Перше питання плану

План

Вступ

Курс

лекцій з дисципліни

Історії України

для студентів спеціальностей:

5.090239 «Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних,

будівельних і дорожніх машин та обладнання»;

5.092110 «Будівництво та експлуатація будівель та споруд»;

5.092111 «Організація та техніка протипожежного захисту»;

5.130401 «Лісове господарство»;

5.100504 «Обслуговування залізничних споруд та об’єктів колійного

господарства».

Рецензія

Курс лекцій «Історія України» підготовлено відповідно до навчального плану і

навчальної програми дисципліни спеціальностей:

5.090239 «Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних,

будівельних і дорожніх машин та обладнання»;

5.092110 «Будівництво та експлуатація будівель та споруд»;

5.092111 «Організація та техніка протипожежного захисту»;

5.130401 «Лісове господарство»;

5.100504 «Обслуговування залізничних споруд та об’єктів колійного

господарства».

Посібник написаний у формі лекцій, в якому є прагнення об’єктивно висвітлити історію українського народу – від праслов’янських часів до сьогодення. Курс лекцій включає в себе 18 тем, матеріал яких доводить до студента логіко-історичний процес формування і становлення держави Україна без ідеологічного забарвлення і будь-якої категоричної оцінки тієї чи іншої концепції. Це дає можливість кожному студенту по-своєму оцінити історичну спадщину і сформувати власний погляд на історичне минуле України.

Матеріал подається стисло і доступно з відповідними питаннями до кожної теми курсу «Історія України, літературою та завданнями для самостійного опрацювання. Також подаються додаткові матеріали біографічного, документального характеру, що зацікавлять студентську молодь. Мета посібника – допомогти студенту в підготовці до семінарських занять, іспиту.

Праісторія українських земель

Мета і завдання

Ознайомити студентів із значенням та завданням вивчення курсу "Історія України", його історіографією і джерелами. Засво­їти основні етапи праісторії українських земель.

1. Значення, завдання та методика вивчення історії України.

2. Історіографія й джерела історії України. Наукова періодизація.

3. Основні етапи праісторії українських земель.

Вивчення курсу української історії у вищих навчальних закладах допоможе студентам відкрити нові сторінки нашого народу, його героїчну і повчальну історичну долю.

Історія України - це наука, яка вивчає виникнення і розвиток людського суспільства на всіх українських землях, вона ґрунтується на законах розуміння історії. Історія України вивчає перед­усім розвиток продуктивних сил, способи виробництва, виробничі відносини, які склалися між людьми в процесі виробництва в кожний конкретний період.

Велике місце посідає висвітлення всіх визвольних рухів, од­вічне прагнення українського народу до незалежності, його боро­тьба проти польських, литовських, австро-угорських, російських, монголо-турецько-татарських завойовників.

В сучасних умовах незалежної, суверенної Української дер­жави важливо осмислити її історичний шлях на принципах прав­ди, об'єктивності, без ідеологічних догм і фальсифікацій. Знання з історії України мають велике практичне значення, вони вчать студентів критично, самостійно мислити, вміло аналізувати ми­нуле і сучасне, використовувати історичний досвід для розв'язання сучасних проблем.

Зміни, які відбулися в Україні за останні роки, дали можли­вість ознайомитись з правдивою історією нашого народу, по-новому осмислити його місце в світовому процесі розвитку циві­лізації. Сьогодні видано чимало історичних праць, підручників як вчених минулого, так і сучасних, тих, котрі живуть в Україні і поза нею, але багато матеріалів друкується в дискусійному плані і вимагає уточнення й поглиблення.

Допомогти студенту в правильному виборі та оцінці історич­ного матеріалу - така мета даного навчального посібника - конспекту лекцій. В ньому, крім теми й плану, дано основну і додат­кову літературу, проблемні питання, а також завдання для самостійного опрацювання матеріалів прочитаної лекції. Слід пам'ятати, що у викладанні історії України лекція є провідною формою навчального процесу, від її ідейно-наукового рівня за­лежить засвоєння змісту історичних подій і явищ формування національного світогляду.

Висвітлюючи друге питання плану, слід відмітити, що прові­дними науковцями найважливіших досліджень з історії України є: М.Грушевський, Крип’якевич, М.Аркас, Д.Дорошенко, Д.Яворницький, О.Субтельний, Н.Полонська-Василенко, В.Король, Л.Мельник, Ю.Зайцев, В.Смолій, Б.Лановик та ін. Ви­вчення історії України ґрунтується на документальній базі, яка забезпечує об'єктивність і науковість.

В науці розрізняють п'ять основних типів історичних дже­рел:

1. Речові - пам'ятки матеріальної культури, археологічні знахід­ки (знаряддя виробництва, побутові предмети, культури).

2. Етнографічні - пам'ятки, в яких знаходимо дані про характер і особливості побуту, культури, звичаїв того чи іншого народу.

3. Лінгвістичні джерела, тобто дані з історії розвитку мови.

4. Усні джерела - народні пісні, історичні думи, перекази, леген­ди, народні прислів'я та ін.

5. Писемні джерела, які є основою історичних знань. Їх можна поділити на:

а) актові матеріали - джерела, що є результатом діяльності різних установ, організацій (протоколи, грамоти, накази, статис­тичні дані та ін.);

б) оповідні пам'ятки - літописи, спогади, щоденники, літера­турні та інші твори.

Наприклад, найважливішими джерелами з історії Давньору­ської та періоду феодальної роздробленості є літописи - "Повість минулих літ", "Руська правда", періоду ХІ-ХШ ст. - "Слово о полку Ігоровім" тощо.

Необхідно звернути увагу на періодизацію історії нашої дер­жави. Вперше наукову концепцію, схему української історії обґрунтував М.С.Грушевський в 1904 р. у роботі "Звичайна схема "русской" історії і справа раціонального укладу історії східного слов'янства". На основі вчення Михайла Грушевського можна виділити такі головні етапи нашого державотворення:

- Княжа доба русько-української історії (др. половина І тисячо­ліття - кінець XV ст.).

- Козацько-гетьманська держава і боротьба за її утвердження і збереження (кінець XV ст. - кінець ХVШ ст.).

- Боротьба проти імперії, творення новітньої Української дер­жави (XIX - початок XX ст.).

- УРСР в складі радянської тоталітарної системи та відродження України (1921-2002 рр.).

Вивчаючи історію України, бажано враховувати геополітичні фактори, її життєвий простір. {Геополітика - політична концеп­ція, яка вивчає у політиці держави засадничу роль географічних факторів:

1) просторове розташування країни; 2) розмір території; 3) наявність чи відсутність природних ресурсів; 4) клімат; 5) кіль­кість населення тощо}.

Деякі конкретні дані:

Територія України - 604 тис. кв. км. Це найбільша в Європі держава: із заходу на схід протяжність території 1316 км, із пів­дня на північ - 893 км. Протяжність кордонів 6500 км, в тому чи­слі морем 1050 км. Чисельність населення - 48,5 млн. чол., а це п'яте місце в Європі.

Україна володіє унікальним природним потенціалом: сприя­тливий клімат, земля найбагатша чорноземами, а також містить понад 200 видів корисних копалин і хімічних елементів.

Отже, Україна володіє великим історичним, духовним, при­родним потенціалом. Її народ має свої корені, свою історію, не претендує на чужі землі і народи.

Третє питання. Прадавню історію України (до нашої ери) можна умовно поділити на дві доби - кам 'яну і металу.

Найпершим і найбільш давнім у часі періодом історії Украї­ни є період палеоліту (від грецьких слів "палайос" - стародавній і "літос" - камінь). Він поділяється археологами на ранній (при­близно 1 млн. років тому), середній (150-35 тис. років тому) і пі­зній (40-45 тис. років тому).

Середньокам 'яна доба (мезоліт) тривала з 14 по 11 тисячо­ліття до нашої ери і вважається перехідною від давнього кам'яного (палеоліту) до неоліту (нового кам'яного віку). В добу неоліт у (10-5 тисячоліття до нашої ери) людина приручає дома­шніх тварин всіх основних видів, виникає примітивне землеробс­тво. Епоха неоліту - це племінний лад, економічною і соціаль­ною основою якого був матріархат.

Перехідною епохою від кам'яного віку до епохи бронзи був енеоліт - міднокам'яний вік (4-3 тисячоліття до нашої ери). В цей час людство оволоділо першим металом - міддю. В добу міді настає перехід від мотичного до ранніх форм орного землеробст­ва. В цей період з'являється одна з найяскравіших культур давньоєвропейської історії - трипільська.

Варто зазначити, що наступним після енеоліту періодом був період бронзи (від 2 до 1 тисячоліття до нашої ери) - першого штучно створеного людиною сплаву, який має великі переваги над міддю. За доби бронзи патріархальні відносини (верховенство чоловіків) остаточно утвердились у тогочасному суспільстві. Приблизно з рубежу 2 і 1 тисячоліття до нашої ери починається ранньозалізна доба. В цей час активізується розвиток землеробс­тва, військової справи, ремесла, торгівлі.

Оцінюючи нашу найдавнішу історію, можна зробити наступ­ні висновки:

1. Із найдавніших часів нашу землю населяло розмаїття народів і - племен, і всі вони залишили певний слід в історії (наприклад, трипільська культура). Про глибину державних традицій на нашій території свідчать ранні державні території: Готи, Ски­ти, Анти, Дулібський союз.

2. Ми не прийшли з чужої землі, наші корені в праісторії, де за­кладено основи господарства, культури, духовності і навіть суспільного та державного устрою.

3. Народи, які проживали на наших землях, розвивались в контексті європейської й світової цивілізації, вони знаходились на перехре­сті шляхів, були буфером, захистом, піддавались постійній асиміляції. Це позитивно вплинуло на їх життя, прискорило заро­дження ранніх слов'янських племінних союзів держав.

Проблемні питання та завдання для самостійної роботи

1. Що ви знаєте про давні народи, які населяли українську тери­торію?

2. Чому державу антів називають початком історичного життя українського народу?

3. Назвіть найдавніші стоянки первісних людей на території України.

4. Які археологічні пам'ятки скіфської культури ви можете назвати?

ТЕМА І

Східні слов'яни в давнину. Київська Русь

Мета і завдання

На основі рекомендованої літератури, матеріалів навчальної лекції допомогти студентам оволодіти темою, звернувши особ­ливу увагу на друге питання плану: "Утворення і розвиток Київ­ської держави".

Дата добавления: 2014-10-15