КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Регіональні особливості розвитку рекреаційних комплексів
Кримський рекреаційний район - головний рекреаційний район міжнародного значення в Україні. Він має унікальні, компактно розміщені рекреаційні ресурси, що забезпечують розвиток як природничо орієнтованих (лікувально-оздоровчий, спортивний, екологічний тощо), так і соціокультурних (пізнавальний, етнографічний, науковий та ін.) видів туризму. Район займає площу, яка становить 4,5% територїї України, але при цьому є дуже неоднорідним за специфікою рекреації та рівнем освоєння рекреаційних ресурсів. Регіон характеризується наявністю: - найбільших в Україні експлуатаційних запасів мінеральних вод. - 26,4% розвіданих запасів мулових органо-мінеральних сульфідних грязей (використовуються лише три родовища, в яких зосереджено близько третини запасів), єдиного в Україні Булганацького родовища сопкових грязей; - унікальних (навіть у межах Чорноморського басейну) кліматичних умов ПБК, а також природних можливостей для організації гірськолижного відпочинку; - поєднання в межах компактної території унікальних ландшафтів, об’єктів природно-заповідного фонду і багатовікової культурно-історичної спадщини. Санаторно-курортна мережа розосереджена по території регіону надзвичайно нерівномірно, в залежності від розміщення природних лікувальних ресурсів. Малорозвиненою вона залишається на північному сході, у степовій частині півострова, при наявності сформованих курортних зон у районі Судака, Євпаторїі, Феодосії, Алушти, Ялти, розташованих на південному і західному узбережжі з піщаними та гальковими пляжами. На Крим припадає 27,1 % місць в установах організованої рекреації, хоча величина і якість фонду розміщення досі є серйозною проблемою для рекреаційного господарства республіки.
Досить розвиненим і надзвичайно перспективним рекреаційним районом є Карпатський. Завдяки наявності унікальних і різноманітних рекреаційних ресурсів, розвитку інфраструктури та вигідному географічному положенню рекреаційні об’єкти району надзвичайно популярні серед вітчизняних і зарубіжних туристів. У регіоні знаходяться: - 55,9% ресурсів мінеральних вод країни - всі родовища озокериту і значна кількість цінних родовищ торфових грязей; - соляні шахти і солоні озера, що мають унікальні лікувальні властивості, та мало освоєні в рекреаційному відношенні печери Буковини; - сприятливі для оздоровлення та різних видів літнього і зимового відпочинку кліматичні умови рівнинних, передгірських і гірських районів; - численні пам’ятки природи, історико-культурні ресурси (13%, зареєстрованих в Україні), місцевий етнічний колорит, що створює можливості для розвитку «зеленого» туризму. В. Євдокименко на основі рекреаційної спеціалізації, ресурсної бази, наявності можливостей для задоволення різноманітних потреб відпочиваючих виділяє в межах Карпатського регіону 18 рекреаційних районів. Санаторно-курортне господарство є базовим для організації рекреаційної діяльності у Прикарпатському, Розтоцькому, Воловецько-Міжгірському, Свалявсько-Мукачівському районах і має важливе значення для більшості інших районів [6]. При розвиненості в районі цієї галузі рекреації порівняно з іншими регіонами України вона вимагає значного інвестування на потреби реконструкції і розвиток інфраструктури, підвищення її якості. У цьому контексті саме курортне господарство покликане забезпечити подальший соціально-економічний розвиток краю і розв’язати проблему сезонності рекреаційно-туристичної діяльності. Подальший розгляд регіональних особливостей геопросторової організації рекреаційного господарства України пропонуємо у розрізі суспільно-географічних районів.
По-перше, саме цей рівень найбільшою мірою може задовольнити найголовніші цілі будь-якого районування - координацію розвитку рекреаційного господарства з іншими галузями та забезпечення оптимального функціонування рекреаційних систем. По-друге, такий підхід відповідає основним принципам рекреаційного районування. По-третє, мережа суспільно-географічних районів значною мірою відображає територіальну диференціацію рекреаційного потенціалу. По-четверте, області, які входять до певного суспільного району, мають спільні проблеми щодо сучасного стану санаторно-курортного господарства і програми розвитку перспективних функцій, напрямів, тенденцій та закономірностей рекреаційного освоєння і раціонального використання рекреаційних ресурсів. Столичний район, який має найбільшу площу (15,1 % території України), посідає друге місце після Донецького за чисельністю населення, що й визначає надзвичайно високі його рекреаційні потреби. Вони частково можуть бути задоволені завдяки: - сприятливим кліматичним умовам і наявності численних водних об’єктів; - широкому залученню до рекреаційної сфери лісових масивів, - об’єктів природно-заповідного фонду; - експлуатації джерел мінеральної води; - наявності найпотужнішого (18,9%) і надзвичайно різноманітного історико-культурного потенціалу. Однак наявний рекреаційний потенціал, розвиненість інфраструктури (зокрема, лише 5,7% місць в установах організованоїрекреації) і напружена екологічна ситуація не дають змоги повною мірою реалізувати потребу населення в лікуванні, оздоровлені та відпочинку. Надзвичайно важливим рекреаційним районом України є Причорноморський (14,3% площі і 10,1% населення країни). Його основними рекреаційними ресурсами є: - тепле море, численні пляжі, насичене ароматом степових трав і морськими солями повітря; - 72,1% розвіданих запасів сульфідних лікувальних грязей; - близько 7,5% запасів мінеральних вод різних типів (бромні, йодобромні, радонові, без специфічних компонентів і властивостей); - надзвичайно різноманітна історико-культурна спадщина (10,9%),
- етнічна своєрідність населення окремих територій; - значний (третій за кількістю лікувальних закладів та їх місткістю) санаторно-курортний фонд. Природно-географічними особливостями обумовлена концентрація санаторно-курортного господарства у вузькій прибережній смузі, тоді як решта території забезпечує потреби району в сільськогосподарській продукції. В регіоні сформувався потужний Одеський рекреаційний район і поки що мало освоєні курортні зони Коблевого, Очакова, Миколаєва, Голої Пристані, Скадовська, Арабатської Стрілки. Проблема двох інших районів півдня України - Донецького і Придніпровського - полягає в подібності їх природно-ресурсної рекреаційної бази як між ними самими, так і з Причорноморським районом, що має довшу історію рекреаційного освоєння і є більш конкурентоспроможним. Хоча вони мають і свої специфічні особливості. Перевага Донецького району полягає в оптимальному співвідношенні основних факторів розвитку рекреації. Ця територія є найбільш густонаселеною в Україні і сильно урбанізованою, що обумовлює найвищу потребу населення в різних видах відпочинку, для задоволення якої достатньо наявних ресурсів. Головними рекреаційними ресурсами краю є: - мінеральні води (11,2% загальноукраїнських запасів - 2 місце серед регіонів України), переважно без специфічних компонентів, бромні, радонові і залізисті; - лікувальні грязі озер Ріпне, Сліпне; - особливості мікроклімату лісових масивів басейну Сіверського Донця в північній частині району і на узбережжі Азовського моря, особливо сприятливому для розвитку дитячої рекреації; - розвинена санаторно-курортна база (їі місткість - переважно за рахунок баз відпочинку і дитячих оздоровчих таборів - становить 13,5 % від загальноукраїнського показника). Локалізація району в межах степової зони з незначною довжиною узбережя Азовського моря, надзвичайно висока концентрація екологічно небезпечних виробництв (гірничовидобувна, металургійна та хімічна промисловість), дефіцит чистої прісної води, небагата історико-культурна спадщина (найбільшу цінність представляють пам’ятки античної культури) обумовили зосередження санаторно-курортних закладів у крайніх північних і крайніх південних районах регіону. Найбільш відомі курорти - Слов’янськ, Святогірськ, Старобільськ, Кремінна, Маріуполь, Мелекіне.
Перевагами Придніпровського району порівняно з попереднім є його більш широкий вихід до Азовського моря, знаходження на його території великої водної артерії - Дніпра в його нижній течії, а також значно більша кількість культурно-історичних пам’яток, особливо елліністичного періоду і козацької доби. До інших ресурсів краю відносяться: - родовища лікувальних грязей (Молочний та Утлюцький лимани, озера Велике, Красне, Кирилівське, Солоний Лиман); - різні типи мінеральних вод (бром на, йодо-бромна, без специфічних компонентів і властивостей, радонова); - кліматичні умови, сприятливі для проведення таласо-, геліо- та аеротерапiі. Найвідоміші курорти регіону - Бердянськ, Приморськ, Кирилівка, Солоний Лиман, Новомосковськ. У перспективі на важливий рекреаційний район країни може перетворитись Подільський, де вже сьогодні успішно розвивається пізнавальний, паломницький, водний (сплавляння на байдарках і каное), сільський і спелеотуризм. Подальший розвиток рекреаційної сфери в регіоні може бути забезпечений за рахунок: - сприятливих кліматичних умов; - значних експлуатаційних запасів мінеральних вод (без специфічних компонентів, радонова, з підвищеним вмістом органічних речовин - типу Нафтуся, сульфідна, крем’яниста, бромна), торфових лікувальних грязей (родовища Війтівецьке, Настасівське та ін.), сапропелів (Микулинецьке); - водних рекреаційних ресурсів басейнів Дністра та Південного Бугу; - мальовничих ландшафтів Кременецьких гір, Подільських і Мурафських Товтр; - об’єктів природно-заповідного фонду (в районі знаходиться найбільший за площею національний парк «Подільські Товтри»); - спелеоресурсів (можливість їх використання як туристичних об’єктів і з лікувальною метою); - унікальних історико-культурних ресурсів (Кам’янець-Подільський, Почаїв, Кременець, Немирів та ін); - найсприятливіших екологічних умов. Сьогодні в районі функціонують такі популярні курорти як Хмільник, Сатанів, 3аліщики, Немирів. Розвивається санаторно-курортна база в Гусятині, Печері, Микулинцях, Скалі-Подільській та ін. Певну складність становить оцінка рекреаційного потенціалу Північно-Східного району - єдиного серед районів України, розташованого в межах трьох природних зон: мішаних лісів, лісостепу і степу. Це надзвичайно урізноманітнює його ресурси, серед яких: - сприятливі кліматичні умови як для зимових (на півночі), так і літніх (на півдні) видів рекреаційних занять; - мінеральні джерела. Загальнодержавного значення (води без специфічних компонентів, бром на, йодо-бромна, крем’яниста, радо нова тощо); - мальовничі лісові пейзажі, річкові долини Хоролу, Ворскли, Сейму, Пселу, простори найпівнічніших в Україні степів; - практично необмежені ресурси для розвитку сільського туризму, загальноукраїнським центром якого сьогодні є Диканька; - цінна історико-культурна спадщини, зокрема, скіфського періоду, козаччини, українського національного відродження кінця ХІХ - початку ХХ ст., а також етнокультурні особливості територіі Відносно стабільна екологічна ситуація в перспективі може сприяти розвитку, крім уже відомих курортів (Миргород, Березівські Мінеральні Води, Рай-Оленівка, Ліщинівка), інших рекреаційних центрів - Путивля, Нових Санжар, Пісочина, Високою та ін., які перебувають у стадії становлення. Північно-Західний і Центральний райони мають різну структуру рекреаційних ресурсів, але відзначаються однаково: слабким розвитком, санаторно-курортної бази. Північно-Західний найменший за площею, має такі основні ресурси: - значні лісові масиви з унікальними мікрокліматичними особливостями, багатою флорою і фауною; - сприятливі кліматичні умови; - водні об’єкти (численні озера, річки, ставки); - перспективні для рекреаційного використання басейни лікувальних торфів (зокрема, Журавицьке), сапропелів (розвідані запаси лише на Волині становлять б 1,2 млн. т), мінеральні джерела (води без специфічних компонентів, бромна, радонова); - історико-культурна спадщина, переважно періоду Київської Русі та козаччини, і етнографічні особливості краю. Сьогодні активно формуються Шацький, Степаньський, Грем’ячський, Острозький та інші рекреаційні вузли і центри. Унікальність Центрального району в аспекті його рекреаційного використання полягає вже в тому, що з ним пов’язані імена видатних діячів української історії і культури: Б. Хмельницького, Т. Шевченка, І. Карпенка-Карого, М. Старицького, С. Скляренка, В. Чорновола та ін. Серед інших рекреаційних ресурсів району: - м’який, помірно континентальний клімат; - мінеральні джерела - радонові і без специфічних компонентів і - властивостей; - мальовничі краєвиди, особливо уздовж берегів Дніпра, Росі, Тясмину, Інгульця і численних ставків; - об’єкти природно-заповідного фонду (ландшафтний парк «Трахтемирів»; «Хутір Надія», Онуфріївський, Тальнівський, Корсунь-Шевченківський парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва, дендропарк «Софіївка» та ін.). Курортно-рекреаційне господарство району є слабко розвиненим, що пов’язано перш за все з поганою транспортною доступністю. Тут функціонують курорти і курортні місцевості Соснівка, Сокирна, Прохорівка, Світловодськ. Останнім часом на фоні постійного інтересу до проблем рекреаційного районування на макрорівні з’являється багато робіт, присвячених виділенню рекреаційних підрайонів у межах Карпатського, Кримського та інших рекреаційних районів і окремих адміністративних областей. Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що проблема рекреаційного районування і сьогодні залишається актуальною, оскільки досі відсутні єдиний методичний підхід до територіальної організації рекреаційного господарства, механізм регулювання рекреаційних потоків, єдине бачення перспектив розвитку санаторно-курортної бази і шляхів розвитку нових видів рекреаційних занять.
Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 1071; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |