Діяльність К.-М. товариства була першою спробою української інтелігенції перейти від культурного до політичного етапу боротьби за національне визволення України

Декабристський рух був першою спробою здійснення буржуазної революції в Росії і в Україні, він дав поштовх розгортанню революційного, в тому числі й українського національно-визвольного руху.

Це була епохальна подія: вона поклала початок відродженню української мови, перетворенню її на літературну.

Наддніпрянська Україна

Дамо стислу характеристику національно-визвольного руху в Україні в XIX ст.

• Національно-визвольний рух започаткувала патріотична інтелігенція, яка прагнула зберегти від вимирання українську мову, історію, культуру.

У 1798 р. І. Котляревський видав “Енеїду”, вперше використавши українську мову як літературну.

• На початку XIX ст., після війни 1812 р. з Наполеоном, в Україні виникають перші таємні організації — масонські ложі. Найбільше значення мала Полтавська ложа “Любов до істини” (1818 р.), членами якої були І. Котляревський, В. Тарновський, В. Лукашевич і в якій народилася ідея відокремлення України від Росії.

Масонські ложі започаткували організований опозиційний царизму рух в Україні,

• У 20-ті роки XIX ст. в Україні засновуються таємні декабристські організації:

“Малоросійське таємне товариство” (1819-І 825) на чолі з

полтавським поміщиком В. Лукашенком.

“Південне товариство” (1821—1825) на чолі з полковником

П. Постелем.

“Товариство об'єднаних слов'ян” (1823—1825) на чолі з офіцерами

братами Борисовими.

Членами декабристських організацій були переважно російські дворяни, офіцери, діячі літератури. Основні вимоги — ліквідація самодержавства та кріпосного права. Серед декабристів не було єдності щодо вирішення національного питання: “Південне товариство” виступало за “єдину і неподільну” Росію, “Товариство об'єднаних слов'ян” - за федерацію слов'янських народів, а “Малоросійське товариство” — за відокремлення України від Росії і можливе об'єднання її з Польщею.

Після невдалого повстання в грудні 1823 р. декабристські організації були розгромлені.

• У 1846-1847 рр. у Києві діяла перша суто українська таємна політична організація — Кирило-Мефодіївське товариство (братство). Нараховувала 12 чоловік, серед них — Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський.

Основні цілі братства — ліквідація самодержавства і кріпосного права, національне визволення України, утворення на демократичних принципах федерації слов'янських народів з центром у Києві.

У братстві існувало дві течії:

1. Революційно-демократична, представники якої (Т. Шевченко та М. Гулак) виступали за досягнення цілей шляхом народного повстання.

2. Ліберально-буржуазна — всі інші братчики, які виступали за

вирішення проблем еволюційним шляхом — шляхом реформ. За доносом усі члени братства були заарештовані і засуджені до

різних строків ув'язнення та заслання.

• Видатну роль у національному Відродженні відіграв поет, художник, мислитель Т. Г. Шевченко, який мав найбільший вплив на українців. З виходом у 1840 р. “Кобзаря” за українською мовою остаточно утверджується статус літературної, “рівної серед рівних”. Своєю творчою та громадською діяльністю Т. Шевченко пробудив національну свідомість українців, сприяв розгортанню ними боротьби за своє соціальне і національне визволення.

• Наприкінці 50-х років почали організовуватися напівлегальні гуртки — Громади. Перша Громада виникла в Києві в 1859 р.

(В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський та ін.). Майже одночасно Громади виникли в Харкові, Чернігові, Полтаві, Одесі, Катеринославі та ін. містах. Гуртки об'єднували представників різних прошарків суспільства з різними політичними поглядами, їх діяльність мала в основному культурно-просвітницький характер (відкриття недільних шкіл, пропаганда художньої і наукової літератури, вивчення української мови, історії, етнографії тощо).

Дата добавления: 2014-10-15