КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Система прогнозування фінансової діяльності
Система прогнозування фінансової діяльності є найбільш скиданою серед систем фінансового планування. Фінансове прогнозування спрямовано перш за все на виробітку фінансової стратегії підприємства. Фінансова стратегія – це система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства та найбільш ефективних шляхів їх досягнення. Формування фінансової стратегії здійснюється за такими етапами: (1). Визначення загального періоду формування фінансової стратегії. Головною умовою виступає тривалість періоду загальної економічної стратегії підприємства, якій фінансова стратегія підпорядкована. В середньому, тривалість періоду формування фінансової стратегії становить 3 роки. (2). Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища і кон’юнктури фінансового ринку. При цьому визначаються економіко-правові умови фінансової діяльності та їх можливі зміни у майбутньому періоді. (3). Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства. Головною ціллю при цьому є підвищення рівня добробуту власників підприємства і максимізація його ринкової вартості. Разом з тим, ця головна ціль конкретизується залежно від задач, встановлених на наступний період. (4). Конкретизація цільових показників фінансової стратегії по періодах їх реалізації. Забезпечується зовнішня і внутрішня синхронізація цільових показників, тобто їх узгодженість з показниками загальної стратегії розвитку підприємства, а також між собою. (5). Розробка фінансової політики по напрямах фінансової діяльності, що вивчаються. Фінансова політика являє форму реалізації фінансової стратегії підприємства у розрізі найбільш важливих аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її здійснення.
(6). Розробка систем організаційно-економічних заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії. Передбачається формування на підприємстві “центрів відповідальності”, зокрема центрів доходів і витрат. Центр доходів – це підрозділ підприємства, який приносить йому максимальний прибуток. Центр витрат – це підрозділ, який є низькорентабельним, але відіграє важливу роль у виробничому процесі. Наприклад, у западній економіці багато фірм дотримуються правила “двадцять на вісімдесят”, тобто 20% витрат капіталу повинні давати 80% прибутку, отже, останні 80% вкладень капіталу приносять тільки 20% прибутку. (7). Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії. При цьому визначаються: - узгодженість фінансової стратегії із загальною стратегією розвитку підприємства; - узгодженість фінансової стратегії із можливими змінами кон’юнктури фінансового ринку; - внутрішня збалансованість фінансової стратегії; - її реалізуємість; - рівень ризиків, пов’язаних з реалізацією фінансової стратегії; - результативність фінансової стратегії. Прогнозування складається з вивчення можливого фінансового стану підприємства на довгострокову перспективу. На відміну від планування метою прогнозування є не розробка прогнозів на практиці, оскільки вони є лише припущенням можливих змін. Прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників і параметрів, використання яких дозволяє визначити один з варіантів розвитку фінансової діяльності підприємства. Фінансове прогнозування являє основу для фінансового планування і бюджетування. Відправною точкою фінансового прогнозування є прогноз продажу і відповідних витрат: кінцевою точкою і ціллю розрахунок потреб у зовнішньому фінансуванні. Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних фінансових документів:
- прогноз звіту про прибутки і збитки; - прогноз руху грошових коштів (потоків); - прогноз бухгалтерського балансу. Ці документи утворюють основу фінансового плану. Прогноз об’ємів реалізації (продажу) складається в натуральних одиницях при декількох варіантів ціни або ціна продукції може бути вже визначеною на короткий термін. Як правило, складається на три роки. Дані для першого року приводяться по місяцях і відрізняються великою точністю і надійністю, оскільки відомі майбутні покупці, з якими заключні договори постачання. Дані для другого року приводяться поквартально, а для третього – однією річною сумою. Під розраховані суми реалізації плануються витрати на сировину і матеріали, устаткування, заробітну плату, оплату податків. Розмір витрат повинен бути таким, щоб вийти на передбачений розмір прибутку. Прогноз руху грошових коштів (баланс грошових потоків) складається з метою досягнути синхронізації у надходженні і витратах коштів, тобто досягнути необхідного рівня ліквідності активів. Прогноз бухгалтерського балансу доцільно складати на початкову і кінцеву дату плануємого періоду. Цей документ має структуру звичайного балансу підприємства і характеризує насамперед розмір і склад активів підприємства та витрат. Джерела їх формування і фінансування визначаються після цього. Якщо різниця між запланованими активами та наявними джерелами їх формування має від’ємне значення, потрібно додаткове зовнішнє фінансування. Потрібну суму додаткового зовнішнього фінансування можна обчислити за формулою [4, c.408]: Потреба у додатковому темп темп зовнішньому = АФ * приросту – ПФ * приросту - фінансуванні виручки виручки
нерозподілений прибуток - * Виручка прогн. * (1 - ), норма розподілу чистого прибутку на дивіденди де АФ – активи звітного балансу; ПФ – пасиви звітного балансу. Формула свідчить, що потреба у зовнішньому фінансуванні тим більше, ніж більше поточні активи, темп приросту виручки і норма розподілу чистого прибутку на дивіденди, і тим менше, чим більше поточні пасиви і чиста рентабельність реалізованої продукції. Після складання прогнозів визначають стратегію фінансування підприємства, сутність якої полягає у:
- формуванні структури і витрат капіталу; - визначенні джерел довгострокового фінансування; - виборі способів нарощування капіталу на перспективу. Розробка фінансової стратегії і фінансової політики щодо найважливіших напрямів фінансової діяльності дає змогу приймати ефективні управлінські рішення, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства.
Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 683; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |