Історико-критичні дані

ТРЕТЯ І ЧЕТВЕРТА КНИГИ ЦАРСТВ

В юдейській біблійній традиції Третя і Четверта книги Царств являли собою єдиний цілісний твір “ Царі” (євр.–мелахім ). Вперше вони були поділені на дві частини перекладачами Септуагінти (ІІІст. до Р.Х.). Однак загальновживаним такий поділ стає лише на поч. XVI ст. по Р.Х. починаючи з євр. видання Біблії Якова Бомберга в 1517 році. Тут дві частини єдиної раніше книги мають вже окремі назви: Мелахім І і Мелахім ІІ. В перекладі LXX ці книги мають назви відповідно: Царств третя і Царств четверта (в зв’язку з назвами в грец. перекладі книг Самуїла: 1 і 2 Царств).

В дійсності ж обидві книги і за формою, і за змістом є єдиним цілим. Останній розділ (ХХІІ) 3 Цар. і перший 4 Цар. викладають історію ізраїльського царя Ахазії, що вказує на штучність даного поділу 3 і 4 кн. Царств. Ці книги охоплюють час від смерті Давида і царювання його сина Соломона (970р.) до занепаду Юдейського царства та династії Давида, спалення Єрусалимського храму та початок Вавилонського полону (VІ ст.)

Єдність обох книг підтверджується також формою викладу, стилем та літературними особливостями, до яких вдається священний письменник. У книзі викладена одна точка зору – теократичний погляд на залежність історичної долі Ізраїля від щирості і чистоти його віри. Таким чином, вся історія єврейських царів, за виразом свящ. А.Глаголєва, є церковно-історичним твором на старозавітньому грунті1. 3-4 книги Царств є, передусім, глибоко повчальним твором, не дивлячись на те, що зовні мають форму безпристрасного літопису.

Форма та метод історіографії 3 і 4 кн. Цар. чітко визначені і однакові протягом усього викладу: вказується початок царювання кожного царя, визначається загальний час правління, дається характеристика та більш чи менш детальний опис його діяльності; і накінець – дата смерті і вказівка джерела, що свідчить про даного царя.

Історія викладена в 3 і 4 кн. Цар. охоплює період від початку царювання Соломона (970 р.) до звільнення у Вавилоні з в’язниці царя Єхонії (560 р.) За Йосифом Флавієм царі з роду Давида царювали 514 років2. Отже, без Давида, царювання якого описано в 2 Цар., виходить 474 роки.

Цей період історії Ізраїля можна поділити на три менших періоди або епохи:

1) період царювання Соломона (3 Цар. І–ХІ);

2) період синхронної історії юдейського та ізраїльського царств до часу падіння північного ізраїльського царства (3 Цар. ХІІ – 4 Цар. XVІІ);

3) період існування одного південного юдейського царства з моменту занепаду царства ізраїльського до падіння Єрусалима та Юдеї (4 Цар. XVIII – XXV).

Для висвітлення кожного з цих періодів біблійний автор мав особливі документальні джерела:

а) для історії Соломона таким джерелом була “ Книга справ Соломонових” (3 Цар. ХІ, 41);

б) для історії царів південного царства від Ровоама до Йоакима включно – “літопис (або книга хроніки) юдиних царів’’ (3 Цар. XIV, 29; XV,7; ХХІІ,46 і ін.);

в) для історії царів північного царства – “ літопис (або книга хроніки) ізраїлевих царів” (3 Цар. XIV,19; XV,31; 4 Цар. І, 18 і ін.).

Зміст і характер цих джерел залишається невідомими. Однак, без- сумнівно, це були окремі історичні твори і посилання на них священного письменника вказує на визнання в народі їх авторитету. Беручи до уваги вказівки з 1 і 2 книг Хронік, стає очевидним, що усі три вище згаданих джерела були писаннями пророків, котрі взагалі були єдиними історіографами в біблійні часи (1 Хр. ХХІХ,29; 2 Хр. ІХ, 29). За словами бл.Феодорита,”кожен пророк мав звичай описувати сучасні йому події. А інші, зібравши це в єдине ціле, уклали книги Царств”1. Цим також підтверджується гідність книг Царств як творів богонатхненних.

Зважаючи на те, що 4 Цар. закінчується згадкою про звільнення Єхонії (560 р.) і відсутні вказівки на кінець полону і указ Кіра (538 р.), можна зробити більш чи менш вирогідне припущення про час написання 3 і 4 книг Царств, а саме – середина VI ст. до Р.Х.

Письменник книг невідомий. Вказівок на автора в самих книгах немає. Талмудичне передання вважає автором 3 і 4 кн. Царств пророка Єремію. Однак це заперечується тим, що 3 і 4 Цар. написані не раніше другої половини вавилонського полону, а прор. Єремія в перші ж роки полону був відведений до Єгипту (Єрем. XLIII, 6), де скоро прийняв мученицьку смерть.

В єврейському біблійному каноні книги Царств належать до відділу “ранніх пророків” (євр. – небіїм рішонім).

Запитання до теми:

Назвіть факти, які стверджують єдність 3 і 4 кн. Царств.

Який період історії Ізраїля охоплюють ці книги?

Які документальні історичні джерела використовувались священним письменником при написанні 3 і 4 кн. Царств.

Які припущення (і чим обгрунтовані) можна зробити про час написання та автора 3 і 4 кн. Царств?

Вкажіть місце розташування книг Царств в єврейському та християнському каноні священних книг.

Рекомендована література:

Бл. Феодорит Кирский. Вопросы на Книги Иисуса Навина, Судей и Царств. – М., 1857.

Дата добавления: 2014-10-15