Система органів управління у сфері охорони інтелектуальної власності

П Л А Н

Лекція 7. ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ПРАВ НА ОБ’ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

В Україні сформувалася і дуже ефективно діє розгалужена організаційна система органів, які прямо чи опосередковано забезпечують діяльність у сфері охорони об’єктів інтелектуальної власності.

У структурі Верховної Ради України, у складі Комітету з питань науки і освіти створено підкомітет з питань інноваційної діяльності і захисту інтелектуальної власності [131].

Забезпечувати реалізацію державної політики та здійснювати контроль за дотриманням норм законодавства у сфері охорони і захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні покладено на державні виконавчі органи.

В системі органів виконавчої влади діє Міжвідомчий комітет з проблем захисту прав на об’єкти інтелектутальної власності. Це постійно діючий орган при КМУ, створений у 2000 році для координації діяльності органів виконавчої влади у сфері інтелектутальної власності [123]

За здійсненням державної політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідає Міністерство освіти і науки України (МОН).

МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності відповідно до Постанови Про затвердження Положення про
Міністерство освіти і науки України від 19 грудня 2006 р. N 1757 [ ];

Виконання конкретних функцій у сфері інтелектуальної власності МОН делегувало Державному департаменту інтелектуальної власності (ДДІВ).

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 8 квітня 2011 року N 436/2011

ПОЛОЖЕННЯ
про Державну службу інтелектуальної власності України

{ У тексті Положення слова "Міністерство освіти і науки,
молоді та спорту України" в усіх відмінках замінено
словами "Міністерство освіти і науки України" у
відповідному відмінку згідно з Указом Президента
N 240/2013 (240/2013) від 25.04.2013 }

{ У тексті Положення слова "Міністерство освіти і науки
України" в усіх відмінках замінено словами "Міністерство
економічного розвитку і торгівлі України" у відповідному
відмінку згідно з Указом Президента N 689/2013 (689/2013)
від 18.12.2013 }

1. Державна служба інтелектуальної власності України (далі -
Державна служба) є центральним органом виконавчої влади,
діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів
України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України
(далі - Міністр). { Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними
згідно з Указами Президента N 240/2013 (240/2013) від
25.04.2013, N 689/2013 (689/2013) від 18.12.2013 }

Державна служба входить до системи органів виконавчої влади і
забезпечує реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної
власності.

2. Державна служба у своїй діяльності керується Конституцією
(254к/96-ВР) та законами України, актами Президента України і
Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України,
дорученнями Президента України та Міністра.

3. Основними завданнями Державної служби є:

реалізація державної політики у сфері інтелектуальної
власності;

внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування
державної політики у сфері інтелектуальної власності.

4. Державна служба відповідно до покладених на неї завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань,
що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо
вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України,
Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств
та в установленому порядку подає їх Міністру;

2) організовує в установленому порядку експертизу об'єктів
права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на
об'єкти права інтелектуальної власності;

3) здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів
права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів
про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що
охороняються на території України, ліцензійних договорів;

4) визначає уповноважені заклади експертизи та доручає їм
проведення експертизи заявок;

5) веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної
власності;

6) організовує проведення перевірок суб'єктів господарювання
на предмет дотримання законодавства у сфері інтелектуальної
власності;

7) аналізує стан дотримання суб'єктами господарювання всіх
форм власності вимог законодавства у сфері інтелектуальної
власності;

8) здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової
охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з
питань охорони прав на об'єкти права інтелектуальної власності у
міжнародних організаціях відповідно до законодавства;

9) організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері
правової охорони інтелектуальної власності;

10) організовує роботу з підготовки та перепідготовки
спеціалістів з питань інтелектуальної власності;

11) видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної
власності;

12) здійснює атестацію представників у справах
інтелектуальної власності (патентних повірених);

13) вивчає, узагальнює та аналізує досвід зарубіжних країн, а
також практику застосування законодавства України у сфері
інтелектуальної власності, розробляє та вносить пропозиції щодо
вдосконалення та гармонізації норм законодавства України з нормами
міжнародних договорів, учасницею яких є або має намір бути
Україна;

14) забезпечує облік організацій колективного управління,
визначає уповноважені організації колективного управління,
здійснює аналіз їх діяльності, знімає з обліку організації
колективного управління, виключає з реєстрів організації
колективного управління та уповноважені організації колективного
управління, анулює відповідні свідоцтва;

15) запроваджує заходи щодо розвитку системи збору та
розподілу винагороди за використання об'єктів права
інтелектуальної власності та/або суміжних прав;

16) запроваджує заходи, пов'язані із забезпеченням
відтворювачів, імпортерів та експортерів примірників, що містять
об'єкти права інтелектуальної власності і суміжних прав,
контрольними марками та веденням Єдиного реєстру одержувачів
контрольних марок;

17) ліцензує виробництво дисків для лазерних систем
зчитування, матриць;

18) забезпечує присвоєння та визнання спеціальних
ідентифікаційних кодів, нанесених на диски та/або матриці, що
експортуються, або матриці, що імпортуються;

19) видає документи для здійснення митного контролю та
митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон
України;

20) погоджує видачу державного посвідчення на право
розповсюдження і демонстрування аудіовізуальної продукції щодо
дотримання авторського права і суміжних прав;

21) запроваджує заходи з легалізації комп'ютерних програм та
правомірного їх використання;

22) веде реєстр виробників та розповсюджувачів програмного
забезпечення;

23) здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням
суб'єктами господарювання всіх форм власності вимог законодавства
у сфері інтелектуальної власності;

24) здійснює управління об'єктами державної власності;

25) здійснює інші повноваження, визначені законами України та
покладені на Державну службу Президентом України.

5. Державна служба з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо
запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті
Державної служби, на підприємствах, в установах та організаціях,
що належать до сфери її управління;

2) здійснює в установленому порядку добір кадрів в апарат
Державної служби, на підприємствах, в установах та організаціях,
що належать до сфери її управління, формує в установленому порядку
кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних
службовців та працівників апарату;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Державної
служби, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать
до сфери її управління, здійснює контроль за використанням
фінансових і матеріальних ресурсів;

4) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних
з діяльністю Державної служби, підприємств, установ, організацій,
що належать до сфери її управління;

5) забезпечує у межах повноважень реалізацію державної
політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в
апараті Державної служби;

6) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань
мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

7) організовує ведення діловодства та архіву в апараті
Державної служби відповідно до встановлених правил.

6. Державна служба для виконання покладених на неї завдань
має право в установленому порядку:

1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні
окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній
основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої
влади;

2) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних
органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ,
організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних
державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами
зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими
технічними засобами.

7. Державна служба у процесі виконання покладених на неї
завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами
виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними
Президентом України, органами місцевого самоврядування,
відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій,
профспілками та організаціями роботодавців, а також
підприємствами, установами, організаціями.

8. Державна служба у межах своїх повноважень, на основі і на
виконання Конституції (254к/96-ВР) та законів України, актів і
доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України,
наказів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та
доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого
характеру, які підписуються Головою Державної служби.

9. Державну службу очолює Голова, якого призначає на посаду
за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі
пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України.

10. Голова Державної служби:

1) очолює Державну службу, здійснює керівництво її
діяльністю, представляє Державну службу у відносинах з іншими
органами, підприємствами, установами, організаціями;

2) вносить на розгляд Міністра пропозиції щодо формування
державної політики у сфері інтелектуальної власності та розроблені
Державною службою проекти законів, актів Президента України та
Кабінету Міністрів України;

3) вносить на розгляд Міністра проекти нормативно-правових
актів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з
питань, що належать до сфери діяльності Державної служби; { Підпункт 3 пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президента N 689/2013 (689/2013) від 18.12.2013 }

4) забезпечує виконання Державною службою Конституції
(254к/96-ВР) та законів України, актів і доручень Президента
України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства
економічного розвитку і торгівлі України, доручень Міністра;

5) затверджує за погодженням з Міністром схвалені на
засіданні колегії річний план роботи Державної служби, заходи щодо
реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей її діяльності
відповідно до визначених завдань;

6) звітує перед Міністром про виконання річного плану роботи
Державної служби та покладених на неї завдань, про усунення
порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок
діяльності Державної служби, а також про притягнення до
відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

7) вносить пропозиції Міністру щодо кандидатур на посади
своїх заступників;

8) затверджує розподіл обов'язків між своїми заступниками;

9) затверджує положення про структурні підрозділи апарату
Державної служби;

10) вносить Міністру пропозиції щодо граничної чисельності
державних службовців і працівників апарату Державної служби;

11) забезпечує взаємодію Державної служби із визначеним
Міністром структурним підрозділом Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України;

12) забезпечує дотримання встановленого Міністром порядку
обміну інформацією між Міністерством економічного розвитку і
торгівлі України і Державною службою та вчасність її подання;

13) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з
Міністром керівників і заступників керівників структурних
підрозділів апарату Державної служби, призначає на посади та
звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату
Державної служби;

14) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння
працівникам центрального апарату Державної служби відповідних
рангів державних службовців, їх заохочення, притягнення до
дисциплінарної відповідальності;

15) вносить Міністру в установленому законодавством порядку
подання щодо відзначення державними нагородами України працівників
Державної служби;

16) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

11. Голова Державної служби має двох заступників, у тому
числі одного першого.

Першого заступника, заступника Голови Державної служби
призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра
України, внесеним на підставі пропозицій Голови Державної служби,
погоджених із Міністром.

Першого заступника, заступника Голови Державної служби
звільняє з посад Президент України.

12. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Державної служби, обговорення найважливіших напрямів
її діяльності у Державній службі утворюється колегія у складі
Голови Державної служби (голова колегії), першого заступника та
заступника Голови Державної служби за посадою, визначених
посадових осіб Міністерства економічного розвитку і торгівлі
України. У разі потреби до складу колегії Державної служби можуть
входити керівники структурних підрозділів Державної служби, а
також у встановленому порядку інші особи.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання
відповідного наказу Державної служби.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових
консультацій з основних питань діяльності у Державній службі
можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі
органи.

Рішення про утворення та ліквідацію колегії, постійних або
тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та
персональний склад, положення про них затверджуються Головою
Державної служби.

13. Гранична чисельність державних службовців та працівників
Державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Державної служби затверджується Головою
Державної служби за погодженням із Міністром.

Штатний розпис, кошторис Державної служби затверджуються
Головою Державної служби за погодженням із Міністерством фінансів
України.

Державна служба є юридичною особою, має печатку із
зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням,
власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби
України.

Державне підприємство „Український інститут промислової власності” (Укрпатент) відіграє важливу роль у системі органів регулювання охорони об’єктів інтелектуальної власності, підпорядкований Держдепартаменту, є основою інфраструктури охорони промислової власності в Україні та здійснює такі функції:

– приймає заявки на видачу охоронних документів на об’єкти промислової власності;

– проводить експертизу заявок об’єктів промислової власності на відповідність їх умовам надання правової охорони, зміну їх правового статусу та офійну публікацію відповідних відомостей;

– забезпечує державну реєстрацію об’єктів промислової власності;

– здійснює державну реєстрацію договорів про передачу права власності на об’єкти промислової власності, що охороняються в Україні та договорів про видачу дозволу (ліцензій, ліцензійних договорів) на їх використання;

– забезпечує інформаційне функціонування державної системи охорони

промислової власності;

–забезпечує фізичних та юридичних осіб інформацією про об’єкти

промислової власності;

– формування фондів національної патентної документації в органах державної системи науково-технічної інформації України тощо. [ ]; Наказ МОН 175

Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (далі - Агентство), створене наказом МОН України від 07.06. 2000 р. № 177 "Про створення Державного пiдприємства "Українське агентство з авторських та сумiжних прав" на базі Державного агентства України з авторських і суміжних прав і є його правонаступником, засноване на державній власності і належить до сфери управління МОН України та підпорядковане Департаменту.

Агентство створено з метою управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, зокрема такими категоріями майнових прав, як використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав шляхом: публічного виконання, в тому числі на радіо і телебаченні; відтворення творів за допомогою механічного, магнітного та іншого запису; репродукування; тиражування творів образотворчого мистецтва у промисловості; відтворення аудіовізуальних творів чи звукозаписів творів в особистих цілях та ін., сприяння зазначеним суб'єктам щодо передачі прав на використання творів науки, літератури і мистецтва на індивідуальній основі, представництва законних інтересів суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав у державних та громадських органах і організаціях, здійснення за дорученням Департаменту окремих (державних) функцій.

Інститут інтелектуальної власності і права є складовою структурою Національної системи охорони інтелектуальної власності. Основним завданням інституту є підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності та здійснює набір слухачів (студентів старших курсів, бакалаврів і спеціалістів)на навчання для отримання другої вищої освіти за спеціальністю «Інтелектуальна власність». Діяльність інституту координується Держдепартаментом.

Державне підприємство «Інтелзахист» засноване МОН у 2002 році з метою видачі контрольних марок для маркування примірників аудіовізуваних творів, фонограм, комп’юторних програм та баз даних, а також посилення захисту права у сфері інтелектуальної власності та попередження правопорушень у цій сфері.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 13 квітня 2011 року N 464/2011

ПОЛОЖЕННЯ
про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України

1. Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України
(Держветфітослужба України) є центральним органом виконавчої
влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом
Міністрів України через Міністра аграрної політики та
продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів
виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у
галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів,
сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин,
державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві.

2. Держветфітослужба України у своїй діяльності керується
Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, актами Президента
України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства
аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство),
іншими актами законодавства України, дорученнями Президента
України та Міністра, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Держветфітослужби України є:

88) організовує післяреєстраційне вивчення сортів рослин,
розмноження нових і перспективних сортів рослин;

89) визначає уповноважені заклади експертизи, проводить їх
реєстрацію та доручає їм проведення експертизи заявок;

90) розробляє проекти державних і відповідних галузевих
стандартів, норм і нормативів, здійснює у межах своїх повноважень
на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;

91) проводить державну науково-технічну експертизу сортів
рослин як об'єктів інтелектуальної власності;

92) організує та здійснює державне випробування сортів рослин
з метою визначення придатності для поширення їх в Україні;

93) організовує приймання заявок на сорти рослин, проведення
їх експертизи, ухвалює рішення щодо них;

94) видає охоронні документи на сорти рослин;

95) видає документальні підтвердження на вивезення з України
посадкового матеріалу сортів рослин, які не є об'єктами
інтелектуальної власності або вивозяться з дозволу володільця
патенту на сорт рослин, повідомлення про ввезення дослідних
зразків для експертизи на придатність на поширення сорту;

96) організовує науково-технічне та нормативно-методичне
інформування з питань охорони прав на сорти рослин центральних і
місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, навчальних закладів та науково-дослідних установ;

97) організовує залучення міжнародної технічної допомоги з
метою надання підтримки та поліпшення діяльності закладів
державної системи охорони прав на сорти рослин;

98) розробляє в межах компетенції галузеві та міжгалузеві
програми науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

99) проводить атестацію робочих місць, спеціалістів з
експертизи сортів рослин, установ та організацій державної системи
охорони прав на сорти рослин;

100) проводить атестацію та реєстрацію представників з питань
інтелектуальної власності на сорти рослин, веде Реєстр
представників з питань інтелектуальної власності на сорти рослин;

101) веде Державний реєстр заявок на сорти рослин (Реєстр
заявок), Державний реєстр прав власників сортів рослин (Реєстр
патентів), Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення
в Україні (Реєстр сортів) і забезпечує проведення державної
реєстрації заявок, прав на сорти рослин, сортів і підтримувачів
сортів рослин;

102) забезпечує опублікування офіційних відомостей про подані
заявки на сорти рослин, видані патенти на сорти рослин і свідоцтва
про авторство на сорти рослин, видання Каталогу сортів рослин,
придатних для поширення в Україні;

103) здійснює забезпечення організаційно-технічного та інших
видів діяльності представника та заступника представника України у
Раді Міжнародного союзу по охороні нових сортів рослин;

104) готує пропозиції щодо формування збору за дії, пов'язані
з набуттям, здійсненням та захистом прав на сорти рослин;

105) сприяє формуванню та розвитку ринку сортів рослин як
об'єктів інтелектуальної власності, налагоджує співробітництво у
сфері охорони прав на сорти рослин з міжнародними фінансовими
організаціями, суб'єктами підприємницької діяльності, іноземними
фізичними та юридичними особами, в тому числі, з метою формування
спеціалізованих фондів сприяння розвитку інтелектуальної власності
на сорти рослин;

106) сприяє розвитку ринкової інфраструктури у сфері
цивільного обігу сортів рослин як об'єктів інтелектуальної
власності та охорони прав на них;

107) забезпечує організацію та здійснення централізованих
закупівель товарів, робіт і послуг для своєчасного проведення
державної науково-технічної експертизи сортів рослин;

Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг створений з метою сприяння інноваційній активності та надання допомоги учасникам інноваційного процесу у вирішенні питань, що стосуються сфери промислової власності, основним завданням якого є:

– проведення консультацій з питань, що стосуються об'єктів промислової власності

– інтернет-біржа промислової власності

– патентні дослідження, порівняльний аналіз та оцінка вартості об'єктів промислової;

– складання ліцензійних та інших договорів

–інформаційне забезпечення та моніторинг ринку об'єктів промислової власності в інтересах замовника

– виготовлення копій документів на CD та інші види послуг.

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності. створений

МВС України – здійснює заходи з попередження та розкриття злочинів, пов’язаних із порушенням прав інтелектуальної власності, бере участь у створенні та вдосконаленні необхідної протидії цим порушенням. Особливу увагу приділяє попередженню та викриттю фактів розмноження і розповсюдження контрафактної аудіовізуальної продукції, неліцензійного комп’юторного програмного забезпечення, а також фактів виробництва та розповсюдження фальсифікованої продукції з незаконним використанням торговельних марок видомих товаровиробників. У 2001 році в структурі Державної служби боротьби з економічною злочинністю були створені підрозділи по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності – як у центральному апараті, так і на регіональному рівні. Ця робота координується міжвідомчими робочими групами, до складу яких входять представники Міністерства економіки з питань європейської інтеграції, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України [125, 126];

Державна митна служба України – забезпечує реєстрацію переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності та здійснює комплекс законодавчих заходів із недопущення переміщення через митний кордон України товарів, виготовлених з порушенням прав інтелектуальної власності [82, 127];

Служба безпеки України у системі якої створені спеціальні підрозділи боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності, бере участь у розробці та здійсненні заходів із захисту Державних таємниць України. На СБУ покладена відповідальність за державну політику голографічного захисту товарів і документів та здійснює державний контроль і координацію у цій сфері. [128, 129];

Державна податкова адміністрація України – здійснює контроль за нарахуванням і сплатую податків при ввезенні та виробництві аудівідеопродукції на території України. Особливу увагу приділяє заходам щодо вилучення та знищення контрафактної продукції, виявленню та знешкодженню підпільного виробництва [130].

Антимонопольний комітет України – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує захист від недобросовісної конкуренції, пов’язаної з неправомірним використанням об’єктів інтелектуальної власності [84];

Міністерство юстиції України – бере участь у розробці законодавчих актів з питань інтелектуальної власності, координує законодавчу діяльність у цій сфері та відповідає за його адаптацію до законодавства Європейського союзу [124];

Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України – здійснює державний контроль над дотриманням законодавства України про захист прав споживачів, а також про рекламу в цій сфері.

– Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики [34].

Загальні суди та господарські суди в межах своїх повноважень вирішують питання захисту прав інтелектуальної власності в судовому порядку.

У структурі судової влади у 2001 році створено спеціалізовану колегію суддів Вищого господарського суду України з розгляду справ, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності. Подібні колегії також створені у складі господарських судів Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя та апеляційних господарських судів.

З 1 березня 2003 року у Вищому господарському суді України та в апеляційних господарських судах діють спеціалізовані судові палати з розгляду справ у господарських спорах, пов’язаних із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Вказані державні органи у межах своєї компетенції вирішують питання, пов’язані із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Дата добавления: 2014-10-17