Корисність і уподобання в економічній теорії. Сукупна та гранична корисність. Функція корисності. Поняття звичайних благ та благ Гіффена. Ефект заміни та ефект доходу

Економічна теорія говорить, що поведінка споживача є дуже простою. Звичайно, що споживач буде купувати ту кількість товарів, яка йому підсилу (все залежить від доходу покупця). Ще одна особливість покупця є те, що із збільшенням доходу покупець буде прагнути купити якісніший товар.

Для задоволення покупця існує така властивість як корисність товару. З цього випливає:

Корисність – це здатність даного товару чи послуги задовольнити потребу споживача, бажання та уподобання.

Корисність товару – це здатність товару задовольняти споживача і приносити йому певну корисність. Не можна корисність порівнювати з користю. Наведемо невеликий приклад: (наприклад користуванням автомобілем приносить нам корисність, а наприклад куріння навпаки – шкоду)

Ми знаємо, що будь–який товар приносить нам користь. Розрізняють такі властивості корисності товару:

1. Корисність торвару є різною для різних людей, оскільки залежить від індивідуальних смаків, уподобань і потреб споживача.

2. Корисність від певних благ є різною для однієї і тієї ж людини у різний час і за різних обставин (до цієї властивості є дуже цікавий приклад: Наприклад візьмемо морозиво. Звичайно, що влітку попит на морозиво і корисність від нього буде більшою, адже взимку споживання морозива є дуже мала і потребе споживача не буде високою).

Економісти досить часто задають собі питання, в чому вимірювати і як виміряти корисність товару. Тому найяскравішим виміром корисності товару є особиста оцінка споживача. Кожний споживач оцінює корисність товару по–різному.

Деякі вчені створили спеціальну систему для розрахунку корисності від споживання товарів і назвали її ютиль, від англійського слова utility, що означає корисність.

Якщо виразити у формулах, то сума корисності буде мати такий вигляд: U=f(Х1, Х 2, Х 3,.... Хn), де Х1, Х 2, Х 3,.... Хn,це товари, які ми споживаємо.

Перед споживачем постійно стоїть вибір, який з товарів є кращий і який з них приноситиме йому максимальну корисність.

Вибір двох товарів, залежить від корисності, яку вони приносять споживачеві.

Важливою ознакою споживача є те, що він має схильність до заміни одного товару на інший (це притому, що якість його не буде гіршою від попереднього).

Гранична норма заміщення (MRSXY)– це та кількість товару, від якого відмовиться даний споживач, для того щоб отримати інший задля того, щоб зберегти сталий рівень загальної корисності.

Також споживач має ще одну перевагу у виборі товару – взаємозамінність.

Взаємозамінними – називаються ті товари, які споживач може замінити один товар на інший, при цьому корисність від цього залишатиметься сталою. До таких товарів наприклад можна віднести мінеральну воду та сік.

Взаємодоповнювальні товари – це ті товари, які споживаються разом.

Криві байдужості матимуть вигляд прямих і які будуть паралельні одній з осей тоді, коли споживач буде байдуже ставитися до одного із товарів які споживатиме.

Сукупна корисність (Total Utility) — це загальне задоволення, яке отримує споживач від спожитих ним тоиарів чи послуг. Сукупна корисність зростає у процесі споживання, але вона зростає все меншими і меншими темпами (див. рис. 23.1).

Гранична корисність (Marginal Utility) — це приріст корисності від споживання кожної додаткової одиниці товару чи послуги.

Згідно із законом спадної граничної корисності (закон Госсена) величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися із збільшенням кількості товару, що споживається.

Економічні блага — це блага, в яких відчувається певна нестача, тобто їх не вистачає на всіх.

Залежно від своєї корисності блага поділяються на блага додатною корисністю та блага з від'ємною корисністю (або антиблага).

Блага з додатною корисністю — це блага, збільшення обсягу яких у розпорядженні людини є привабливим для людини (відпочинок, житло, одяг, більшість продуктів харчування).

Блага з від'ємною корисністю або антиблага — це блага, збільшення яких небажане для людини (наявність СО2 у повітрі або радіонуклідів у довкіллі є антиблагом для всіх, хоча в кожної людини є особисті антиблага).

Залежно від впливу рівня доходу на обсяг споживання розрізняють нормальні блага та блага низької споживчої цінності (неякісні блага).

Нормальні блага — блага, обсяг споживання яких зростає при зростанні доходу (більшість товарів і послуг).

Блага низької споживчої цінності — блага, обсяг споживання яких спадає при зростанні доходу (одяг чи взуття, що вийшли з моди; дешеві продукти харчування).

Залежно від впливу ціни на обсяг споживання розрізняють звичайні блага та блага (товари) Гіффена.

Звичайні блага — блага, обсяг споживання яких зростає при зниженні ціни (більшість товарів і послуг).

Блага (товари) Гіффена — блага, обсяг споживання яких спадає (зростає) при зниженні (підвищенні) ціни (картопля, хліб, крупа, інші порівняно дешеві продукти харчування, що мають значну частку в раціоні споживача).

Благо Гіффена – благо, величина попиту на яке зменшується зі зниженням ціни. Отримало назву на честь Р. Гіффена, який з'ясував, що бідні верстви населення купують більше хліба із зростанням цін на нього.

Ефект доходу — це тільки ті зміни у споживанні, що спричинені зміною реального доходу споживача під впливом руху цін. Як було з'ясовано раніше, зростання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо із збільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних — зменшується.

Ефект заміщення — це тільки ті зміни у споживанні товару, які є результатом змін цін цього товару відносно цін на інші товари. Цей ефект спрацьовує однаково і щодо нормальних, і щодо неякісних товарів.

Товар Гіффена має одночасно відповідати таким вимогам:

- бути неякісним в уявленні споживача;

- бути значною часткою його витрат.

Парадокс Гіффена, на перший погляд, здається винятком із закону попиту. Проте детальніше дослідження доводить, що саме взаємодія ефектів заміщення та доходу спричиняє такий розвиток подій. Існує ще кілька прикладів винятків із закону поколи із підвищенням цін спостерігається збільшення закупок того чи іншого товару. Так, деякі споживачі можуть ототожнювати зростання цін з підвищенням якості продукції і збільшувати його закупки В умовах нестабільності економічної ситуації зростання цін може сприйматися і як передвісник інфляційного стрибка. Для отримання виграшу споживачі намагатимуться придбати більше продукту за сьогоднішніми цінами, поки вони ще не так зросли. Однак усі ці дії споживача можна легко пояснити, виходячи з теорії поведінки споживача.

Дата добавления: 2014-10-17