Пропозиція грошей

Структура грошової маси в Україні

Грошові агрегати	Склад грошового агрегату
М0	готівкові гроші поза банками
М1	М0 + кошти на поточних рахунках у національній валюті
М2	М1 + строкові депозити в національній валюті й валютні кошти
М3	М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків (операції із цінними паперами клієнтів) і цінні папери власного боргу банків

Величина грошової пропозиції регулюється центральним банком і не залежить від процентної ставки (ПС). Збільшення пропозиції грошей стимулює сукупний попит і є важливим інструментом стабілізаційної (антициклічної) політики.

Процента ставка - це вартість послуги, пов’язаної з грошовим запозиченням, яка встановлюється в процентах до суми запозичених грошей. Рівень процентної ставки визначається в розрахунку на річний термін використання грошей. Можна виділити: процентні ставки за депозитами, процентні ставки за кредитами (позиками), процентні ставки за облігаціями, облікова процентна ставка тощо.

Реальна процентна ставка – це така ставка процента, яка формується ринком за припущення, що ціни на товари та послуги не змінюються протягом терміну використання позики.

Номінальна процентна ставка – це така ставка процента, яка формується ринком з урахуванням реальної процентної ставки та інфляції, тобто зростання цін на товари та послуги, яке відбувається протягом терміну використання позики.

Тобто ПСр = ПСном - РІ (5.3) (реальна процентна ставка є різницею між номінальною процентною ставкою та рівнем інфляції).

ПС ном = ПС р + РІ. (5.4) Це співвідношення між рівнем інфляції і номінальною процентною ставкою має назву ефекту(рівняння) Фішера. Збільшення рівня інфляції на 1% призводить до підвищення номінальної процентної ставки на 1%.

Попит на гроші – це попит на реальну грошову масу. Він включає попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) і попит на гроші як активи (спекулятивний попит на гроші).

ПГ = ПГу + ПГа (5.5).

Попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) відображає ту кількість грошей, яку економічні суб’єкти хотіли б мати на руках для здійснення повсякденних ділових угод.

Попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші)

Кількість грошей у обігу при цьому визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера:

ГМ х ШОГ = РЦ х О (5.6), де:

О – кількість угод.

Цілком справедливо вважати, що немає таких угод, які не були б враховані у ВВП. Тоді:

ГМ х ШОГ = РЦ х ВВПр (5.7), де: РЦхВВП р = ВВП номінальний.

Попит на гроші для угод (ПГу) дорівнює:

ПГу =(5.8). ГМ =(5.9). (5.10).

Попит на гроші як активи (спекулятивний попит на гроші)

Дата добавления: 2014-10-15