Методичні вказівки до вивчення питань теми. Завдання для самостійної роботи

Завдання для самостійної роботи

МОДУЛЬ 3. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ.

ТЕМА 7. СИСТЕМА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ. СПОСОБИ ТА ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ.

Лекція (2 год.)

Поняття й ознаки державного органа. Конституційний статус державного органа. Система державних органів і її відображення в конституції. Конституційна організація і діяльність державних органів. Принцип поділу влади, його зміст і значення для демократичного порядку здійснення влади. Способи формування державних органів: обрання, призначення, утворення й ін., їхнє конституційно-правове закріплення. Фактори, що визначають спосіб формування державних органів.

Семінар (2 год.)

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Державна влада як інститут конституційного права.

2. Поняття та ознаки органів державної влади України.

3. Система та види органів державної влади.

4. Способи формування державних органів.

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:

1. Принципи організації та діяльності органів публічної влади в Україні.

2. Зміст та сутність президентсько-парламентської форми правління.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.

1. Охарактеризуйте державну владу як інститут конституційного права.

2. Як ви розумієте розподіл влад?

3. Що таке форма правління? Чим відрізняється монархія від республіки?

4. Визначте систему органів державної влади.

5. Розкрийте роль і значення органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

На підставі Конституції саме держава визначає систему державних органів. Тому орган держави — це певна державна інституція, яка засновується і утворюється державою у встановленому порядку і діє за її уповноваженням.

Державні органи України характеризуються певними основними рисами. Будь-який такий орган представляє Україну як державу як всередині країни, так і зовні. Державний орган діє за дорученням держави, яка законодавчо визначає правовий статус кожного з цих органів.

Орган Української держави є відносно самостійною частиною єдиної системи державних органів України, яка будується за принципом розподілу влади. Він виступає від імені держави і водночас від свого власного імені та посідає певне місце в державному апараті.

Державний орган утворюється у порядку, встановленому Конституцією і відповідними законами. Так, Верховна Рада України і Президент України обираються шляхом загальних виборів, склад Кабінету Міністрів формується Президентом України.

Залежно від власного правового статусу кожний з державних органів здійснює притаманні йому завдання та функції держави. Так, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина є глава Української держави — Президент України. Кабінет Міністрів України реалізує виконавчу владу. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

У межах свого статусу державний орган виступає від імені держави та за її дорученням, є її офіційним представником.

Для здійснення власних завдань і функцій держава наділяє державні органи державно-владними повноваженнями, які закріплюються в окремому нормативному правовому акті і дають змогу здійснювати державну владу в трьох її формах: законодавчій, виконавчій та судовій. За допомогою цих повноважень визначаються конкретні права та обов'язки державних органів, у межах яких вони мають право реалізовувати надані їм права, приймати відповідні акти, які є обов'язковими до виконання підпорядкованими органами, службовими особами і громадянами, а також здійснювати контроль за їх виконанням.

Системи державних органів у різних країнах залежать від географічних факторів, національного складу населення, державного устрою, державного режиму країни. Важливу роль відіграють ідеологія, політична доктрина та конституційно-правова концепція.

З урахуванням цих факторів і розрізняють три сучасні моделі систем державних органів: централізовано-сегментну, моноцефальну (від грец. керЬаІе — голова) і монотеократичну.

Централізовано-сегментна система виходить з принципу розподілу влади, відповідного комплексу стримувань і противаг та постулату, згідно з яким органами державної влади є лише головні центральні органи, які діють у масштабі всієї країни (глава держави, парламент, уряд), а також їхні представники на місцях (голови місцевих державних адміністрацій та ін.)- Представницькі органи на місцях розглядаються лише як органи місцевого самоврядування. Враховуються при цьому також такі принципи, як демократизм держави, верховенство права тощо.

Ця система складається з кількох видів органів, які формуються специфічними засобами, мають власну компетенцію і особливості формування. Принцип розподілу влади визначає сегментність даної системи, проте це не розрізнений набір елементів. Органи держави об'єднані загальними завданнями, метою управління суспільством, методами управління, які мають загальні принципи. Тільки у своїй сукупності вони становлять цілісну систему, що зумовлює її централістську сутність.

Органи цієї моделі звичайно класифікуються за трьома видами, кожний з яких у свою чергу є певною системою. Це органи законодавчої, виконавчої та судової влади. У багатьох державах формується й четвертий вид влади — контрольний.

Конституційно-правова концепція України виходила з необхідності впровадження централізовано-сегментної системи державних органів як найбільш прогресивної. Тому види центральних і місцевих органів держави визначаються на основі принципів, закладених у згаданій системі. Згідно з ними у сукупності державні органи України становлять єдину систему центральних органів, склад якої об'єктивно випливає з принципу єдності державної влади в Україні.

Центральні органи державної влади — це ті органи держави, повноваження і діяльність яких поширюються на всю територію держави, а також на тих її громадян, які перебувають за межами країни. Єдність системи цих органів базується на принципах цілісності України, розмежуванні предметів відання між органами державної влади і водночас на їх взаємозв'язку один з одним, взаємодії та взаємозалежності, тобто між ними існує тісний організаційно-правовий зв'язок.

Будучи побудованою за принципом розподілу влади, єдина система органів державної влади складається передусім із органів трьох видів. Згідно зі ст. 6 Конституції України розрізняють органи законодавчої, виконавчої та судової влади. Кожний з цих видів є підсистемою єдиної системи державних органів України.

Джерела, рекомендовані до заняття:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Конституція Автономної Республіки Крим, затверджена Законом України від 23 грудня 1998 року. //Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №5-6.

3. Бабенко К.А. Принцип поділу державної влади та сучасні проблеми його реалізації в Україні (конституційно-правовий аналіз): Автореф.дис. канд..істор.наук /Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К,, 2004

4. Мельниченко В. Розподіл і єдність влади. Зарубіжна практика і потреби України //Віче. – 2000. - №9. – с.136-155.

5. Органи державної влади України /За ред..В.Ф.Погорілка. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2002.

6. Тодыка Ю.Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика: Монографія. – Х.: Факт, 2001.

7. Хабриева Т.Я., Чиркин В.Е. Теория современной конституции /Т.Я. Хабриева, В.Е.Чиркин. – М.: Норма, 2007. – 320с.

8. Шайо А. Самоограничение власти (краткий курс конституционализма) / Пер. с венг. -М.: Юристь, 2001. -292 с.

ТЕМА 8. ІНСТИТУТ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.

Лекція (4 год.)

Місце і роль парламенту у системі органів державної влади. По­няття і функції парламенту. Представницька функція. Законодавча фу­нкція. Державотворча (установча) функція. Функція парламентського контролю. Фінансова функція.

Основні моделі організації парламенту. Однопалатні (монокамера- льні) та двопалатні (бікамеральні) парламенти. Порядок формування палат парламенту. Кількісний склад парламенту та строк його повно­важень.

Внутрішня структура парламенту. Керівні органи. Комітети та ко­місії. Тимчасові комітети та комісії. Парламентські фракції (групи, клуби).

Конституційно-правовий статус члена парламенту. Вимоги, які вису­ваються до кандидатів у члени парламенту. Вільний мандат. Імператив­ний мандат. Депутатський імунітет (депутатська недоторканність). Депу­татський індемнітет. Принцип несумісності депутатського мандату.

Семінар (2 год.)

І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Конституційний склад, структура і порядок роботи парламенту.

2. Повноваження Верховної Ради України.

3. Законодавчий процес в Україні.

4. Конституційно-правовий статус народного депутата.

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:

Дата добавления: 2014-10-15