири, пов'язані з необхідним, можливим або ресурсозабезпечним обсягом реалізації турпродукту та окремих послуг.

При маркетинговому підході використовується п'ять основ­них концепцій.

1. Виробнича концепція спрямована на удосконалення про­цесу виробництва та комплектування турпродукту з метою знижен­ня його собівартості. Вона є типовою для ринку пропозиції, тобто в умовах незадоволеного попиту споживачів, а також при високій со­бівартості турпродукту і послуг, коли є резерви її зниження.

2. Продуктова концепція характеризується тим, що основою планування обсягів реалізації виступає поліпшення споживчих влас­тивостей турпродукту (послуг), підвищення його якості. Ця концеп­ція відповідає умовам конкурентної боротьби, коли є можливість за рахунок поліпшення споживчих властивостей та якості обслугову­вання туристів підвищити конкурентоздатність туристичного про­дукту (послуг).

3. Комерційна концепція полягає в тому, що для забезпечен­ня реалізації турпродукту активізується робота збутових служб: працівників реклами, агентів зі збуту, система Інтернет тощо.

4. Концепція індивідуального маркетингу орієнтує діяльність підприємства на виявлення і задоволення індивідуальних потреб туриста, відмінних від масового споживача, наприклад, унікального екстріма.

5. Концепція соціального маркетингу спрямована на врахування суспільних потреб та інтересів перспективного характеру, таких зок­рема, як охорона навколишнього середовища, зміцнення здоров'я лю­дей, розвиток економіки країни і підвищення добробуту населення.

Обрана концепція маркетингу є основою для вибору цільової орієнтації планування. Планування може орієнтуватися на минуле, сучасне, майбутнє або їхній взаємозв'язок.

Планування, зорієнтоване на минуле, називається реактивним, оскільки передбачає тільки екстраполяцію досягнутого на майбутній період. Таке планування спрямоване на виживання. Воно приведе до витіснення турпродукту і послуг не тільки із зовнішнього, а йіз внутрішнього ринку.

Орієнтація планування на сучасний асортимент та якість ту­ристичного продукту називається інактивним плануванням. Це кращий варіант порівняно з попереднім, але він не передбачає руху вперед, його основною метою є стабілізація діяльності.

Прогресивним є преактивне планування, зорієнтоване на розвиток та невпинне удосконалення виробництва турпродукту не тільки відповідно до ринкового попиту, а й випереджаючи його, тобто пропонуючи потенційним туристам допоки невідомі їм по­слуги та маршрути.

Орієнтація на взаємодію реактивного, інактивного та преактивного планування визначає інтерактивний вид планування, сут­ність якого полягає у визначенні бажаного майбутнього і пошуку реальних шляхів його досягнення. Таке планування спрямоване на розвиток туристичної діяльності як окремого підприємства, так і всього туристичного бізнесу. Інтерактивне планування потребує як мінімум три варіанти розрахунків.

Перший варіант полягає в обґрунтуванні можливого обсягу реалізації турпродукту (послуг) на основі споживчого попиту на ринку діяльності підприємства з урахуванням конкурентів.

Другий варіант ґрунтується на можливостях ресурсного за­безпечення формування (комплектування) та реалізації туристично­го продукту (послуг).

Третій варіант планових розрахунків передбачає визначен­ня необхідного обсягу реалізації турпродукту (послуг) для досяг­нення цільового розміру прибутку підприємства.

Конкретний процес планування може охоплювати різні варі­анти розрахунків. їх вибір залежить від тривалості планового пері­оду, наявності необхідної інформації, досвіду й уміння планових працівників.

Дата добавления: 2014-10-15