Прийняття Конституції (Основного Закону) України 28 червня 1996 р

В 28 червня 1996 р. була прийнята Конституція України. Конституція - Основний Закон держави.

Україна має давні конституційні традиції. Ще в часи Київської Русі і Галицько-волинського князівства діяла 'Російська правда'. Під час перебування українських земель у складі Литви і Польщі діяли 'Литовські Статути' (1529, 1566, 1588 гг.). В роки Національно-визвольної війни під керівництвом Б. Хмельницького основними правовими актами були универсали гетьмана, а з 1654 р. - 'Мартовські статті', що визначали автономний статус України у складі Московської держави. Наступними актами, визначальними правовий статус України в складі Московської держави, були Переяславські статті, Московські статті, Глухівські статті, Коломакські статті, 'Рішучі пункти'. Пам'ятником політичної і юридичної думки XVIII ст. стала Конституція Пилипа Орлика 'Пакты та Конституція прав і вольностей Війська Запорізького', створена 5 квітня 1710 р. До XIX ст. Конституційне право продовжувало розвиватися. Був створений проект 'Конституції Г. Андрузського'; із конституційними проектами в кінці XIX - початку XX ст. виступили М. Драгоманов, М. Грушевський. У роки Національно-демократичної революції 1917-1921 рр. була прийнята, але не набрала чинності 'Конституція УНР'. Конституційне право поповнилося чотирма Універсалами Української Центральної Ради. В Радянській Україні діяли чотири Конституції (1919 р., 1929 р., 1937 р., 1978 р.).

З проголошенням незалежності в Україні розгортається конституційний процес –розробка обговорення різноманітних варіантів нової Конституції, її розділів і статей. Конституційний процес умовно ділять на два періоди: I період - 1992-1994 рр.; II період - з 1994 р.

До прийняття Конституції (1996 р.) в I період була сформована Конституційна комісія на чолі з Президентом Л. Кравчуком і Головою Верховної Ради І. Плющем; до комісїї ввійшли також учені-правознавці, судді, працівники правоохоронних органів, народні депутати. Результатом праці комісії стало створення двох варіантів проекту Конституції, що були винесені на всенародне обговорення. Однак жоден з них прийнятий не був. ІІ період почався після позачергових виборів Президента України і формування нового складу Верховної Ради. Конституційну комісію очолили Президент України Л. Кучма і Голова Верховної Ради А. Мороз. Нові проекти створювалися представниками різноманітних політичних партій. Найбільш гострими проблемами були: механізм прийняття Конституції, форма правління в Україні, питання власності, виборчої системи, державної мови і символіки. Внаслідок протиріч між Президентом і Верховною Радою Л. Кучма видав Указ про проведення в вересні 1995 р. Всеукраїнського референдуму щодо прийняття Конституції України. В пошуках компромісу була створена Погоджувальна Комісія на чолі з М. Сиротою. Були вирішені спірні питання. В ніч на 28 червня 1996 р. більшістю голосів депутатів Верховної Ради Конституція України була прийнята. Її текст підписали Президент України і Голова Верховної Ради. Був виданий Указ Президента про надання чинності Конституції України.

Конституція включає 161 статтю і 14 розділів (розділ 15 містить 'Перехідні положення'). Конституція України є демократичною і володіє вищою юридичною силою. Вона визначає форму правління, державне влаштування, політичний режим України як незалежної, суверенної, правової держави. Найвищою соціальною цінністю по Конституції є людина; визначаються його права, свободи і обов'язки.

Конституція України є Основним Законом, що закріплює українську державність на майбутній розвиток України. Поєднання прав і свобод громадян з обов'язками є заставою демократичного розвитку суспільства. День 28 червня був проголошений національним святом України - Днем Конституції

Дата добавления: 2014-10-15