Макроекономічна нестабільність і нерівномірність економічного розвитку. Економічні цикли та їх типи

Тема 20. Циклічні коливання та економічне зростання

1. Макроекономічна нестабільність і нерівномірність економічного розвитку. Економічні цикли та їх типи.

2. Циклічність, інфляція і безробіття як форми прояву макроекономічної нестабільності. Особливості економічного циклу в Україні.

3. Сутність економічного зростання. Типи економічного зростання.

В результаті вивчення теми студенти повинні:

Знати: макроекономічну нестабільність; економічні цикли та їх типи; макроекономічний аналіз циклічних коливань; кейнсіанська та неокласична теорії економічних циклів; державне антициклічне регулювання; сутність економічного зростання; моделювання економічного зростання на основі моделей AD–AS; модель економічного зростання Харрода–Домара, Р. Солоу.

Вміти: визначати причини економічних циклів; характеризувати стадії циклу; класифікувати макроекономічні змінні для типового ділового циклу; розрізняти кейнсіанську та неокласичну теорії економічних циклів; застосовувати моделі AD–AS та IS–LM для аналізу циклічних коливань; пояснювати типи економічного зростання; здійснювати порівняльний аналіз теорій розвитку.

Економічний цикл – постійно повторювані коливання економічної активності. Зростання суспільного виробництва здійснюється нелінійно і супроводжується періодичним падінням. Можливі фази циклу економічного: криза, депресія (стагнація), пожвавлення, підйом. Точка максимуму кожного наступного підйому виявляється вище попередньої.

Економічні цикли поділяються:

- на функціональні цикли (у процесі яких економіка змінює свої параметри, не виходячи на іншу траєкторію розвитку);

- цикли розвитку (у процесі руху яких відбувається глибока якісна зміна структури і функціонування економіки, перехід на нову траєкторію розвитку).

1) За тривалістю перебігу розрізняють такі основні види економічних циклів:

- однорічні, обумовлені сезонними коливаннями;

- 3 – 5–річні цикли Кітчина–Крума (“цикл запасів”);

- 7 – 11–річні цикли Жуглара, або класичні чи інвестиційні цикли (пов’язані з поновленням активної частини основного капіталу, існування цього єдиного “промислового”, або “ділового”, циклу було детально описано та всебічно проаналізовано у “Капіталі”);

- 17 – 18–річний будівельний цикл (цикл Кузнеця);

- 45 –60–річні цикли Кондратьєва (Кондратьєв пояснив причинність їх виникнення необхідністю оновлення основного капіталу і вказав на пожвавлення у сфері технічних винаходів перед початком і у самому початку підвищувальної хвилі великого циклу кон’юнктури. Механізм структурних зрушень характеризується трьома ефектами: “затишок перед бурою” (відносний спад зрушень у співвідношенні питомих ваг галузей за кілька років до крапки біфуркації),“ефект середини” (сплеск інтенсивності структурних зрушень за 20 років до крапки біфуркації, тобто на початку понижательной фази циклу Н.Д. Кондратьева) і “ефект луна” (через 7 – 10 років після проходження крапки біфуркації починається нова економічна криза, і саме на ці періоди приходиться другий, після крапки біфуркації, пік структурних перетворень)

- вікові логістичні цикли, що охоплюють період від 150 до 350 років.

2) цикл вільної конкуренції, чистої монополії, монополістичної конкуренції.

Сучасна інтерпретація імпульсів чи шоків, що впливають на економічну динаміку, полягає в такому. Виділяють три основні типи турбуленцій, що впливають на економічний розвиток.

По–перше, шоки пропозиції, що спрямовані насамперед на виробничо–технологічний бік економічної системи. Сюди належать технологічні нововведення, кліматичні зміни, природні стихії, отримання доступу до нових джерел сировини, коливання світових цін на основні види природних ресурсів.

По–друге, політичні шоки пов'язані з діями урядів, з розробкою і реалізацією макроекономічної політики, що впливає переважно на попит шляхом регулювання грошової маси, обмінного курсу, фіскальної політики.

Нарешті, по–третє, шоки в попиті приватного сектора на рівні фірм, підприємств та домашніх господарств можуть бути спровоковані інвестиційними змінами, коливаннями споживчого попиту, інфляційними очікуваннями тощо. Усі три види шоків можуть мати як внутрішні, так і зовнішні корені й джерела.

Дата добавления: 2014-10-17