Аналіз ринкової рівноваги: часткова та загальна. Ефективність та економіка добробуту

Тема 31. Економічна ефективність та добробут

1.Аналіз ринкової рівноваги: часткова та загальна. Ефективність та економіка добробуту.

2.Зовнішні ефекти та їх економічний зміст. Вплив зовнішніх ефектів на обсяг та ціну рівноваги.

3.Громадські блага та суспільний вибір. Приватні та громадські блага. Попит на громадські блага та їх ефективний обсяг.

В результаті вивчення теми студенти повинні:

Знати: аналіз ринкової рівноваги: часткову та загальну; закон Вальраса; поняття загальної рівноваги за Парето; ефективність та економіка добробуту; теореми суспільного добробуту; зовнішні ефекти та їх економічний зміст; теорему Коуза–Стіглера; громадські блага та суспільний вибір; забезпечення громадськими благами: можливості ринку та держави; теорію суспільного вибору, способи прийняття рішень та проблеми ефективності.

Вміти: проводити аналіз ринкової рівноваги; пояснити дію закону Вальраса; визначати поняття загальної рівноваги за Парето; формулювати теореми суспільного добробуту; відрізняти особливості формування попиту, пропозиції та ціни рівноваги на громадські блага; характеризувати теорію суспільного вибору, способи прийняття рішень та проблеми ефективності.

Часткова рівновага — це встановлення рівноважних цін та рівноважних обсягів виробництва на окремих специфічних ринках, які є складовими загальної ринкової системи.

Загальна рівновага — це рівновага, що виникла у результаті взаємодії всіх ринків, коли зміни попиту чи пропозиції на одному ринку впливають на рівноважний стан усіх інших ринків.

Ефект зворотного зв'язку — це зміна цін та обсягів товарів і послуг на певному ринку у відповідь на зміну цін, що сталися на пов'язаних з ним ринках. Наприклад, через розрив економічних зв'язків зменшилося постачання нафти в Україну, це призводить до її подорожчання, відповідно, стає дорожчий бензин, а це призводить до зменшення попиту на автомобілі, бензин і нафту. Крім того, подорожчання нафти призводить до ефекту заміщення її на вугілля. Отже, попит на нафту зменшиться, це призведе до зменшення ціни на неї. Тобто починається зворот

ний процес (зв'язок), і так кілька разів — кожний наступний імпульс матиме меншу силу, ніж попередній.

Загальна рівновага відбудеться тоді, коли ціни прореагували на вихідну зміну попиту чи пропозиції таким чином, що обсяги попиту і пропозиції стали рівні на всіх ринках. За цих умов на жодному ринку немає тенденції до подальших змін попиту чи пропозиції.

Припустимо, що в економічній системі використовується лише два фактори виробництва (праця та капітал). Протягом дня для виробничих цілей може бути використано 4000 люд.–год. Праці, 2000 маш.–год. капіталу.

Сукупний обсяг послуг факторів виробництва, доступний за певний проміжок часу, називається ресурсним обмеженням економіки.

Після використання всього обсягу ресурсів їх пропозиція буде абсолютно нееластичною.

Якщо виробляється лише два продукти (X та Y), то чим більше виробляється одного з них, тим менші можливості для виробництва іншого. Ресурсні обмеження для двопродуктової моделі матимуть вигляд:

L =L + L K = K+K (31.1)

Для аналізу виробництва і розподілу ресурсів в економіці з фіксованою пропозицією праці та капіталу використовується діаграма Еджворта. Вона є прямокутником, сторони якого становлять обсяги ресурсів, які є у розпорядженні для виробництва двох товарів. Кожна точка на цій діаграмі показує певний варіант розподілу ресурсів для виробництва X і Y.

Наприклад, у точці А на виробництво товару X буде витрачено L = 3000, Кх = 800, а на товар Y – L = 1000, Ку = 1200.

Тобто кожна точка на діаграмі Еджворта відповідає певним значенням шести змінних: L, L, K, K,Q, Q.

Ефективність виробництва досягається тоді, коли неможливо перебудувати використання наявних ресурсів так, щоб збільшити випуск одного товару без зменшення випуску іншого. Тому в точці А використання ресурсів неефективне, адже, рухаючись по ізокванті Qx вліво, ми переходимо до точок, які відповідають більшим обсягам Q y. Ефективними варіантами розподілу ресурсів будуть такі їх комбінації, які відповідають точкам дотику двох сегментів ізоквант.

У точках дотику кути нахилу ізоквант будуть збігатися, Можна стверджувати, що ефективність виробництва буде досягатися при рівності граничних норм технологічного заміщення ресурсів при виробництві обох товарів:

MRTS= MRTS (31.2)

Через усі точки дотику ізоквант можна провести криву, яка називається кривою ефективності використання ресурсів (ефективності виробництва). Вона показує всі ті комбінації ресурсів, у яких вони використовуються ефективно.

Від кривої ефективності виробництва легко перейти до кривої виробничих можливостей. Вона показує, який максимальний обсяг товару можна виробити при заданих обсягах випуску інших благ, ресурсних обмеженнях та існуючій технології.

Гранична норма трансформації одного продукту в інший показує, якою кількістю товару У потрібно знехтувати, щоб отримати додаткову одиницю товару X:

MRTxy = Qy /Qx (31.3)

Гранична норма трансформації дорівнює нахилу кривої виробничих можливостей, її можна виразити також через граничні витрати на виробництво відповідних товарів:

МRТхy = МСх / МСу. (31.4)

Розподіл продуктів ефективний тоді, коли заданий обсяг продукції, який випускається за певний період часу, розподіляється між споживачами таким чином, що стає неможливим покращати становище однієї особи без нанесення шкоди іншій.

2. Зовнішні ефекти та їх економічний зміст. Вплив зовнішніх ефектів на обсяг та ціну рівноваги.

Зовнішні ефекти (ефекти "третіх осіб") — це ситуація, коли частина вигод або витрат, пов'язаних з виробництвом або споживанням продукту, впливає на тих, хто не є безпосереднім виробником або споживачем продукту.

Негативні зовнішні ефекти виникають тоді, коли не всі витрати мають втілення в ціні, частину витрат виробник перекладає на плечі "третіх осіб", зменшуючи свої власні витрати. Наприклад, виробництво забруднювачів довкілля разом з виробництвом корисних благ.

Розглянемо показники, що допоможуть аналізувати зовнішні ефекти.

Сукупні зовнішні витрати (ТЕС) — це витрати, що перекладаються на третіх осіб і не відшкодовуються виробником.

Сукупними індивідуальними витратами (ТРС) називаються витрати, які відшкодовуються виробником.

Сукупні суспільні витрати (TSC) — це сума витрат на виробництво блага та витрат, пов'язаних із негативними зовнішніми ефектами, що виникають.

Тому:

TSC = ТРС + ТЕС. (31.5)

Граничні зовнішні витрати (МЕС) — це зміна сукупних зовнішніх витрат, що припадає на одиницю зміни обсягу виробництва:

МЕС=ТЕС /Q (31.6)

Граничні суспільні витрати (МSС)– це зміна сукупних суспільних витрат, що припадає на одиницю зміни обсягу виробництва

МSС = ТЕС /Q, МSС = МЕС + МРС. (31.7)

Граничною зовнішньою корисністю (МЕU) називається додаткова корисність для третіх осіб (які не платять за користування благами) при збільшенні споживання блага на одиницю:

МЕU = ЕU /Q (31.8)

Граничною суспільною корисністю (МSU) називається приріст сукупної суспільної корисності, що припадає на одиницю приросту блага:

МSU = SU / Q, МSU = МPU + МЕU. (31.9)

Дата добавления: 2014-10-17