Система оподаткування суб’єктів господарювання

Податки – це обов’язкові платежі юридичних і фізичних осіб до бюджетної системи залежно від вартості майна, розміру доходу споживання або обсягу.

Стабільність

Принципи оподаткування

Обов’язковість

Соціальна справедливість за

визначення й стягнення

Передбачення відповідних

пільг для окремих платників

- Відрахування і внески до державних цільових фондів. - Збір на обов’язкове соціальне страхування. - Збір на страхування на випадок безробіття. - Збір на обов’язкове пенсійне страхування

Непрямі податки

1. Мито
2. ПДВ
3. Акцизний збір

Прямі податки

1. Податок на прибуток
2. Плата за землю
3. Податок з власників транспортних засобів
4. Відрахування на геологічних засобів
5. Плата за використання природних ресурсів
6. Плата за забруднення природних ресурсів
7. Місцеві податки і збори

Оподаткування юридичних осіб  

Характеристика окремих видів податків, платежів і засобів

Податок на додану вартість (ПВД)	- це частина заново створеної вартості, що відраховується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів (виконання робіт, надання послуг)). Платниками такого податку є національні та іноземні суб’єкти підприємницької діяльності, які перебувають на території України. Об’єктами оподаткування служать: - щодо відчизняних товарів – оборот з їхньої реалізації (крім продажу за іноземну валюту); - щодо імпортних товарів - різниця між цінами їхньої реалізації за фаціальну валюту та їхньої митною (купівельною)вартістю; - товарів (послуг),що реалізуються посередниками –різниця між продажною ціною та ціною, за якою проводяться розрахунки з поставниками, включаючи суму ПДВ (ставка податку – 20%).
Податок на прибуток підприємств	- платниками є – суб’єкти підприємницької діяльності, а також бюджетні організації в частині комерційної діяльності. Об’єктом оподаткування є – прибуток, який розраховується шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу на суму скоригованих валових витрат і на суму скоригованих амортизаційних відрахувань. Ставка податку – 30%.
Акцизний збір	– це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що виключаються в їхню ціну. Це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що виключаються в їхню ціну. Він обчислюється у відсотках у обороту або у твердих сумах з одиниці реалізованої продукції за єдиними на всій території України ставками. До переліку товарів (продукції), за які случається акцизний збір, входять: 1) лікеро-горілочні виробництва, вино, пиво; 2) кава, шоколад; 3) ікра лососевих та осетрових риб, делікатесна продукція з цінних видів риб і морепродуктів; 4)тютюнові вироби; 5) легкові автомобілі 6)ювелірні вироби із злота срібла, і діаманти; 7) хутрові вироби, одяг із натуральної шкіри; 8) високоякісні вироби із кришталю та фарфору; 9) килими й килимові вироби машинного виробництва; 10) відео техніка, кольорові телевізори.
Податок на експорт та імпорт	- є формою вилучення в дохід держави чистого прибутку, утвореного в наслідок розніми у рівнях зовнішньоторговельних і внутрішніх цін на окремі види товарів, які ввозяться на територію України або вивозяться з неї; його сполучають всі суб’єкти господарювання, що здійснюють зовнішньоторговельні операції.
Мито	- справляється з вартості або обсягу товарів, що підлягають митному контролю на території України.
Плата за землю	- визначається залежною від якості та розміщення земельної ділянки, виходячи з кадастрової її оцінки, і стягується у вигляді земельного порядку або орендної плати з тих суб’єктів господарювання, яким землю надано у володіння чи користування
Екологічний податок	- сплачують усі підприємства та озонізації, що задають шкоди довкіллю; він стягується за нормативами, встановленими Кабінетом Міністрів України залежно від рівня, обсягу й характеру забруднення навколишнього природного середовища і погіршення якості природних ресурсів.
Податок з власників транспортних засобів	- (транспортний збір) диференціюється залежно від типу (марки) транспортного засобу та потужності його двигуна.
Державне мито	- справляється з підприємством, організацій та громадян за документами й учинення різноманітних юридична-правових дій.

2. Прогнозування і планування на підприємстві

Прогнозування розвитку (стану) підприємства або організації – це наукове обґрунтування можливих кількісних та якісних змін його (її) стану в майбутньому,

а також альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану.

\

- цілеспрямованість – змістовий опис поставлених дослідницьких завдань;

- системність – побудова прогнозу на підставі системи методів і моделей, що характеризуються певною ієрархією та послідовністю;

  Принципи прогнозування.

- наукова обґрунтованість – усебічне врахування умов об’єктивних законів розвитку суспільства, використання світового досвіду;

- багаторівневий опис – опис об’єкта як цілісного явища і водночас як елемента складнішої системи;

- інформаційна єдність – використання інформації на однаковому рівні узагальнення й цілісності ознак;

- адекватність об’єктивним закономірностям розвитку – виявлення та оцінка стійких взаємозв’язків і тенденції розвитку об’єкта;

- послідовне вирішення невизначеності – ітеративна процедура просування від виявлення цілей та умов, що склалися, до визначення можливих напрямків розвитку;

- альтернативність – виявлення можливості розвитку об’єкта за умови різних траєкторій, різноманітних взаємозв’язків і структурних співвідношень;

Планування – це процес визначення цілей, на певний період, а також способів досягнення таких цілей.

Специфічні принципи планування:

- Цільова направленість - Безперервність; - Збалансованість; - Оптимальність використання ресурсів; - Адекватність об’єкта та предмета планування.

Залежно від тривалості планового періоду планування поділяється:

- перспективне (довгострокове і середньо строкове);

- поточне (на квартал, місяць).

3. Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування

Стратегія – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає приоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розділ ресурсів для їхнього досягнення.

Дата добавления: 2014-10-15