Західна Україна

Він діяв до 1862 р. і став першим українським журналом у Російській імперії, сприяв пробудженню національної свідомості української інтелегенції, розкиданої по всій імперії.

Громади підтримували зв'язки з представниками національного руху Західної України.

• У 1861 р. у Петербурзі, куди з'їхалися після заслання члени К.-М. товариства Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш, В. Білозерський, ними був заснований журнал “Основа”. Журнал установив зв'язки з Громадами, знайомив читачів з життям українського народу.

• 3 прийняттям Емського указу 1876 р. діяльність Громад було заборонено. Частина громадівців виїхала за кордон. Серед них був і основоположник українського соціалізму Михайло Драгоманов, який у 1878—1882 рр. видавав у Женеві перший український журнал за кордоном “Громада”.

• Наприкінці XIX ст. відбувається політизація національно-визвольного руху -- виникають політичні партії. Першою партією в Наддніпрянській Україні стала утворена в 1900 р. у Харкові Революційна українська партія (РУП). Засновники — Д. Антонович, М. Русов, Д. Матусевич та інші. Одне із відділень РУП діяло у Львові, де видавалися друковані органи партії. Спочатку як програмний документ партії використовувалася брошура “Самостійна Україна” М. Міхновського, в якій обґрунтовувалася ідея української державної самостійності. Згодом РУП відмовилася від цієї ідеї і висунула вимогу національно-культурної автономії України в межах Росії. Взагалі партія не мала чітких програмних вимог, що зумовило Її розкол на поч. XX ст.

• Зачинателі національного відродження в Західній Україні вийшли зі середовища греко-католицького духовенства. В 1816 р. священик І. Могильницький заснував у м. Перемишлі “Клерикальне товариство” з метою розповсюдження релігійних текстів українською мовою. І. Могильницький написав першу “Граматику” української мови, довів, що українська мова є рівноправною слов'янською мовою, а не діалектом російської чи польської мов.

• У 30-ті роки центр діяльності, спрямованої на пробудження національної свідомості західних українців переміщається до Львова, де з 1830-го по 1837 рр. діяла культурно-освітня організація “Руська трійця”. Її засновниками були студенти Львівського університету М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. За мету вони ставили боротьбу проти національного гноблення, поширення знань про українську історію, традиції, перетворення української мови в літературну. У 1837 р. гурток видав альманах “Русалка Дністровая”-, майже весь тираж якого був конфіскований. При цьому начальник поліції Львова зазначив: “...ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похований русинський народ”.

Дата добавления: 2014-10-15