Втрати попереднього напруження

Початкове попереднє напруження не є постійним, а з часом зменшується внаслідок втрат,обумовлених фізико-механічними властивостями матеріалів та технологією виготовлення.

Розрізняють втрати:

- перші – втрати в попереднього напруження в арматурі при виготовленні елемента;

- другі – втрати після обтискування бетону.

Втрати напружень визначають за формулами норм проектування.

9.Визначення напружень в бетоні і арматурі при обтискуванні бетону.

Під час розрахунку попередньо напружених елементів визначають напруження у бетоні й арматурі від зусилля попереднього обтискування на різних стадіях роботи елемента. Оскільки бетон і арматура мають різні фізико- механічні властивості, то в розрахунку використовують так званий зведений поперечний переріз, в якому площу перерізу арматури замінюють еквівалентною площею бетону (рис.8)

Рисунок 8 - Зусилля в бетоні та арматурі для попередньо напружених вигнутих елементів.

Геометричні характеристики зведеного перерізу:

площа

статичний момент площі перерізу відносно розтягнутої зони

відстань від розтягнутої гарні до центра ваги перерізу

момент інерції перерізу відносно осі, яка проходить через центр його ваги

Напруження в попередньо напруженій арматурі:

для стадії обтискування з урахуванням перших витрат

()

для стадії експлуатації з урахуванням повних витрат

(

Зусилля попереднього обтискування бетону

Питання для самоконтролю:

1. В чому полягає суть попередньо напруженого залізобетону?

2. Переваги і недоліки попередньо напружених конструкцій

3. Способи створення попереднього напруження

4. Охарактеризувати способи натягання арматури і їхнє застосування

5. Як вибрати клас бетону для попередньо напружених конструкцій

6. Види і класи арматури для попередньо напружених конструкцій

7. У яких випадках необхідне анкерування напруженої арматури?

8. Як вибрати величину попереднього напруження арматури?

9. Як визначити коефіцієнт точності натягання арматури?

10. Як визначити напруження в бетоні і арматурі від обтискування бетону?

Лекція № 12

Тема 2.7. Плоскі збірні перекриття

1 Класифікація плоских перекриттів.

2.Збірні балочні перекриття:

2.1 Компонування конструктивної схеми перекриття;

2.2 Розрахунок і конструювання панелей

3. Розрахунок і конструювання рігеля.

4. Проектування і розрахунок стику рігеля з колоною.

1. Збірні балочні перекриття.

Плоскі збірні перекриття широко застосовують у різних будівлях та спорудах завдяки їхній економічності, вогнестійкості, довговічності і простоті влаштування.

За конструктивною схемою залізобетонні перекриття бувають двох типів:

- Балочні (складаються з балок, розміщених в одному або двох напрямках, і плит, які опираються на балки.

- Безбалочні (плити оперті безпосередньо на колони, які мають у своїй верхній частині розширення (капітелі))

Перекриття в залежності від способу виконання бувають таких видів:

· Збірні

· Монолітні

· Збірно-монолітні.

Останнім часом дістали поширення монолітні залізобетонні перекриття з використанням профільованого металевого настилу, який виконує функції опалубки і робочої арматури.Це значно знижує трудомісткість,скорочує термін будівництва, зменшує висоту та вагу перекриття, і такі перекриття раціонально застосовувати в будівлях із нетиповою сіткою колон при реконструкції або заміні перекриттів.

2. Збірні балочні перекриття

Збірне балочне перекриття складається з панелей(плит), балок (ригелів), на які оперті панелі.

Ригелі можуть опиратись на колони (в будівлях з повним каркасом) або на внутрішні колони і зовнішні несучі стіни (в будівлях з неповним каркасом)(рис.1,а).

Проектування перекриттів включає в себе включає компоновку конструктивної схеми, розрахунок і конструювання панелей, ригелів та вузлів спряження ригелів з колоною.

2. 1.Компонування конструктивної схеми перекриття

При компонування конструктивної схеми перекриття вибирають сітку колон, напрям розміщення ригелів, тип і розміри панелей.

Сітку колон вибирають із врахуванням вимог типізації й уніфікації; в багатоповерхових промислових будівлях проліт ригелів беруть 6,9 або 12 м з кроком колон 6 м, а в цивільних будівлях -2,8…6,8 м.

Напрям ригелів може бути поздовжнім (рис.1,б) або поперечним (рис.1,в)

Рисунок 1- Конструктивні схеми збірних балочних перекриттів

а-поперечний розріз, б – поздовжнє розміщення ригелів, в – те саме, поперечне; 1-панелі перекриття, 2-ригелі, 3-колони

2.2 Розрахунок і конструювання панелей.

Найбільша втрата бетону в перекриттях припадає на панелі, тому дуже визначним є правильний вибір типу панелей.

Ребристі панелі(рис.2) застосовують переважно в промислових будівлях, кругло пустотні (рис.2) - у цивільних. Суцільні панелі бувають одношарові і двошарові х верхнім шаром із легкого бетону, що знижує тепло-звукопровідність.

Рисунок 2 - Конструкція та армування збірних панелей перекриття: а- ребристих, б-кругопустотних, в-суцільних.

Особливості розрахунку та конструювання плит зі звичайною арматурою:

1. Встановлюють розрахункові характеристики.

Визначають конструктивну та розрахункову довжину плити

2. Визначають конструктивну ширину плити В_к=В-20мм.

3. Визначають кількість пустот у плиті n=. Знаходять ширину крайніх ребер z=(n*159)+((n-1)*30)

4. Ширина одного крайнього ребра d=

5. Викреслюють переріз плити

6. Визначають розрахункове навантаження на 1 п м плити g=q*В_к

7. Викреслюють розрахункову схему плити – нерозрізна балка на двох опорах (

8. Визначають розрахунковий згинаючий момент М=

9. Визначають поперечну силу Q=

10. Викреслюють розрахунковий еквівалентний переріз плити (рис 5)

11. Перевірка положення нейтральної осі:М_сеч=В_к* h_f*R_b*γ_b2*(h₀-), h₀ = h-(2…3см)

12. Якщо М_сеч>М, то нейтральна вісь перетинає ребро, і це буде 11 випадком розрахунку, якщо М_сеч<М, то нейтральна вісь проходить в поличці.

13. Визначають табличний коефіцієнт А₀=

14. За таблицею по відомому значенню А₀ визначають коефіцієнт ƞ

15. Визначають площу робочої арматури за формулою А_s=, см²

16. За сортаментом підбирають кількість та діаметр робочої арматури, при чому кількість стержнів приймають на 1 більше кількості порожнин.

17. Встановлюють фактичний відсоток армування плити: μ=

18. Вираховують коефіцієнт φ_f, котрий враховує вплив поличок: φ_f,=0,75*≤0,5

19. Визначають мінімальну поперечну силу, котра сприймається бетоном: Q_msn=φ_b3*(1+φ_n+φ_f)*b*h₀*R_bt*γ_b, де φ_b3=0,6, φ_n=0

20. Перевіряють умову Q_msn>Q

21. Якщо умова виконується, то поперечна арматура встановлюється конструктивно з кроком s=h\2

22. Встановлюють каркасі на довжини прольоту плити, діаметр поперечних стержнів приймають конструктивно Ø6А400С, або Ø5Вр-1, діаметр поздовжніх стержнів приймають на 2, або 4 мм більше, ніж діаметр поперечних стержнів. Кількість каркасів приймають 3 або 4, в залежності від кількості порожнин в плиті.

23. Розрахунок монтажної петлі проводять наступним чином:

· Визначають навантаження від власної ваги плити q_n=k_f*γ_f*g_n*B_k, k_f=1,4 γ_f=1,1 g_n=2,750кН/м

· Зусилля на одну петлю

· Площа арматури монтажної петлі: A_s=, см²

· За сортаментом підбирають діаметр монтажної петлі, враховуючи, що мінімальний діаметр монтажної петлі 10мм клас арматури А 240С

24. Конструюють плиту, арматурні вироби та складають специфікації.

3.Розрахунок і конструювання ригеля.

Ригель збірного перекриття в будівлях з повним каркасом є елементом рамної конструкції. В будівлях із неповним каркасом, якщо прольоти відрізняються не більше ніж на 20 % і при невеликому тимчасовому навантаженні,ригель можна розглядати як нерозрізну балку.

Форма поперечного перерізу ригелів може бути прямокутною, тавровою з поличкою внизу або зверху. Якщо прольоти менше 6 м,то ригелі армують звичайною арматурою, а при більших прольотах - попередньо напруженою. Для ригелів вибирають бетон класів В20…В40.

Орієнтовні розміри поперечного перерізу ригеля: висота , ширина

Ригель розраховують у такій послідовності:

- вибір розрахункової схеми;

- визначення моментів та поперечних сил як для пружної нерозрізної балки;

- побудова охоплюючих епюр;

- за максимальними моментами підбирають арматуру;

- розрахунок міцності навкісних перерізів на дію поперечних сил.

Рисунок 3 – Схема нерозрізного ригеля: а-схема армування, б-розрахункова схема, в-охоплююча епюра М, г- охоплююча епюра Q, д-трикутна епюра, е-вирівнююча епюра.

4. Проектування і розрахунок стику рігеля з колоною.

Для забезпечення нерозрізності ригеля і просторової жорсткості стики ригелів виконують переважно жорсткими і розраховують на сприйняття ними згинального моменту і поперечної сили (рис.4,а). Їх розміщують безпосередньо біля бокової гарні колони, а ригелі опирають на консолі колони.

Стики з консолями (рис.4,б) –зручні при монтажі, здатні сприймати значні зусилля, але погіршують інтер’єр приміщень, і тому застосовують тільки у промислових будівлях.

Стики із захованою консоллю ( рис.4,в)– ускладнюють опорну частину ригеля і їх застосовують у цивільних будівлях.

Безконсольні стики (рис.4,г) – застосовують у промислових будівлях з підвищеними вимогами до інтер’єру приміщень

Рисунок 4 – Стики ригелів з колонами.а-схема діючих зусиль; б- стик із захованою консоллю, в,г- стики з залізобетонною консоллю; 1-ванне зварювання,2-стикові стержні,3-вставки арматури,4-бетон замонолічування, 5-монтажний зварний шов, 6-закладна деталь,7-накладка «рибка»

Діючий в стику згинальний момент М викликає розтягання верхньої частини перерізу і стикання нижньої (рис.4,а). Розтягувальні зусилля в усіх типах стиків сприймаються стиковими стержнями 9або пластинами),які приварюють до закладних деталей або верхньої арматури ригеля. Стержні можна попередньо забетонувати в колоні, роблячи при цьому випуски (рис.4,б,г) або вставляти під час монтажу в отвори колони. Стискувальні зусилля в нижній частині ригеля можуть передаватись через бетон,укладений в проміжок стику (стик обетонований), або через зварні шви між сталевими закладними деталями ригеля і колони (необетонований стик).

Розрахунок стику (рис.4,б) зводиться до розрахунку стержнів і опорної консолі.

Площа перерізу стикових розтягнутих стержнів

Найменший виліт опорної консолі з урахуванням зазору між торцями ригеля і гранню колони

Конструкція короткої консолі (рис.4,г), якщо біля грані колони повинна забезпечувати міцність бетону по навкісній смузі між силою і опорою, і при цьому повинні задовольнятися такі умови:

де - коефіцієнт, який враховує вплив поперечної арматури.

тут , ,

розрахункова довжина навкісної смуги

- довжина ділянки, на якій передається навантаження на консоль.

Площа перерізу верхньої поздовжньої арматури

Короткі консолі рекомендується армувати горизонтальними або навкісними (під кутом 45⁰)стержнями. Крок поперечних стержнів в межах консолі повинен задовольняти такі умови: мм

Стики із захованою консоллю колони(рис.4,в) розглядають як шарнірний, бо сталева накладка може сприймати лише невеликі моменти. Такі стики розраховують на поперечну силу для навкісного перерізу ригеля, який починається в місці підрізки.

Поперечні і відігнуті стержні біля кінця підрізки повинні задовольняти умову

де - поперечна сила біля кінця підрізки;- робоча висота перерізу ригеля відповідно в підрізаній частині і поза нею.

Поперечні стержні, необхідні для забезпечення міцності навкісного перерізу в підрізці, треба встановлювати на довжині не меншій

При цьому поздовжня арматура в короткій консолі повинна бути заведена за кінець підрізки на довжину не меншу і не меншу

де - площа перерізу додаткових поперечних стержнів,які встановлюють біля кінця підрізки і не враховують при визначенні інтенсивності поперечних стержнів біля підрізки; ;

- відстань від опори консолі до кінця підрізки; - діаметр стержня, який обривають поза підрізкою.

Питання для самоконтролю:

1. Класифікація плоских залізобетонних збірних перекриттів за конструктивною схемою.

2. Компоновка конструктивної схеми збірного балочного перекриття.

3. Типи збірних залізобетонних панелей, їхні основні розміри.

4. Яка послідовність розрахунку панелей перекриття?

5. конструкція ригелів збірних балочних перекриттів.

6. Типи стиків ригеля з колоною,їх характеристика.

7. Розрахунок консолі колони.

Лекція № 13

Тема 2.8 Монолітні плоскі перекриття

1. Монолітні ребристі перекриття з балочними плитами.

2.Монолітні ребристі перекриття з плитами, опертими по контуру.

3. Безбалочні перекриття.

1. Монолітні ребристі перекриття з балочними плитами.

Монолітні ребристі перекриття складаються з плит,другорядних і головних балок, які бетонуються одночасно, і являють собою єдину конструкцію.(рис.1)

При проектуванні перекриттів вибирають сітку колон, напрям головних балок і крок другорядних. Головні балки розміщують паралельно поздовжнім стінам або перпендикулярно до них (рис.1,б,в)

Рисунок 1 – Конструктивна схема монолітного ребристого перекриття з балочними плитами. а-поперечний розріз,б-з паралельними до поздовжніх стін розміщенням головних балок,в-те саме,перпендикулярним, 1-плита,2 – другорядна балка, 3- головна балка, 4-колона.

Паралельне до стін розміщення балок вигідне за умови забезпечення освітлення приміщень, а перпендикулярне – при великих віконних прорізах, якщо треба забезпечити більшу жорсткість будівлі в поперечному напрямі. Проліт другорядних балок м, плит м.

Відстані між балками вибирають такими, щоб товщина плити була найменшою. Висота перерізу другорядних балок , а головних .Ширина перерізу балок

Для перекриттів вибирають бетон класу В15,В20; армують їх арматурним дротом Вр-1 або стержневою арматурою А300С, А400С.

Розрахунок і конструювання балочної плити. В балочних плитах з відношенням сторін кривизна плити і згинальні моменти значно більші в поперечному напрямі, ніж у поздовжньому (рис.2,а)

Для розрахунку таких плит виділяють смугу 1 м завширшки (рис.1,б,в)) і розглядають її як нерозрізну балку,оперту на другорядні балки і зовнішні стіни. Плиту розраховують з урахуванням перерозподілу зусиль. При цьому з метою спрощення конструювання згинальні моменти визначають так (рис.2,б)

- в першому прольоті і на першій проміжній опорі

- в середніх прольотах і на середніх опорах

Розрахункове значення середніх прольотів повинно дорівнювати відстані між гранями другорядних балок , а для крайніх прольотів

Рисунок 2 – Розрахункова схема і армування монолітних балочних плит

Площу перерізу арматури визначають як для прямокутного перерізу з одиночною арматуру завширшки =100 см і заввишки. По навкісних перерізах плити не розраховують, бо міцність на дію поперечної сили достатня.

Армують балочні плити переважно зварними рулонними сітками.

Для плит завтовшки 6…10 см застосовують безперервне армування (рис.2,г) рулонними сітками з поздовжньою арматурою, яку підбирають за моментом

В першому прольоті і над першою опорою ставлять додаткову арматуру , яку підбирають за моментом

Для плит завтовшки см застосовують відокремлене армування (рис.2,д)плоскими сітками з поперечною робочою арматурою.

Розрахунок і конструювання другорядної балки.

Другорядну балку розраховують як нерозрізну конструкцію на дію рівномірно розподіленого навантаження , яке передається плитою із смуги завширшки (рис.1,б,в) і навантаження від власної ваги балки

Згинальні моменти і поперечні сили при однакових прольотах, або якщо вони відрізняються не більше ніж 20 %, визначають з урахуванням перерозподілу зусиль за формулами:

- в першому прольоті

- на першій від краю опорі

- в решті прольотів і над опорами , ,

- на першій проміжній опорі праворуч і на решті опор

Розрахункові прольоти такі самі, як і для плит. Для визначення мінусових моментів в прольотах і раціонального розміщення арматури за довжиною другорядної балки рекомендується будувати охоплюючи епюри моментів.

Розміри перерізу уточнюють за значенням моменту на першій проміжній опорі, прийнявши . Тоді

Потім вибирають значення і підбирають робочу арматуру в перерізах:

- в першому і середніх прольотах, як для таврового перерізу;

- на перші проміжній і на середніх опорах, як для прямокутного завширшки (рис. 3)

Рисунок 3 – Армування другорядної балки

На дію мінусового моменту розрахунок виконують як для прямокутного перерізу. Навкісні перерізи розраховують для трьох значень поперечної сили:

Біля крайньої вільної опори на величину і біля першої проміжної опори ліворуч і праворуч для значень і

Другорядні балки армують у прольоті зварними каркасами, які доводять до опор і з’єднують з каркасами наступного прольоту стиковими стержнями діаметра . Які заводять за грані головної балки на довжину, не меншу .

На проміжних опорах балки армують вузькими сітками мм, які розміщують над головними балками. Якщо сіток дві, то їх з метою економії сталі зміщують одна відносно другої.

Розрахунок і конструювання головної балки

На головну балку передаються постійні і тимчасові зосереджені навантаження від другорядних, що дорівнюють опорним реакціям цих балок. Крім того, треба враховувати власну вагу головної балки, яку замінюють зосередженими силами, прикладеними в місцях опирання другорядних балок.

Згинальні моменти і поперечні сили визначають. як для нерозрізної балки з урахуванням перерозподілу зусиль. Розрахунковий переріз у прольоті тавровий, а на опорі прямокутний. В прольоті головну балку армують 2…3 каркасами, з’єднаними в просторовий (рис. 4,а). при наявності третього каркасу його обривають у прольоті.

Рисунок 4 – Армування головної балки

На опорі головну балку армують двома самостійними каркасами з верхньою робочою арматурою.

На головну балку навантаження передається через стиснуту зону останньої (рис.4,б).це навантаження сприймається поперечною арматурою головної балки, а при необхідності встановлюють додаткові сітки. Довжина зони, в межах якої враховують поперечну арматуру, що сприймає опорну реакцію другорядних балок

Необхідна площа робочої арматури

де - опорна реакція другорядної балки;

- робоча висота головної балки.

2.Монолітні ребристі перекриття з плитами, опертими по контуру

Існує два типи монолітних ребристих перекриттів з плитами, опертими по контуру.

Перший тип - балки розміщують по осях колон, крок яких 4…6 м (рис.5,а)

Другий тип (кесонні) – балки розміщують більш частіше, відсутність проміжних колон,малі розміри плит.

В основному перекриття з плитами, опертими по контуру,застосовують для перекриттів будинків громадського призначення,завдяки естетичному вигляду

Плита,оперта по контуру,працює в двох напрямах і її армують зварними сітками,які встановлюють в прольоті знизу, а біля опор (над балками) – зверху.

Нижню арматуру виконують із двох сіток з однаковою площею перерізу робочої арматури в кожному напрямі. З метою економії одну сітку доводять до опор, а другу розміщують у середній частині і доводять до опор на відстань, якщо плита опирається на балку(рис.5,г), або на при вільному опиранні плити. Верхню арматуру плити (над балками) виконують у вигляді сіток, у яких робочі стержні розміщені в напрямі, перпендикулярному до балки, і заходять в прольоти через один на відстані , (рис.5,в)

Плити, в яких за умовами експлуатації допускаються тріщини, розраховують за методом граничної рівноваги.

Дослідами встановлено, що в граничному стані за міцністю в плиті утворюється ряд лінійних пластичних шарнірів: на опорах-зверху вздовж балок, в прольотах – знизу по бісектрисах кутів плити і в середині прольоту-вздовж довгої сторони плити. (рис.5,д).Виходячи з цього плиту розглядають як систему жорстких дисків. З’єднаних між собою пластичними шарнірами по лініях злому. Значення моменту в пластичному шарнірі н одиницю його довжини залежить від площі перерізу робочої арматури

У загальному випадку кожна панель плити знаходиться під дією шести згинальних моментів: двох прольотних , чотирьох опорних (рис.5,е) Залежність між цими моментами, величиною прольотів і навантаженням:

Рисунок 5 – Ребристі монолітні перекриття з плитами, опертими по контуру.

В практичних розрахунках визначення моментів спрощується. Для середньої квадратної плити () вважають,що і обрив одної нижньої сітки на відстані

Тоді для опорних і прольотних моментів

Для вільно опертої квадратної плити всі опорні моменти дорівнюють нулю, а

.Тому, якщо обриви однієї нижньої сітки на відстані від опори

Після обчислення моментів підбирають арматуру в прольотах і на опорах, як для елементів прямокутного перерізу з одиночною арматурою.

Лекція № 16

Тема: Основи проектування залізобетонних конструкцій

План

1. Основні положення проектування.

2. Вибір типу конструкцій.

3.Врахування особливостей транспортування і монтажу при розрахунку збірних конструкцій.

1. Основні положення проектування.

Будівлі і споруди проектують на основі завдань на проектування, в яких замовник визначає умови і вимоги до об’єкта проектування.

Найбільш раціональні проектні рішення вибирають, порівнюючи можливі варіанти за економічними показниками,матеріаломісткістю, затратами праці.

Мінімальні затрати забезпечуються рішеннями, в яких враховано вимоги максимальної індустріалізації виготовлення і спорудження конструкцій.

Більшість сучасних будинків проектують збірними, бо в цьому випадку можна досягнути найбільшої індустріалізації. Але виробництво збірного залізобетону вигідне тільки за умови масового виробництва обмеженої кількості типів і розмірів. Цього досягають уніфікацією і типізацією.

Під уніфікацією розуміють зведення до одноманітності основних розмірів споруд, габаритних схем, збірних елементів, їхніх прив’язок до осей, вузлів спряжень елементів, а також навантажень. Основою уніфікації служить Єдина модульна система (ЄМС), яка передбачає градацію розмірів на базі основного модуля 100мм або укрупненого, кратного 100 мм.

Для того, щоб розміри будинку ув’язувались з розмірами конструкцій, використовують три категорії розмірів: номінальні, конструктивні й натуральні.

Номінальні розміри – це відстані між розбивочними осями будинку, а конструктивні розміри відрізняються від номінальних на величину зазору.

Натуральними називають фактичні розміри елемента, які залежно від точності його виготовлення можуть відрізнятися від конструктивних на деяку величину, яка називається допуском.

Крім уніфікації повинна бути забезпечена типізація конструкцій, для чого вибирають найбільш раціональні форми елементів, розробляють і застосовують подібні раціональні типи армування і з’єднання елементів.

У результаті типізації створюються серії типових збірних елементів, якими користуються при проектуванні.

2. Вибір типу конструкцій.

При проектуванні головним завданням є вибір конструктивної схеми й матеріалу. Цей вибір здійснюють, порівнюючи техніко - економічні показники можливих варіантів конструкцій.

Якщо в результаті порівняння варіантів з’ясується, що вигідно застосовувати залізобетон, то необхідно вирішити, який вид залізобетонних конструкцій прийняти – збірний, збірно - монолітний чи монолітний.

Збірні конструкції утворюють переважно розчленуванням будівлі на елементи, для яких раціональним є масове виготовлення на заводах. Щоб досягти найбільшої простоти з’єднання елементів і відновлення після монтажу початкової розрахункової схеми, доцільно розміщувати місця розрізів у перерізах з найменшими згинальними моментами.

Монолітні конструкції застосовують при індивідуальному проектування, коли неможливо застосувати збірні конструкції. Спорудження монолітних конструкцій може бути в значній мірі індустріалізоване: бетону суміш можна виготовляти на спеціальних заводах, а арматурні сітки і каркаси, а також опалубку – поставляти на об’єкти готовими. На об’єктах лише влаштовують риштування, монтують опалубку і укладають арматуру і бетон. При застосуванні монолітних конструкцій треба мати на увазі дві особливості:

1) високу вартість риштування й опалубки, яка становить 25..35 % кошторисної вартості конструкції;

2) зростання вартості при виконанні робіт у зимовий період.

Застосування монолітних конструкцій може бути ефективним, бо при цьому знижується клас бетону і сталі, відсутні трудомісткі і відповідальні роботи, пов’язані з замонолічуванням стиків і вузлів, підвищує жорсткість і стійкість.

Часто найбільш вигідним є збірно - монолітні конструкції, яким властиві позитивні властивості обох видів конструкцій.

3.Врахування особливостей транспортування і монтажу при розрахунку збірних конструкцій.

Деякі збірні конструкції при виготовленні, транспортуванні, монтажу й експлуатації можуть мати різні розрахункові схеми.

Наприклад, збірна колона в експлуатаційних умовах працює на позацентрове стискання (рис.1 а), а при монтажі (рис. 1,б) і транспортуванні (рис. 1,в) –на згинання від власної ваги.

Рис. 1 Розрахункові схеми колон для різних стадій роботи.

Збірні залізобетонні плити при експлуатації працюють на згинання, як одно прольотні балки, а при підніманні і транспортуванні – як двохконсольна балка, бо підйомні петлі розміщені не на кінцях плит, а на відстані ¼…1/5 прольоту.

Елементи, що мають у робочому положенні значну висоту при відносно малій ширині (високі балки, ферми, стінові панелі), транспортують переважно в робочому положенні (на ребро), бо при горизонтальному положенні (плазом) міцність їх недостатня.

Якщо не враховувати при проектуванні відмінностей в схемах роботи елемента при експлуатації і монтажі, то це може спричинити пошкодження і навіть руйнування елемента ще до установки його в проектне положення. Тому збірні елементи необхідно перевіряти на міцність і тріщиностійкість також для стадії виготовлення, транспортування і монтажу. Розрахунок проводиться на навантаження від власної ваги з коефіцієнтом динамічності, який для стадії транспортування становить 1,6, а для стадії монтажу – 1,4. Коефіцієнт надійності щодо навантаження при цьому

Інколи опалубку зі збірних елементів знімають раніше і конструкцію перевозять і монтують ще до того, як бетон досягне повної проектної міцності. Тому розрахунок міцності і тріщиностійкості елемента при транспортуванні і монтажі необхідно проводити з урахуванням розрахункового опору бетону, якого він досяг на даній стадії роботи.

Питання до самоконтролю:

1. Уніфікація й типізація в будівництві.

2. Номінальні, конструктивні і натуральні розміри конструкцій.

3. Збірні конструкції, їхні переваги, недоліки і застосування.

4. Монолітні і збірно - монолітні конструкції, їхня характеристика.

5. Пояснити розрахункові схеми колони при її роботі в стадії експлуатації, монтажу і транспортуванні.

Дата добавления: 2014-10-15